ШІ-геологорозвідка? Done!
Стрімкий розвиток технологій змінює звичну картину сировинних ринків. Наприклад, світовий попит на мідь стрімко зростає паралельно з попитом на електромобілі, електрогенератори та електропроводку. Це зумовлює потребу освоювати нові родовища. На допомогу традиційним методам геологічної розвідки приходить штучний інтелект.
Попри зростання попиту на мідь, кількість постачальників цієї стратегічної сировини залишається дуже обмеженою. У 2023 році загальний обсяг виробництва первинної міді у світі оцінювали приблизно в 22 млн тонн. Ще 2006 року цей показник становив трохи більше за 15 млн тонн (тобто за 7 років він збільшився на 47%).
Прогнозують, що до кінця десятиліття світу буде потрібно вже 30–35 млн тонн міді на рік (тобто приблизно на 60% більше від нинішніх обсягів). За розрахунками Міжнародного енергетичного форуму, до 2050 року на задоволення потреб глобальної промисловості додатково знадобиться близько 200 нових великих мідних копалень.
Тут і прихована головна проблема. Якщо регіони з можливими покладами мідної руди приблизно відомі (скажімо, наразі понад 50% виробництва припадає лише на чотири країни — Чилі, Перу, Конго і КНР), то методи геологічної розвідки нових родовищ, які практично не змінилися за останнє століття, не відповідають новим реаліям.
Що більше ви розумієте, наскільки ми залежимо від цих технологій, то частіше запитуєте: “Чому, чорт забирай, ми так повільно усвідомлюємо той факт, що нам потрібна величезна кількість сировини, щоб зробити все це можливим?дивується Конні Чан, партнерка одного з найбільших венчурних фондів Кремнієвої долини Andreessen Horowitz.
Розуміючи це, в каліфорнійській компанії KoBold Metals вирішили піти найпростішим і найлогічнішим шляхом: якщо для розвитку ШІ потрібно багато міді, то нехай штучний інтелект сам і шукає необхідні родовища.
Це хоч і жарт, але лише частково. Компанія витратила декілька років на розробку глобальної ШІ-платформи для аналізу геологічних даних, беручи участь у проєктах розроблення корисних копалин у 60 країнах.
У середині липня 2024 року KoBold оголосила інвесторам про відкриття нового родовища міді в Замбії з потенціалом у 300 000 тонн на рік. Цікаво, що цей регіон уже був відомий своїми мідними покладами. Але виявити багату жилу на глибині понад 1 км досі не вдавалося нікому.
KoBold створила базу даних TerraShed, яка об'єднала результати геологічних досліджень за останнє століття, історичні документи, звіти експедицій, радіолокаційні дані, інформацію аеромагнітознімання тощо. А безпосередньо для розвідки на місцевості застосувала детектори мюонів (субатомні часточки, що випромінюються гірськими породами).
Детектор мюонів не можна назвати новим винаходом — його застосовували, наприклад, для дослідження давньоєгипетських гробниць і виявлення нелегальних транскордонних тунелів контрабандистів. Але KoBold першою спробувала використати його для аналізу щільності порід.
Перевага є очевидною: замість повільного та витратного буріння традиційних свердловин для збирання зразків достатньо невеликого шурфу для спускання гаджета з детектором на визначену глибину.
Основна проблема — виділити необхідні аномалії з усього спектра випромінювань. Для звичайних емпіричних методів потрібні роки копіткої праці вчених. Роль ШІ — прискорити аналіз у мільйони разів. Варто зазначити, що для пошуку й локалізації родовища компанії знадобилося трохи більше, ніж рік, а за звичайного підходу це могло б тривати десятиліття.
Ми не свердлимо заради металів, ми свердлимо заради інформації. Це перетворює науку на момент еврикизаявив СЕО KoBold Metals Курт Хаус, натякаючи, що новий метод геологорозвідки буде застосовуватися й для пошуку інших корисних копалин.
Наразі KoBold вже оголосила про залучення $2,3 млрд у свою першу мідну шахту в Замбії і веде переговори про партнерство з підрядниками та урядами. Зокрема, компанія сподівається, що США профінансують будівництво залізниці для експорту міді (США розглядають Замбію як плацдарм для протистояння впливу Китаю на африканському континенті).
За словами Курта Хауса, в TerraShed вже міститься близько 3% всіх відомих геологічних даних. Після успішного кейса KoBold її приклад, найімовірніше, наслідуватимуть і інші компанії. І тоді, можливо, саме штучний інтелект допоможе землянам здолати чергову сировинну кризу.
