7 порад для створення диверсифікованого інвестпортфеля
Інвестиційний портфель криптана складається з цифрових активів, які є найбільш волатильними та залежними від фундаменталу, а значить — високоризиковими. Тому варто намагатися збалансувати та диверсифікувати криптовалютний інвестиційний портфель, щоб він був максимально прибутковим та найменш ризиковим.
Перед тим, як створити власний портфель, інвестору варто дізнатися про всі типи активів, що існують на криптовалютному ринку. А також потрібно визначити їх основні параметри та характеристики:
- цінність (виміряти рівень попиту та інтересу інвесторів на ринку);
- ліквідність (що більші обсяги торгів та кількість майданчиків, то краще);
- рівень децентралізації (що менш централізована криптовалюта, то краще);
- ступінь ризику.
Неліквідні активи можуть моментами демонструвати непогану динаміку зростання. Але якщо вони торгуватимуться лише на одній чи двох невеликих біржах, їх буде складно продати на піку вартості. Тому сенсу «заходити» в такі активи немає.
Класифікація активів
Існує два загальних класи: біткоїн та альткоїни. Біткоїн є найліквіднішим активом з часткою ринку у понад 47%. З альткоїнів домінантним активом є Ether, що має частку ринку у понад 19%. Це два лідери на ринку цифрових активів, що присутні на всіх майданчиках і вважаються найбільш ліквідними та найменш ризиковими.
Усі інші альткоїни розподіляються на майже 60 класів відповідно до функціонального призначення: стейблкоїни, NFT, Web3, активи ринку DeFi, P2E, DAO, мем- та AI-токени тощо.
Щоб визначити цінність активу, інвестору потрібно розуміти клас криптовалюти та її функціональне призначення. Необхідно добре проаналізувати актив за усіма характеристиками, щоб ухвалити остаточне рішення — додавати його в портфель чи ні.
Розподіл за ступенем ризику
Найменш ризиковим та найбільш децентралізованим активом є біткоїн. Він має таку характеристику завдяки використанню алгоритму консенсусу Proof-of-Work та закладеному механізму протидії спробам монополізації контролю чи атак на блокчейн. Низькі показники ризику також мають децентралізовані анонімні криптовалюти, наприклад Monero та аналогічні. Інші активи є більш ризиковими. Наприклад, Ether має погану репутацію через премайн (що свідчить про високий рівень централізації активу в руках певної групи холдерів) та значну кількість токенів сумнівної якості, емітованих у мережі Ethereum. Стейблкоїни періодично мають проблеми з регуляторами. Найбільш ризиковими вважаються активи ринку DeFi.
Криптоінвестор має визначити, які активи з певного класу варто додати до свого портфеля (з урахуванням ризиків), зазначити їх кількість та відсоткове співвідношення.
Певну частку залишаємо у резервному фонді
Окрім купівлі волатильних активів для заробітку на ринку, до 25% капіталу рекомендується зберігати в стейблкоїнах (наприклад USDT, USDC, DAI). Вони є стабільними та ідеально підходять для спекуляцій на ринку. Їх можна використати під час чергового маніпулятивного «проливу» ринку чи даунтренду для купівлі волатильних криптовалют зі значним дисконтом.
Так, один із варіантів інвестиційного портфеля може мати такий вигляд:
- 40% — біткоїн (BTC);
- 20% — стейблкоїни;
- 20% — ліквідні криптовалюти зі значною ринковою капіталізацією (1–50 місця у рейтингу CoinMarketCap);
- 10% — криптовалюти з середньою капіталізацією (50–200 місця у рейтингу CoinMarketCap);
- 10% — високоризикові активи.
Одразу зазначимо, що це не рекомендація, а лише приклад. Інвестиційні портфелі з агресивною стратегією можуть мати значно більший відсоток високоризикових активів та інші пропорції. Усе залежить від уподобань того чи іншого інвестора, його прагнень та очікувань від ринку.
Не складаємо усі яйця до одного кошика
Не варто зберігати всі активи в одному місці. Якщо інвестор планує не лише пасивно холдити активи (стратегія Buy&Hold), а й отримувати прибуток від спекулятивних операцій (трейдингу), тоді більшу частину інвестиційного портфеля варто розділити на 2–4 частини. Тримати їх краще на найбільших біржах, як-от Binance, WhiteBIT, OKX, Huobi тощо. Меншу частину (резервний фонд) варто тримати на холодних гаманцях, куди можна також виводити й прибуток, отриманий від торгових операцій.
Оцінюємо ефективність портфеля
Ефективність сформованого портфеля можна виміряти за допомогою коефіцієнта Шарпа. Він демонструє рівень надлишкової середньої прибутковості портфеля над безризиковою нормою прибутковості на одиницю волатильності. Простими словами, що якісніші та прибутковіші активи будуть у портфелі, то вищим буде коефіцієнт Шарпа.
Оптимальними показниками вважаються 1,5–2. Якщо коефіцієнт Шарпа перебуває у межах 2–3, це вказує, що портфель є добре збалансованим щодо прибутковості та ризикованості. А значення вище за 3 вказує, що інвестиційний портфель має просто ідеальні показники диверсифікації. Так само за допомогою коефіцієнта Шарпа можна оцінити й кожен актив окремо.
Визначаємо коефіцієнт ризику (ступінь диверсифікації) портфеля
Схожим способом можна оцінити й ступінь ризиковості портфеля. Для цього використовується Бета-коефіцієнт. Прийнятним показником для Бета-коефіцієнта є 1, але що ближче він буде до 0, то краще. Цей коефіцієнт може використовуватися також і для оцінювання ризику кожного активу окремо.
Ребалансування інвестиційного портфеля
Не треба забувати про ребалансування портфеля активів. Цю операцію варто проводити хоча б раз на рік, а краще навіть частіше. Цій темі ми присвятили окрему статтю.
