ШІ в журналістиці: як не втратити довіри читачів
ШІ змінив правила гри на ринку ЗМІ. Швидко проникнувши на планерки та в ньюзруми, штучний інтелект забезпечив редакціям вищий рівень продуктивності.
Водночас неправильне використання ШІ-інструментів загрожує безліччю серйозних неприємностей для медійників: неточності в текстах, фейкові фото і відео, етичні дилеми та, як наслідок, вотум недовіри з боку читачів.
Як пришвидшити роботу редакцій
Журналісти можуть використовувати штучний інтелект, щоб спростити свою роботу й підвищити її ефективність.
Серед основних способів використання ШІ в журналістиці відзначимо такі:
1. Автоматизація. У ЗМІ найчастіше автоматизують створення коротких новинних заміток, особливо в таких темах, як спорт, фінанси та погода. Наприклад, модель ШІ, яку використовує новинне агентство The Associated Press, автоматично створює короткі огляди тисяч квартальних фінансових звітів, що публікують американські компанії. А у спортивній журналістиці ШІ може швидко створювати зведення матчів, аналізуючи статистику ігор. Виконуючи такі завдання, ШІ звільняє час і ресурси журналістів, даючи їм змогу зосередитися на глибшій аналітиці або розслідуваннях.
Вхідні дані AP (ліворуч) і замітка, написана ШІ (праворуч). Джерело: emerj.com
2. Аналіз великих масивів даних. Журналісти можуть застосовувати ШІ для швидкого аналізу великого обсягу урядових звітів, фінансових даних, повідомлень у соцмережах та інших джерел. Технологія легко знаходить тенденції, закономірності, зв'язки та аномалії, які складно виявити вручну. Наприклад, у розслідуванні Panama Papers ШІ допоміг журналістам проаналізувати величезний обсяг фінансових даних і виявити зв'язки між офшорними рахунками та відомими
3. Візуалізація даних. Інструменти візуалізації даних на основі ШІ допомагають простіше пояснювати складні теми, додаючи наочності в розповідь. Наприклад, діаграми, графіки та інтерактивні карти, створені ШІ, роблять сухі цифрові дані більш зрозумілими та цікавими для читачів.
4. Персоналізований контент. Алгоритми машинного навчання вивчають звички читачів, тематичні вподобання та моделі взаємодії користувача з платформою. Потім система пропонує користувачеві статті, які з високою ймовірністю можуть його зацікавити. Цей метод застосовують такі платформи, як Google News, Flipboard та інші.
5. Дослідження за допомогою ШІ. Технологія може допомогти журналістам у дослідженні, швидко створюючи короткі огляди великого обсягу тексту. Йдеться про наукові статті, законодавчі акти, юридичні документи тощо. Скажімо, репортери, які висвітлюють перебіг судового засідання, можуть використовувати ШІ для сканування, швидкої класифікації сотень судових документів, витягуючи загальний зміст заплутаних паперів за лічені секунди. Ба більше, ШІ може допомогти виявити невідповідності в заявах, зроблених публічними особами, або перевірити факти, пов'язані з їхньою біографією та діяльністю. Йдеться про системи фактчекінгу на основі ШІ, які знижують ризик поширення дезінформації. Водночас потрібно зважати на те, що навіть найпросунутіші моделі штучного інтелекту все ще схильні до некоректних та абсурдних тверджень, а точніше — ШІ-галюцинацій. Тому на 100% покладатися на здатності ШІ резюмувати великі обсяги даних поки передчасно.
6. Модерація коментарів. Управління користувацьким контентом, особливо в розділі коментарів новинних сайтів, є трудомістким завданням. Інструменти модерації на основі ШІ можуть автоматично позначати неприйнятні повідомлення або спам, даючи змогу модераторам-людям зосередитися на складніших питаннях. Наприклад, Reddit використовує фільтр безпеки на основі штучного інтелекту, який дає змогу відсіювати образливі повідомлення та коментарі.
7. Створення мультимедійного контенту. Автоматизуючи створення мультимедійного контенту, редакції можуть урізноманітнити взаємодію з аудиторією, охоплюючи не лише любителів текстів, а й тих, хто віддає перевагу відео- та аудіоформатам. Нові ШІ-інструменти дають змогу створювати відеоновини з використанням ШІ-аватарів, а аудіотехнології на основі ШІ перетворюють текст на подкасти або озвучку тощо.
Як читачі ставляться до ШІ у ЗМІ
Згідно з дослідженням Digital News Report-2024, проведеним Інститутом вивчення журналістики Reuters Оксфордського університету, думки читачів щодо використання ШІ дуже сильно різняться.
Наші дані показують, що аудиторія, як і раніше, вкрай неоднозначно ставиться до використання цих технологій, а отже видавцям слід виявляти крайню обережність щодо того, де і як їх застосовуватизазначають дослідники.
Вони опитали людей, які проживають на території 47 країн, провели фокус-групи у Великій Британії, США, Мексиці та з'ясували: близько 50% загальної вибірки взагалі не знає про ШІ-технології. Однак серед тих, хто все ж таки обізнаний із цією технологією, існує занепокоєння щодо точності та правдивості новин, створених за допомогою ШІ.
Зокрема, респонденти бояться, що через використання ШІ для створення текстів, зображень і відео вони просто не зможуть відрізнити правду від фейку. Крім того, читачі очікують повної прозорості від новинних видань, коли ШІ відіграє пряму або непряму роль у створенні новин.
Загалом аудиторія не надто толерантно ставиться до контенту, створеного ШІ, коли справа стосується суспільно важливих репортажів. Вкрай чутливими залишаються такі теми, як політика, вибори, злочинність, фінанси тощо. Але водночас публіка досить спокійно ставиться до використання штучного інтелекту у створенні розважального контенту або публікацій на спортивну тематику. Люди не проти, щоб ШІ допомагав редакціям у технічних питаннях (наприклад, робив розшифровки або резюме великих документів). Але повна підміна журналістів у роботі над делікатними темами — однозначне табу.
Якби мені повідомили, що це було створено ШІ, [я], ймовірно, сказав би: «Гаразд, тоді я просто не буду це читатизаявив учасник опитування з Великої Британії.
Водночас довіра до того чи іншого видання (і до ЗМІ загалом) відіграє вирішальну роль у тому, як люди сприймають участь ШІ у створенні новин. Ті, хто довіряє медіа, зазвичай ставляться до використання ШІ більш спокійно (особливо якщо штучний інтелект «працює» під контролем журналістів). А читачі, які налаштовані щодо інституту ЗМІ скептично (а це шестеро людей із десяти!), зазначають, що ШІ може лише посилити наявну недовіру. Інакше кажучи, необачне та безвідповідальне використання ШІ збільшуватиме й без того значну кількість людей, яких «затягнути» на новинний сайт практично неможливо.
Як сайту з ШІ-контентом не потрапити в бан Google
Використання ШІ у створенні контенту Goоgle не забороняє. Водночас у компанії наголошують, що контент має становити цінність, бути корисним для юзерів і відповідати стандартам знаменитого E-A-T (Expertise, Authoritativeness, and Trustworthiness — експертиза, авторитетність і надійність) — фреймворку, який використовують рецензенти Google для оцінювання якості контенту.
Алгоритми Google створені для того, щоб віддавати пріоритет високоякісним та оригінальним статтям у результатах пошуку. Якщо новинна редакція занадто сильно покладається на контент, створений за допомогою ШІ, і нехтує власним фактчекінгом та експертизою, ризик генерування неякісного контенту зростає. Показувати хороші результати в рейтингах Google він не буде. Утім, це застереження стосується всіх низькоякісних матеріалів, а не лише тих, що написані за допомогою ШІ.
Важливо: автоматично створений контент, призначений для маніпулювання рейтингами пошуку, Google вважає спамом. ШІ не варто використовувати тільки для того, щоб наповнити сайт ключовими словами або великою кількістю сирих статей. Під час визначення рейтингу сайту Google приділяє особливу увагу показникам користувацького досвіду, таким як залученість і час, проведений юзерами на ресурсі. Якщо контенту, згенерованому ШІ, забракне людської глибини, контексту або креативного підходу, зацікавити ним читача не вдасться. І Google це зрозуміє.
Інакше кажучи, щоб «сподобатися» Google, якісний ШІ-контент має справді допомагати читачам, надаючи їм корисну інформацію. Якщо на вашому сайті розміщені публікації авторства ШІ, що відповідають цим вимогам, проблем виникнути не повинно.
Інша річ, що інтеграція ШІ-технологій у пошукові системи може незабаром повністю змінити те, як люди користуються інтернет-пошуком. Наприклад, у 2022 році було запущено стартап Perplexity — одне з перших на ринку рішень, якому вдалося поєднати традиційний пошук і ШІ-інструменти. Протягом року Perplexity обробив близько пів мільярда запитів. Уже зараз СЕО Nvidia Дженсен Хуанг зізнається, що використовує Perplexity AI за кожної зручної нагоди.
Зауважте, як часто ми зараз щось шукаємо і як часто ми ставимо запитання. Будь-яке випадкове запитання — я його поставлю Perplexity. Мені подобається користуватися ним. І навіть якщо я знаю відповідь, все одно запитаю, просто щоб подивитися, що він відповістькаже Хуанг.
Значною мірою модернізується й Google Search. Звична нам версія пошуку у відповідь на запит видає перелік вебсайтів. За допомогою інструменту AI Overviews (поки що доступний лише в низці країн) пошуковик перетворюється на своєрідного особистого помічника, пропонуючи швидку й коротку відповідь на поставлений запит. Використовуючи генеративний ШІ, AI Overviews аналізує дані, на яких він навчений, і в результаті створює нову відповідь. Але швидкий розвиток цієї технології має побічні дії: часом система може давати неточні та навіть образливі відповіді. Наразі ситуація є такою: AI Overviews помиляється, і потрібно на це зважати.
Однак очікується, що через чат-ботів і віртуальних асистентів до 2026 року традиційні пошукові системи «втратять» приблизно чверть від сьогоднішнього обсягу запитів.
Користувацький інтерфейс Perplexity AI (скриншот). Джерело: perplexity.ai
Як зберегти довіру читачів у разі використання ШІ
Масове впровадження ШІ у виробничі процеси редакцій спричиняє побоювання щодо втрати авторитету й довіри ЗМІ. Щоб медіа й надалі могли ефективно використовувати інструменти ШІ, варто дотримуватися таких правил:
1. Прозорість інформації. Читачі мають бути проінформовані, яку роль ШІ відіграв у створенні контенту. Також краще надати інформацію про використовувані ШІ-інструменти, щоб дати читачам ширше розуміння того, як генерується контент. Це можуть бути як пояснювальні статті, так і відео або взагалі спеціальні розділи сайту, які розповідають про роль ШІ у створенні контенту.
2. Контроль з боку редакції. За журналістами краще залишити фактчекінг, додавання нюансів, контексту тощо. Власне, контент, згенерований ШІ, медійникам краще сприймати як чернетку або канву для подальшої роботи. Авторам, які нерідко годинами дивляться на порожню сторінку, мучачись над написанням першої фрази, ШІ дає щось на кшталт швидкого старту. У публіцистиці, коли журналіст переглядає новинну замітку, створену ШІ, він найчастіше зосереджується на перевірці фактів і коригуванні стилістики. Для написання огляду, репортажу або інтерв'ю потрібне більш значне доопрацювання й коригування контенту, створеного ШІ.
3. Питання етики важливі. ЗМІ повинні гарантувати, що контент, створений ШІ, відповідає тим самим етичним стандартам, що й традиційна журналістика. Проблеми етичного характеру можуть виникнути, коли ШІ-історії публікують без належної перевірки. Або коли алгоритми віддають пріоритет сенсаційності, нехтуючи фактами. Також краще уникати клікбейтних заголовків, створених ШІ на шкоду правді: інструменти штучного інтелекту не можна використовувати для маніпулювання чи обману читачів. Ці моменти доцільно прописувати в принципах редакційної політики. Крім того, в редакціях має бути чітке розуміння того, хто зі співробітників відповідальний за контент, створений ШІ. Такий підхід гарантує, що помилки, які виникли, виправлятимуть максимально швидко.
Загалом ШІ допомагає оптимізувати процеси створення контенту, підвищує ефективність роботи редакцій і відкриває для журналістів нові горизонти. Однак, щоб зберегти довіру читачів, новинарі повинні використовувати ШІ відповідально.
Надаючи пріоритет прозорості, контролю з боку людини, точності подання інформації, не забуваючи про етику та підзвітність, ЗМІ можуть скористатися всіма перевагами ШІ, не ставлячи під удар цінності роботи журналіста.
