Альона Шевченко: Ukraine DAO – це більше, ніж фандрайзинг

Фото - Альона Шевченко: Ukraine DAO – це більше, ніж фандрайзинг
Яку допомогу надає Україні криптоспільнота? Яку мету переслідує і якої допомоги потребує Ukraine DAO? За відповідями ми прийшли до українки, яка вже кілька років мешкає в Лондоні та організувала перший DAO-майданчик, який об'єднує прихильників України у криптосвіті.
Gаgarin News: Добрий день, Альоно, ми дуже вдячні, що ви погодилися на бесіду. В нас накопичилось багато запитань стосовно Ukraine DAO та вашої діяльності, як координаторки допомоги Україні у Великій Британії. Постараймося бути лаконічними.

Перше запитання в лоб: ви охоче зараз даєте інтерв’ю? У вас вистачає на це часу та сил?

Alona: Насправді інтерв’ю в мене майже щодня. Багато з них заплановані заздалегідь, а інші проходять експромтом. Мені здається важливим комунікувати з максимальною кількістю людей, щоб донести до них автентичний український меседж. Я дуже хочу, щоб нас почули, а для цього потрібно багато з ким говорити.

Я раніше дуже боялася публічних виступів і дуже цього не любила. Але після 24 лютого мене як перемкнуло, і я говорю, говорю, говорю…

Ось, наприклад, кілька днів тому я їздила до Оксфорду та виступала перед Oxford Union. Це така найвпливовіша дискусійна спільнота, яка об’єднує випускників цього університету. Нас там дуже чудово зустріли. Виявляється, що там наразі вже є цілий фан-клуб Ukraine DAO. І я щаслива, що молоде покоління, яке скоро прийде в політику та буде ухвалювати рішення на рівні держави, не байдуже до нашої біди.

Тож весь мій час та сили я витрачаю саме на комунікацію.

Gаgarin News: Ми знаємо, що ви давно живете у Лондоні. У вас є цікава робота і можна вважати, що життя загалом вдалося. Яка подія стала головною в ухваленні рішення створити Ukraine DAO? Вас ця війна зачепила особисто?

Alona: Щодо «життя вдалося», то я так не вважаю, тому що життя зараз немає. Коли я зрозуміла, що буде вторгнення (а це трапилося наприкінці січня 2022 року), то моє старе життя закінчилося. Почалося нове. Я щодня ходила на протести, на якісь мітинги, пікети біля посольства Росії. Це була відчайдушна спроба розповісти оточенню, що має відбутися. Але мене та моїх друзів майже ніхто не чув, не звертав уваги. 

А ось 24 лютого життя зовсім припинилося: в мене немає вільного часу зовсім, немає особистого життя. Я сфокусувалася на війні. Я працюю в інфопросторі 24/7. Насправді, поспати вдається не кожного дня. Але я рада, що можу бути в цей момент корисною Україні.

Війна особисто мене торкнулася теж. Я родом зі Сходу, зараз там пекло. Мені вдалося вивезти батьків на Захід України, тому вони у відносній безпеці. Але місто, де я народилась і виросла, вже 6 місяців під обстрілами. Тому я дуже беру до серця все, що відбувається, навіть якщо це мене не стосується особисто.

Gаgarin News: Хто вам допомагав? Можливо, порадою, а можливо практично? Адже самотужки таку махину зрушити з місця неможливо.

Alona: У січні минулого року я була цілком зайнята в іншому проєкті (теж DAO), і мої друзі, дивлячись, як я бігаю на протести, казали: «Зроби Ukraine DAO». Я пояснювала, що в мене немає часу та ресурсів на такий проєкт, що я самостійно не впораюсь. Але хлопці мені дуже допомогли та підтримали. І підтримують зараз. Без них все, що я зараз роблю, було б неможливо.

Ukraine DAO почало працювати ще до вторгнення – 21 лютого. Проєкт планувався як фан-платформа, але зараз він перетворився на щось більше. Ми збираємо кошти, але інформаційна робота для нас в пріоритеті.

У нас велика спільнота. Переважно це українці, і більшість завдань ми робимо колективно. Такий обсяг самотужки я б не витягла. І люди продовжують долучатись, це дуже приємно.
У нас вже сформувалась потужна спільнота. Я б назвала її «гордою». Ми намагаємось просувати в Британії відчуття поваги до України, до нашої гідності, до наших цінностей. В нас єдине правило: «Або ти поважаєш Україну та прислухаєшся до нас, або тобі тут не місце». 

У нашому просторі українці мають пріоритетний голос. Це головне.
Дуже допомогли українці, які є лідерами у блокчейн-проєктах. Ілля Полосухін познайомив мене з Віталіком Бутеріним, а той – зі своїм батьком. Мені телефонували або писали люди, яких я взагалі не знала, та питали: «Чим тобі допомогти?» І допомагали: інформаційною підтримкою, грошима, розробкою.
Тому у нас є можливість робити деякі речі, що виходять за межі DAO, наприклад воювати з Росією на інформаційному фронті.

Gаgarin News: Чому вибір припав на блокчейн Ethereum?

Alona: Це найбільш рідний для мене блокчейн. До того ж, він типовий для DAO та зручний для розробників.

Gаgarin News: Ви відчуваєте підтримку сім’ї Бутеріних? Як саме вони допомагають?

Alona: Підтримка від них постійна, я весь час з ними на зв’язку. Діма (батько) виступає більш як ментор. Він дуже допоміг мені розвинутися як лідеру спільноти DAO. Він дуже мудра людина, дуже досвідчена. Діма – це такий собі сенсей для мене, бо не дає рибу, він дає вудку, а ловити доводиться самій. І це працює, це краще для нашої справи.

Віталік Бутерін дуже скромний, він допомагає багато, але ніяк не афішує це. Ніколи не говорить про суми та якісь вчинки. Але я всім кажу: «Якщо вам подобається Віталік, то подивіться ще на його батька». Ця родина допомагає дуже багато, але мало хто знає, наскільки важливі речі вони роблять.

Згадала смішний епізод. У вересні, коли я запросила Віталіка до Києва на Kyiv Tech Summit, ми реально молилися, щоб нічого не прилетіло. Бо через кілька днів повинно було пройти оновлення Merge. Якби з Віталіком щось трапилось в Україні, нас би криптоспільнота з’їла живцем. До речі, охороняли Бутеріна хлопці з «Азову». Але то на землі, а от що могло впасти з неба цими днями…

Gаgarin News: Ми знаємо, що більшість пожертв приходять анонімно. Але, можливо, є благодійники, які не приховували своєї допомоги, і ви можете їх назвати?

Alona: Був великий донат від OnlyFans (500 ЕТН) та Алексіса Оганяна (Reddit). Але я завжди кажу, що для нас важливіші інші донати: нам потрібні інвестиції часу та навичок, які люди вкладають в нашу спільноту. Зараз ми не фокусуємось на фандрейзингу. Ми більш зацікавлені в перекладачах, наприклад. Ми готуємо відеоматеріали про війну, робимо для них субтитри. Перекладаємо якісь статті для ЗМІ.
Це особисто для мене найбільш цінна річ, бо це лінія оборони, яку я зараз тримаю.

Gаgarin News:  Напевно, ви чули про Сергія Притулу та його Фонд. Одного разу він розповів, як найменший отриманий донат приніс йому найбільшу суму збору. Він робив стрим – розповідав про новий збір. На цей час йому на рахунок впало 2 гривні. Сергій продемонстрував екран свого телефону з повідомленням про переказ грошей і сказав: «Найбільші збори складаються з великої кількості найменших пожертв». Після цього ефіру йому на рахунок посипалася величезна кількість переказів із маленькими сумами, тому поточний збір на дрони було закрито за кілька годин.

Люди часто вважають, що їхня допомога мізерна, та соромляться робити незначні донати, якщо бачать, що інші переказують суми з кількома нулями.
Чи можете назвати найменші донати, які отримала Ukraine DAO?

Alona: Я завжди намагаюсь пояснити людям, що найкращий внесок в перемогу України – це не донати, не гуманітарна допомога. Це, як не дивно, саме ставлення до України як держави. Це те, що нам зараз критично не вистачає, навіть більше, ніж грошей. І це найважливіша проблема, яку треба вирішити, щоб ми знову не опинилися в цій жахливій ситуації, в якій ми перебуваємо зараз, щоб це більше ніколи не повторювалось.

Я багато працюю з західною аудиторією та бачу, що вони в полоні ілюзій стосовно Росії та глобально недооцінюють Україну. Люди переказують в Ukraine DAO гроші, але не сприймають нас, як рівних собі. А я намагаюся їм допомогти вбити в собі «внутрішнього росіянина».

Gаgarin News: Поясніть, що ви маєте на увазі.

Alona: Наші західні партнери, друзі та навіть шанувальники не сприймають українців як рівних собі громадян іншої незалежної держави. Більшість з них хворіють на той самий імперський вірус, який охопив зараз Росію. І в цьому я бачу велику проблему. 

Ми опинилися зараз в тяжкій ситуації саме тому, що вони думали і думають дотепер, що вони знають краще за нас як жити, як поводитись з Росією. Вони намагалися навчити нас вчиняти правильно, і зовсім не враховували нашу точку зору. Тому все вийшло так, як вийшло. І моя головна справа – змінити цей трохи зверхній погляд на Україну як державу та українців взагалі.


Gаgarin News: Альоно, ви ще координували зусилля для надання допомоги Россу Ульбріхту. Це дуже неоднозначна постать у криптосвіті. Але ми вважаємо, що його вирок (два довічних ув’язнення) надто жорстокий для його правопорушення. Що мало на меті FreeRossDAO?

Alona: Дякую, що поставили це запитання. Я вже давно спостерігаю за справою Росса Ульбріхта. Спостерігаю як професіонал, бо в мене дві вищі юридичні освіти, українська та британська. І, як юристка, я не могла повірити, що людині дали такий величезний термін без права на апеляцію за перше правопорушення. У нього немає схильності до насильства, жорстокості, в нього не кримінальний склад розуму.

Для мене він – політв’язень. Це дуже брудна справа. Проти нього було багато наклепів, багато неправдивих свідчень, багато хибної інформації, яка поширювалася самими прокурорами. І чим більше я дізнаюся про нього (а я читаю його влог, спілкуюся з його сім’єю), то більше розумію, що ігнорувати цю несправедливість неможливо. Без Silk Road біткоїн не став би таким популярним. Можливо, що про нього так ніхто б і не дізнався.
Тому я вважаю, що наш обов’язок, як криптосуспільства, – боротися за Росса, за його звільнення. Допомагати чим можемо.

Gаgarin News: Напевно, ви зараз дуже завантажені. Думаєте, куди спрямувати свою енергію після перемоги України?

Alona: Якщо чесно, то після перемоги я планую продовжувати рухатися до тієї ж мети, що зараз. Я думаю, що ця дорога буде дуже довгою та важкою. Має бути ще багато зроблено в інформаційному полі. Розумієте, люди не вміють працювати з інформацією. І це величезна проблема. Я не знаю, чи зможе ця проблема якось зменшитись у майбутньому, але намагаюся сфокусуватися саме на цьому завданні. 

Це важко, бо війна загострила всі мої проблеми, включно зі здоров’ям, які існували ще до війни. Часу на себе бракує. Єдине, що мені допомагає триматися та рухатися вперед, це те, що я бачу: моя робота приносить користь. Я отримую багато позитивних відгуків.

Проти мене зараз розпочалася справжня інформаційна війна. Я здогадуюсь, хто за цим стоїть і хто намагається зруйнувати мою репутацію.
Але я впораюсь.

Я не маю іншого виходу. Мій дідусь, який помер 24 грудня у Нікополі, завжди мене підтримував у цій справі. В мене серце крається, коли я думаю, що останнє, що він бачив у своєму житті, – це війна! Тому тепер я буду боротися на своєму місці за двох – за нього теж.