Олександр Борняков: ми здатні створювати власні тренди

GN: Добрий день, Олександре!

Ми дуже вдячні, що ви погодилися надати нам час, щоб відповісти на деякі запитання щодо проєкту «Дія.Цифрова освіта».

Олександр Борняков: Я із задоволенням на усі відповім.

GN: 28 лютого Мінцифри запустило масштабний безкоштовний курс із криптограмотності для українців. Він вже вийшов за межі звичайного відеоуроку з поясненням криптотермінів. На яку категорію слухачів розрахований цей проєкт? Чи варто реєструватися людям, які далекі від блокчейну та взагалі від цифрових технологій?

Олександр Борняков: Безумовно. Мета нашого курсу — навчити українців грамотності та правильного використання віртуальних активів, а для цього жодних обмежень немає. І навіть якщо людина далека від цифрових активів, вона зможе опанувати базові навички та розібратися в загальних поняттях криптоіндустрії. Курс створений так, що студент рухається від простого до складного. Крім того, якщо щось незрозуміло, можна повертатися до попереднього етапу кілька разів.

GN: Чи був реалізований схожий проєкт в інших країнах? Чи ви стали першою державною структурою, яка застосувала такий формат навчання криптограмотності для громадян?

Олександр Борняков: Я вважаю, що у приватному секторі кожної країни, яка має свою аудиторію, що активно користується віртуальними активами, такий формат навчання застосовується, адже попит народжує пропонування. Водночас потрібно розуміти, що Україна входить у топ країн за розвитком прийняття цифрових активів та в багатьох напрямах випереджає інші. Освіта не є винятком. Тому поширення цієї інформації з боку нашої держави має бути максимально глибоким. Ми вивчаємо світовий досвід, але не маємо наміру дублювати. У сфері блокчейну та криптовалют ми здатні створювати власні тренди, які будуть наслідувати інші, що, власне, ми й робимо.

GN: Розкажіть, будь ласка, для наших читачів, у якому форматі відбуваються заняття? 

Олександр Борняков: Курс передбачає 100 навчальних годин, що доступні на платформі «Дія.Цифрова освіта». Всі заняття відбуваються онлайн, і це не тільки теорія. Учні розбирають реальні робочі кейси на практиці та створюють власні. Кожен учасник може працювати у власному темпі, який є зручним саме для нього.

Наш курс — це компіляція відеоформату, текстового формату та практичних завдань. Останній етап — це, власне, тест для отримання свідоцтва Цифрограму. Після проходження кожного модуля студенти отримують окремий сертифікат.

GN: Чи можна самостійно вибирати модулі, які особисто потрібні, та ігнорувати інші?

Олександр Борняков: Курс складається з чотирьох розділів. Кожен розділ складається з певної кількості тем. Студенти можуть вибирати їх на свій розсуд, бо до нас приходять люди з досить різним рівнем знань.

GN: Чи будуть висвітлюватися теми NFT, DeFi та Metaverse у новому навчальному проєкті?

Олександр Борняков: Так, ці питання саме стосуються третього розділу, який був опублікований минулого тижня. Крім метавсесвіту, NFT та децентралізованих фінансів, третій розділ передбачає також детальний розгляд теми DAO та практичні завдання для опанування матеріалу. Студенти дізнаються, як самостійно замінтити токен та виставити його на продаж. Також ми розповімо про нюанси деяких майданчиків. Наразі створена тестова мережа, де можна відпрацювати набуті навички. 21 березня ми опублікували на платформі завершальний четвертий модуль, тож найзавзятіші студенти можуть невдовзі вже закінчити навчання. 

GN: Наша аудиторія — це спільнота криптанів, але є також читачі, які тільки знайомляться зі світом цифрових активів. Чи розглядатимуться реальні робочі кейси для тих, хто планує інвестувати або вже інвестує в цифрові активи?

Олександр Борняков: Наші викладачі працюють над практикою, а не тільки теорією. Ідея освітнього криптокурсу на Дія.Цифрова освіта полягала в тому, щоб готувати людей не тільки на академічному рівні, але й на практичному. Тобто викладачами є люди, які щодня працюють з криптою та блокчейном. Вони знайомлять студентів із реаліями ринку та розбирають з ними робочі кейси. 

Це стало можливим завдяки тому, що ми запустили цей курс разом із крутими фахівцями і партнерами: європейською криптобіржею з українським корінням WhiteBIT, фундацією Filecoin Foundation for the Decentralized Web, соціальним метавсесвітом Atlantis World, блокчейн-проєктом Aragon, застосунком Zapper.xyz, платформою Safe, фундаціями Optimism та zkSync.

Вони надають свої платформи як тренажери, що передбачають практичну роботу для учнів.

GN: Наскільки важко скласти іспит та отримати сертифікат Цифрограму?

Олександр Борняков: Іспит проходить у формі тесту й триває протягом 30-40 хвилин. Його перевіряє програма, тому підробка неможлива. Мені складно зараз сказати, чи всі студенти проходять тест. Розумієте, кожен, хто приходить до нас на курс, обирає свою траєкторію. Хтось може пройти модуль за 3 дні, а хтось — за 3 місяці. Це індивідуально. Мабуть, є ті, хто не може впоратись, але мені про такі випадки наразі невідомо. Можливо, через деякий час ми проаналізуємо цей момент та матимемо чіткі цифри. 

GN: Де цей сертифікат може стати в пригоді?

Олександр Борняков: Отримання сертифіката — це вже мотивація навчитися чогось нового. Це індикатор того, що людина має достатній рівень знання цифрових технологій, також це можна вказати, наприклад, в резюме. Це свідоцтво того, що ти знайшов в собі сили та час розібратися, нарешті, як працює блокчейн (сміється). Насправді це важливо і для держслужбовців, яким давно потрібно переходити на нові рейки, і для працівників бюджетної сфери (вчителів, лікарів), тому що онлайн-технології вже зачіпають і ці галузі діяльності.

GN: А який вигляд має цей сертифікат Цифрограму? Де його можна отримати?

Олександр Борняков: Це звичайний pdf-файл, який надходить на поштову скриньку студента після проходження тесту.

GN: На сайті Дія.Цифрова Освіта йдеться, що проєкт має офлайн-складник — мережу партнерських хабів цифрової освіти по всій країні. Розкажіть, будь ласка, що це таке та як українці можуть використати таку можливість?

Олександр Борняков: Власне, ця ініціатива була започаткована ще до запуску самого курсу, три роки тому. В ній беруть участь мережі бібліотек, школи, виші, а також інші державні та приватні установи. Це понад 6000 партнерів, які погодилися допомогти Мінцифри в навчанні українців. Це стосується не тільки крипти. Це цифрова освіта та навчання основ кібербезпеки в широкому сенсі.

GN: Як ви оцінюєте рівень компетентності українців щодо цифрових грошей та технології блокчейн? Чи є якісь перші відгуки від викладачів курсу?

Олександр Борняков:  Власне, я чую велику кількість відгуків від представників інших країн, що у нас дуже круте ком’юніті, яке розуміється на цифрових технологіях. Іноземні компанії зазначають, що у нас дуже велика аудиторія охочих розвивати цю галузь. Тобто це не тільки моє персональне відчуття, а й об’єктивний погляд збоку. Також є аналітичні дослідження, що підтверджують: Україна входить у трійку лідерів світу за індексом застосування криптоактивів серед населення у 2022 році, поступившись лише В’єтнаму та Філіппінам. Також ми входимо в першу п’ятірку за показниками безготівкових платежів. Тому, якщо коротко, у нас дуже високий рівень обізнаності в криптоіндустрії.

GN: Ви навчалися та працювали у Сполучених Штатах, вивчали досвід Ізраїлю. Чи могли б ви порівняти рівень криптограмотності українців та жителів інших країн? 

Олександр Борняков: Порівнювати із США, мабуть, не дуже коректно, бо там і розмір населення, і сама історія розвитку фінансів значно відрізняється від нашої. Хоча, з огляду на швидкість, з якою ми їх зараз наздоганяємо, та як активно проходить прийняття цифрових активів, ми можемо невдовзі їх випередити. Наприклад, в Ізраїлі багато компаній та підприємців, які пов’язані з віртуальними валютами, але взагалі населення не дуже адаптоване до таких технологій. Річ у тім, що там дуже жорстка система банківського контролю та регулювання, тому побутове використання крипти обмежене. Щодо загального розуміння того, що таке фінансові ринки і як вони працюють, ми, звичайно, від інших країн відстаємо. І причина проста — у них фондові ринки існують уже три сотні років. Коли ми отримували зарплатню кешем у купонах, американці вже давно розраховувалися кредитними картками. У США інвестувати в якісь цінні папери чи інші активи — це нормальна історія навіть для пересічних громадян, які заробляють якісь базові гроші. Ми лише починаємо виходити на це поле, але, наприклад, система онлайн-банкінгу у нас вже набагато прогресивніша, ніж у Європі.

GN: Україна переживає найважчу у своїй історії війну, а Мінцифри розповідає людям про блокчейн та цифрові активи. Вам не довелося зіткнутися з докорами щодо несвоєчасності такого проєкту? Що б ви відповіли людині, яка переконана, що така ініціатива, як то часто кажуть, не на часі?

Олександр Борняков: Я скажу так: коли ми тільки оголосили про цей курс, в нас відразу набралося понад 20 тисяч попередніх реєстрацій. Мені здається, що ці цифри свідчать про те, що українці виявили бажання пройти цей курс. Я вважаю, що зараз у нас велика кількість людей, що втратили роботу та заробіток. Цей курс може бути для них потенційно новою сферою розвитку бізнесу. Люди зараз шукають нові можливості. Для багатьох в нашій країні різко змінилося все, до чого вони звикли. Ми допомагаємо адаптуватися до нових умов. Життя вже не буде таким, як раніше. А ось яким воно буде, залежить сьогодні від нас і нашого бажання змінювати свій погляд, зокрема й на нові технології.