AML: відмивання грошей не буде!
Термін «боротьба з відмиванням грошей» (Anti-Money Laundering, AML) з'явився майже століття тому, за часів так званого сухого закону у США. Його застосовували для позначення незаконних дій, спрямованих на легалізацію коштів, що отримані внаслідок організованої злочинної діяльності (тобто спроб перетворити «брудні» гроші на «чисті»).
Юридичне закріплення терміна відбулося набагато пізніше — перші закони, спрямовані на боротьбу з легалізацією злочинних доходів із використанням національної фінансової системи, було ухвалено у 70-х роках XX століття у США.
Поступово їх аналоги було впроваджено в законодавчу практику інших країн світу. Сьогодні AML охоплює цілий комплекс заходів із протидії корупції, ухиленню від податків, поданню неправдивих звітностей і фінансуванню тероризму (CFT — Combating the Financing of Terrorism). Також AML націлена на діяльність ринкових маніпуляторів, торговців незаконними товарами, обігом наркотиків тощо.
Характер відмивання грошей змінювався разом із трансформацією самих грошей. Цифрові активи та електронні кошти відкрили більше можливостей для злочинців. Тому сьогодні AML є одним із найважливіших завдань, що стоять перед банківським і фінансовим секторами. Також у більшості юрисдикцій AML — обов'язкова умова для легальної роботи (включно з криптовалютними компаніями).
Крім традиційних криптовалют, для відмивання грошей широко використовують і невзаємозамінні токени (NFT). Щоб замести сліди, зловмисники проводять низку фіктивних угод між афілійованими адресами, після чого продавець токена може показати вже відмиті гроші. Також кошти активно відмивають за допомогою криптовалютних міксерів. Такий сервіс перемішує між собою криптовалюти багатьох користувачів, що дає змогу приховати походження й початкових власників коштів. Хоча в багатьох юрисдикціях це прямо не суперечить нормативам, законність використання міксерів залишається спірною.
Міжнародні організації
У 1989 році країни-учасниці G7 створили міжнародну міжурядову організацію FATF (Financial Action Task Force — Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей). Вона стандартизує нормативи та здійснює оцінювання відповідності глобальним стандартам національних систем протидії відмиванню злочинних доходів. Організація розробила 40 ключових рекомендацій, яких дотримуються фінансовий і банківський сектори всього цивілізованого світу (до 2024 року членами FATF уже стали 55 країн).
У сфері боротьби з відмиванням грошей працюють також такі міжнародні організації та проєктні групи, як Глобальна коаліція для боротьби з фінансовою злочинністю (Global Coalition to Fight Financial Crime), Глобальний форум з прозорості та обміну інформацією для цілей оподаткування (Global Forum on Transparency and Exchange of Information for Tax Purposes) та ін.
Як працює AML на практиці
На відмивання грошей сьогодні припадає до 5% світового ВВП (дані МВФ).
Будь-яке відмивання незаконних доходів практично неможливе без участі банківських і фінансових організацій. Тому процедури AML насамперед включають контроль за транзакціями для виявлення підозрілої або нехарактерної фінансової активності клієнтів. Прикладами можуть бути ведення бізнесу за готівковий розрахунок, зберігання коштів суб'єкта на різних рахунках, зокрема й у кількох банках, часте переказування коштів до інших юрисдикцій, повторні та зустрічні операції, купівля опціонів або інвестування в цінні папери через брокерів, афілійованих із компанією.
Найрадикальнішим заходом щодо забезпечення AML можна назвати заморожування активів користувача. Це можливо завдяки такому інструменту, як клієнтська ідентифікація або KYC (Know Your Customer — знай свого клієнта). Наявність KYC — це вагомий показник надійності. Платформа, що працює з фіатними коштами, повинна дотримуватися суворої політики AML/KYC. Якщо майданчик підтримує карткові платежі та банківські перекази, він зобов'язаний перевіряти кожного клієнта, щоб переконатися, що його не підозрювали в незаконній діяльності.
Очевидна причина, через яку криптоплатформи змушені дотримуватися правил AML/KYC, — це анонімний характер криптовалют. Небажання деяких користувачів ділитися з оператором конфіденційною інформацією та втрачати у такий спосіб свою анонімність зрозуміле. Однак потрібно зважати й на зворотний бік медалі: співпрацюючи з криптокомпанією, яка не вимагає від своїх клієнтів жодних даних, ви навряд чи зможете захистити свої права в разі конфліктної ситуації.
У різних юрисдикціях існують різноманітні критерії щодо того, чи належать фінансові операції до спроб відмивання грошей. Відповідно, і AML-законодавства відрізняються. Наведемо кілька прикладів.
Сполучені Штати Америки
У США заходи щодо запобігання відмиванню коштів зазвичай ділять на дві частини: превентивні та заходи переслідування.
Інформатори можуть повідомляти про діяльність з відмивання грошей у Мережу з боротьби з фінансовими злочинами (FinCEN), а якщо справа стосується цінних паперів і цифрових активів — то в Комісію з цінних паперів і бірж (SEC).
З 1970 року у США було ухвалено низку актів, відомих як Закон про банківську таємницю (BSA). Усі фінустанови, компанії кредитних карток, страхові компанії, брокери та дилери цінних паперів тощо зобов'язані повідомляти Міністерству фінансів США про певні транзакції.
Зокрема, передавати інформацію про грошові операції, що перевищують певну суму. Спочатку верхня планка була встановлена в розмірі $5000. Але через вкрай високі витрати на адміністрування звітності поріг було підвищено до $10 000.
До того ж фінансові установи повинні повідомляти про транзакції, які вважають підозрілими (коли оператор знає або підозрює, що кошти отримані внаслідок незаконної діяльності або призначені для приховування такої діяльності). До підозрілої діяльності можуть також належати й спроби клієнтів обійти BSA шляхом дроблення великих транзакцій на суми, менші за $10 000.
Ба більше, ухвалений 2020 року закон про корпоративну прозорість зобов'язує корпорації, компанії з обмеженою відповідальністю (LLC) та аналогічні організації розкривати інформацію про своїх бенефіціарних власників у FinCEN. Ці звіти мають містити особисті дані та ідентифікаційні номери бенефіціарів з метою створення загальної бази даних для правоохоронних органів під час розслідування й запобігання фінансовим злочинам.
Європейський Союз
Починаючи з 1990 року, в ЄС було ухвалено вже п'ять директив щодо боротьби з відмиванням грошей. Останню п'яту директиву (5AMLD) затверджено 2018 року для глибшої гармонізації європейського AML-законодавства з аналогічними вимогами у США та усунення можливих прогалин у правилах ЄС щодо боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму.
Неабияку увагу приділили й регулюванню діяльності криптобірж. Зокрема, відповідно до 5AMLD, криптовалютні біржі тепер вважаються зобов'язаними особами та повинні дотримуватися вимог AML/CFT, включно з поданням звітів про підозрілу діяльність.
Юридично криптовалюти можна розглядати як цифровий формат вартості, який може передаватися, зберігатися й торгуватися в цифровому вигляді, а підрозділам Фінансової розвідки (FIU) дозволено отримувати адреси та імена власників віртуальної валюти. Також місця розташування постачальників послуг з обміну криптовалют і сервісів гаманців тепер мають бути зареєстровані в компетентних органах.
Водночас Європейська комісія створила список із 22 країн із високим рівнем ризику відмивання грошей і фінансування тероризму: Афганістан, Іран, Ірак, Північна Корея, Сирія, Уганда, Вануату, Ємен, Тринідад і Тобаго, Пакистан, Багамські Острови, Барбадос, Ботсвана, Камбоджа, Гана, Ямайка, Маврикій, Монголія, М'янма, Нікарагуа, Панама та Зімбабве. Транзакції з цих юрисдикцій уже належать до більш ризикованих із погляду відмивання коштів.
До чорного списку країн, що становлять загрозу через слабкий контроль за фінансуванням тероризму та відмиванням грошей, ЄС включає Саудівську Аравію, Панаму, Нігерію та деякі інші юрисдикції. Ці списки значно ширші, ніж їх аналоги, складені FATF.
Також 5AMLD знизила з 250 євро до 150 євро поріг перевірки особи клієнта для індустрії передплачених карток. Клієнти, які вносять або переказують кошти на суму понад 150 євро, повинні пройти ідентифікацію компанією-емітентом передплаченої картки.
Велика Британія
Найширше трактують відмивання грошей у законодавстві Великої Британії (низку законів було ухвалено у 2000–2018 рр.).
По-перше, для звинувачення у відмиванні грошей не існує переліку серйозних злочинів і жодних обмежень за розмірами транзакцій (на відміну від США, ЄС і низки інших юрисдикцій).
Також окремим законом про кримінальні фінанси, ухваленим у 2017 році, було запроваджено поняття «нез'ясовних доходів» як ще один інструмент боротьби з відмиванням грошей. Будь-якого власника активу вартістю понад 50 000 фунтів стерлінгів можуть зобов'язати довести, що купівля була оплачена з легальних доходів.
По-друге, відмивання грошей не розглядають як окремий злочин. Будь-яка участь у доходах від злочинної діяльності, володіння злочинцем доходами від власного протиправного діяння автоматично призводить до звинувачення у відмиванні грошей. Загалом це логічно: гроші, отримані від крадіжки, торгівлі наркотиками, організації підпільних азартних ігор тощо, так чи інак доводиться легалізовувати (відмивати).
Це також стосується ухилення від податків. Людина, яка уникає сплати податків, може бути звинувачена й в незаконному збагаченні в розмірі її заборгованості перед податковою.
До того ж у Великій Британії трактують відмивання грошей не лише як можливість отримання матеріальної вигоди (грошей або інших цінностей), а й нематеріальних активів у будь-якому вигляді.
Ви здивуєтеся, але за цією логікою першим відомим «відмивачем» в історії Великої Британії можна вважати легендарного благородного розбійника Робіна Гуда. Він грабував багатих і роздавав гроші біднякам. Від тих, у форматі податків, податей і платежів, «брудні» гроші поверталися в легальний обіг, тобто відмивалися. Водночас сам містер Гуд отримував нематеріальну вигоду — лояльність населення. Завдяки своєму авторитету він навіть здобув поблажливість з боку деяких представників знаті та духовенства. А за однією з версій легенди, зрештою, розбійника запросив король Англії Річард Левове Серце на службу при дворі. За сучасними мірками, це можна вважати прямим виявом корупції, яка також входить до сфери дії AML.
КНР
Загалом політика Китаю щодо відмивання грошей повністю відповідає нормам FATF. До основних злочинів сфери AML належать фінансування тероризму, обіг наркотиків, контрабанда, фінансове шахрайство та підробка документів. Особливістю є те, що доходи від ухилення від сплати податків (зокрема й ті, що спрямовують через нерезидентів) вважаються окремим видом злочинів.
Головним для місцевої AML-політики є закон про боротьбу з відмиванням грошей від 2007 року (зі змінами 2020 року), який передбачає:
- належну перевірку клієнтів фінустановами;
- повідомлення про всі підозрілі транзакції;
- зобов'язання зберігати записи транзакцій, ідентифікаційні дані клієнтів та звіти про підозрілі транзакції протягом певного періоду.
До того ж усі фінансові установи зобов'язані повідомляти про великі грошові операції в Китайський центр моніторингу та аналізу з боротьби з відмиванням грошей (CAMLMAC).
У 2024 році влада Китаю вперше визнала транзакції з віртуальними активами методом відмивання грошей і внесла відповідні поправки в законодавство.
Згідно з новою інтерпретацією, транзакції з віртуальними активами (зокрема й за допомогою криптобірж) тепер класифікують як дії, які можуть приховувати джерело й природу злочинних доходів.
Водночас передбачено чималі санкції для порушників. Відмивання сум в понад 5 млн юанів (близько $690 000) вважається серйозним правопорушенням, за яке обвинувачений може отримати до 10 років позбавлення волі.
Крім того, особи та організації, які не виконують зобов'язань AML, можуть зіткнутися зі штрафами в розмірі до 500 000 юанів (близько $70 000).
Чи варта гра свічок
Злочинні методи відмивання коштів постійно розвиваються, змінюються та вдосконалюються. Тому і уряди, і міжнародні організації постають у ролі наздоганяльників і послідовно ускладнюють законодавство AML.
Водночас не існує точних даних про співвідношення витрат на протидію відмиванню грошей з економічним ефектом, який вона приносить. Складні, тривалі та дорогі процедури адміністрування фінансових операцій негативно впливають на переміщення капіталу та уповільнюють ділову активність.
Тож удосконалення механізмів AML дедалі більше пов'язують із використанням штучного інтелекту. ШІ здатний значно прискорити необхідні процедури перевірки, спростити адміністрування й знизити кількість помилкових сигналів про підозрілу діяльність. Та тільки не дивуйтеся, якщо корумповані чиновники будуть проти.