Інтерв’ю з Іллею Полосухіним (Near Protocol)

Ілля: Я б сказав, що найцікавіше — саме організація. Google має багато сильних сторін в організації, але є й слабкі. Я постійно звертаюся до цього досвіду, коли ми розмірковуємо, як нам продовжувати розвиватися, уникаючи при цьому зайвої бюрократії та проблем, які часто можна зустріти у великих компаніях.

Ілля: Ми хотіли створити застосунок для краудсорсингу і дивилися, які є протоколи, блокчейни, що можна було б використати. У ті часи ми мали кілька сотень працівників і за кожну роботу платили їм певні невеликі гроші. Все доводилося робити вручну, оскільки платіжні системи у різних країнах працюють по-різному.

Хотілося використати єдину систему, і блокчейн підходив як інструмент глобальної оплати. Але вартість транзакцій у мережах Біткоїна та Ефіру на той момент була вищою, ніж сума, яку ми платили за роботу.

Ми не знайшли нічого, що могло б задовольнити наші вимоги, тож вирішили робити самі. Почали брейнстормити, як би ми зробили блокчейн. Спочатку були ідеї навколо того, як зробити валідацію у мобільних девайсах, але вони виявилася не надто життєздатними. Ми робили Proof-of-Stake, бо не вірили, що Proof-of-Work — це правильний підхід. До того ж з ним складно досягти високої швидкості роботи блокчейну. Але основна ідея — це шардинг, тобто можливість масштабування, плюс фокус на юзабіліті, простоті використання та розробки.

Ці мотиви досі актуальні і ми продовжуємо трансформувати їх у певні конкретні рішення. Зрештою ми реалізували та тестували 5 різних консенсусів. Робили Hashgraph, Avalanche, власний transaction flow. Було декілька варіантів, поки ми не прийшли до нашого Doomslug, який можна назвати прискореним Tendermint. Отже, технічних рішень було багато, але фундаментально наші принципи залишилися тими самими.

Ілля: Користувачі також. Це такий двосторонній ринок. І користувачі, і розробники користуються платформою NEAR. Але розробники, фаундери, стартапи завжди в пріоритеті, тому що вони і становлять кінцевий користувацький досвід.

Ілля: Ми пишаємося тим, що це шардована система, яка витримує будь-які сплески навантаження під час використання. Наприклад, у нас запустився KaiKai, найбільш використовуваний наразі застосунок у Web3, і у той самий час — ще один додаток на Aurora, так само з величезною кількістю користувачів. І разом вони влаштували нам зростання кількості транзакцій одразу в 3–4 рази. В якийсь день там було більше транзакцій, ніж на всіх інших блокчейнах, окрім Solana. І при цьому система працювала та не мала проблем.

Друге — це акаунт-модель. Ми планували зробити гнучку модель, яка дозволяє і створювати нові облікові записи, і трансформувати акаунт у контракт або DAO, і зробити з нього NFT, і багато іншого. За рахунок цього можна простіше підключати нових користувачів і створювати деякі застосунки, які неможливо реалізувати в інших системах з такими самими параметрами. Наприклад, коли у тебе ще немає аккаунта, можна конвертувати гостьовий, використовуючи інший ключ до конкретного облікового запису. І так далі. Тобто під цим криється безліч можливостей.

І фінальне, що ми зарелізили цього року, — це система апаратного блокчейну. Це децентралізовані фронтенди, які дозволяють швидше створювати застосунки або робити їх доступними на всіх можливих порталах. До того ж вони верифіковані, їх можна форкати, вони дуже схожі на те, що смартконтракти робили для вебсервісів. Це відкриває нові можливості в розробці OpenWeb і, серед іншого, дозволило нам розширити пропозиції для розробників, які не роблять смартконтракти на Near. Наприклад для тих, що працюють з іншими мовами для Polygon, Ефіра, Optimism та інших застосунків. І це все на одній платформі.

Ми ідемо на більш високий рівень, де клієнти просто використовують програми, навіть не знаючи, якою саме інфраструктурою користуються. Ми потроху просуваємось в цьому напрямку. Це, власне, і є юзабіліті.

Ілля: У децентралізованих фронтендах наступна частина, яку ми доробляємо, — це акаунти, що працюють на всіх блокчейнах. Добре, ми зробили фронтенди, але вони все ще конектять різні гаманці, щось там треба передавати, підписувати тощо. Наразі ми працюємо над мультичейн-факторами. Там можна буде залогінитись і почати використовувати застосунки в будь-яких мережах, навіть не знаючи, що вони у різних мережах. Ми працюємо над цим і, з одного боку, це інструментальна фіча, з іншого — це справжній виклик технічній команді.

Друге — партнерство з застосунками, що мають багато користувачів, досі триває. Ми мали Sweatcoin. Зараз на Near запустився Kaichain. Ми продовжуємо знаходити проєкти, яким цікавий не просто блокчейн, де вони запустять якийсь NFT, а саме застосунки, що трансформують власну бізнес-модель навколо Web3. Все це дозволяє використовувати різні програми в одній екосистемі. Це наша стратегія, робота над нею триває, і це постійний виклик.

І третє — ми продовжуємо розвивати нашу децентралізовану організацію. Ми запустили так званий девхаб. Це можливість створювати спільноту розробників, які зацікавлені працювати з різними чейнами, розподілом фінансів, підтримкою певних наявних репозиторіїв, розвитком та створенням нових. Тобто ми переміщуємо частину розробок, які раніше здійснювалися в спеціалізованих Labs-компаніях. І паралельно триває експеримент з Near Digital Collective (NDS). Це наш децентралізований Government. Тут відбуваються вибори тих, хто прийматиме рішення. Все це — частина ідеї про те, як ми можемо зробити так, щоб керування самою системою, прийняття рішень, розподіл фондування відбувалися більш відкрито, зрозуміліше, щоб це пріоритезувало важливі речі та враховувало внесок усіх членів екосистеми, а не просто певної компанії чи foundation. Цей експеримент — велике завдання. Рік експериментів. Зараз тривають вибори, але я переконаний, що ми продовжимо експериментувати і пробувати далі.

GN: А такі завдання — це чиє бачення? Ваше як фаундера? Чи це йде знизу від DAO? Як визначити, що певне рішення є перспективним і над ним варто працювати?

Ілля: Наприклад, щодо NDS — це я подав ідею. Але розвивало її саме ком’юніті, пробуючи різні підходи. Я не брав участі у розвитку. Просто запропонував певні напрямки, які далі розширювали інші. А той самий DevHub — це окреме DAO. Вони мають свої групи, які займаються підзавданнями, визначаючи, які технології потрібні, які ідеї цікаві, і чому віддає перевагу ком’юніті.

Я б сказав, що поступово процес переходить у Community Driven, а моя роль — синтезувати якісь ідеї та пропозиції. Роль едвайзера. Також на наших протокольних інфраструктурних заходах я можу вносити пропозиції, які здатні стати трансформуючим рішенням для всієї системи.

Ілля: Наразі я не став би називати їх головним конкурентом… Ethereum має чітке позиціонування фінансового хаба, навколо якого вибудовуються всі інші застосунки. Ми ж завжди фокусувалися на споживчому ринку, на додатках, що орієнтовані на велику кількість користувачів і звичайних людей, які хочуть отримувати якісь Volume Points, чи сплачувати в магазині, чи брати участь у якійсь кежуал-грі тощо.

Так, є й інші блокчейни, які так само себе позиціонують. Але зараз у нас є топ-1 застосунок — Sweatcoin, який за кількістю користувачів коливається між топ-3, топ-4 чи топ-5, залежно від тижня.

Також у нас є ще кілька інших застосунків, які потроху зростають за використанням. Тобто ми фокусуємось на цьому. Ethereum змагається у фінансовому сегменті операцій. Near зараз для цього не є відповідною мережею. До того ж ми маємо нормальний системопов’язаний і функціонуючий міст. До того ж ми працюємо над збільшенням кількості мостів, намагаючись робити їх більш верифікованими.

Ілля: Універсальність — це поняття, яке доволі складно визначити. Теоретично можна робити «все на всьому», але незрозуміло, який буде ефект. Near — це більше консьюмер-застосунок з можливістю легкого онбордингу мільйонів користувачів, які роблять мільйони транзакцій, і це настільки дешево, що навіть непомітно для них.

Так, на Near можна робити DeFi, але на ньому наразі немає достатньої ліквідності, щоб це було так само легко, як на Ефірі. З іншого боку, на Ефірі не можна запускати застосунки такого плану, як на Near. Навіть Layer 2 не зможуть їх підтримувати.

Я б сказав, що наш фокус — заонбордити мільярд користувачів Web3, щоб вони потім могли користуватися застосунками і в інших блокчейнах. У певному сенсі це ідея підтримки всіх блокчейнів, які використовують стандартну криптографію — Ethereum, Bitcoin, Layer 2, Solana тощо. І за рахунок цього можна буде писати програми на Near, які будуть проводити транзакції на інших чейнах.

Розвиток, який ми бачимо, — це абстракція користувача інфраструктури. Чим більше ми просуваємось у цей бік, тим, з точки зору користувача, стає менш важливо, що там на Ethereum, а що на Near. Більш важливою стає ідея: саме цим застосунком я хочу користуватися! Ми хочемо прийти до цього. Все, що ми робимо, — працюємо у цьому напрямку. Від онбордингу користувачів до створення під це структури.

GN: Якщо повернутись до вашого досвіду стартапу (адже Near починав як стартап). Ви колись говорили, що зарплати там переважно менші, ніж у корпораціях. Тобто програмісту піти у стартап дещо ризиковано. Але водночас всі чують про величезні суми залучених коштів від фондів, ангелів тощо. Що там всі мають червоні Ferrari та Lamborghini. Як цю інформацію поєднати? З одного боку — менші зарплати, з іншого — такі гроші. У яких пропорціях і на які цілі розподіляються залучені кошти? І які зобов’язання має стартап перед інвесторами?

Ілля: Якщо у людей, які працюють у стартапі, з’явилися Lamborghini, значить десь щось пішло не так.

Як зазвичай розвиваються стартапи: ти залучаєш якісь початкові інвестиції, наймаєш початкову команду (наприклад, до 10 осіб). І це не сотні мільйонів доларів. Це один, два, три, ну максимум 5 мільйонів. У перших залучених працівників зарплати зазвичай нижчі за ринкові, до того ж вони отримують їх у формі еквіті-токенів. Люди вмотивовані зробити цей стартап успішним не тому, що їм платять величезну зарплату прямо зараз, а тому що вони мають великий стейк у разі успіху.

Але з часом, якщо стартап успішний, він росте і починає залучати більші раунди. На цьому етапі починають наймати людей, тож він перестає бути стартапом, стаючи скейлапом. І люди змінюються. Приходять вже не ризикові, які готові працювати за невелику зарплату та великий стейк, а з досвідом корпоративної роботи та вибудовування процесів у великих організаціях. Приходять на більшу зарплату та менший стейк. Така трансформація відбувається.

У випадку з блокчейном все трохи складніше. Тому що принцип децентралізації означає, що замість однієї великої корпорації, яка продовжує працювати, розподіл ролей у різних підкомпаніях, організаціях, DAO тощо відбувається за принципово іншою схемою. І гроші розподіляються у різний спосіб. Хтось приходить із зацікавленістю у токенах, хтось — інакше. Зважаючи на це, вони приходять на різні ролі та різні роботи.

Ілля: Це цікаве запитання. В ідеалі, протокол не повинен мати жодних відомих уразливостей. Тоді і звільнення розробника не становить ризику, оскільки всі відомі вразливості пофіксені та виправлені. Ми підтримуємо систему баунті. Якщо ви розробник протоколу, то виключені з баунті-схеми, щоб уникнути аб’юзу. Ну і зрештою, існують домовленості в команді. Ми залучаємо людей, яким цікаві завдання, а не тих, що хоче нажитися на проблемах.

Ілля: Очевидно, що у глобальному розумінні немає нічого позитивного у падінні ринку. Але з іншого боку це прибирає зайвий шум і дозволяє сфокусуватися на побудові Value. Ми і починали, коли ринок падав, і продовжували у 2019 році, коли ринок лежав.

Ілля: Дійсно, тепер легше. До того ж на початку 2022 року екосистему було зафондовано на понад $500 млн, саме з урахуванням того, що ринок у якийсь момент буде на спаді і це має дати ресурси для продовження побудови екосистеми, її розширення та відстоювання саме децентралізованої системи управління.

Ілля: Тут є кілька нюансів. Сам токен був запущений у Швейцарії. Ми маємо оцінку FINMA — швейцарського регулятора — про те, що це payment-token, тобто платіжний токен. Відповідно, якщо будуть якісь питання з боку американських регуляторів, то вся інформація є і документи будуть надані. Хай там як, але це буде якийсь діалог. Або так, або в суді. Залежно від того, як і якщо щось подібне станеться.  

Ми сфокусовані на децентралізації екосистеми. У якийсь момент вона буде настільки шардована, що просто не буде кому ставити ці питання. Ми докладаємо зусиль, щоб система працювала незалежно від будь-якої індивідуальної організації. І Near Digital Collective — одна із частин цієї структури, DevHub — інша. Я не ухвалюю там рішення. Там свій cancel, своє DAO, свої підком’юніті і таке інше.

Ілля: Я б сказав, що біткоїн для цього — не найкраща валюта. Біткоїн чудово працює для зберігання вартості, але не як платіжна система.

Щодо використання подібних технологій — я тільки за, і особливо в Україні. Я вважаю, що це один із найреалістичніших варіантів після війни, коли потрібно буде все відновлювати, давати субсидії та гранти, інвестиції, які приходитимуть з-за кордону. Єдиний варіант, як ми зможемо зберегти довіру зовнішніх інвесторів, — через дуже прозорий розподіл грошей. І я не бачу іншого виходу, окрім як використати якусь форму блокчейну. Публічного чи приватного — це вже інше питання. Потрібен криптографічний інструмент, який фіксуватиме, куди йдуть гроші, аби мати можливість не допустити хибних транзакцій без деанонімізації, лише підтверджуючи, що ти є верифікованою перевірною організацією, щоб до тебе потім не приходили ті ж самі корупціонери.

Тобто вже зараз існують конкретні інструменти, які дозволяє робити крипта. Оскільки так історично склалося, що у нас багато корупції, і після війни навряд чи щось зміниться, нам потрібні інструменти, які дозволять показати тим, хто виділяє гроші, що кошти витрачаються на важливі для країни проєкти. Я бачу такий едопшн в Україні. І, якщо цей досвід виявиться корисним, його далі можна застосовувати в Африці, Аргентині та інших країнах, де цього потребують.

Ілля: (сміється) Нинішній міністр дуже непоганий. Він чудово справляється. А ми можемо, наприклад,  надавати технологію та допомогти з побудовою. Гадаю, я буду корисніший, забезпечуючи технічний бік питання, ніж як міністр.

Ілля: Так–так.

Ілля: Це важко прогнозувати. На мою думку, це буде певне поєднання соціальних елементів і фінансових інструментів. Але, можливо, не просто DeFi, а якихось реальних активів, які токенізовані. Або комбінація зі штучним інтелектом. Наприклад, AI CEO, коли DAO має СЕО, що є штучним інтелектом, який здійснює реалізацію та управління, приймає рішення, а DAO надає такий собі board-менеджмент, керуючи наявними ресурсами. 

Такі речі дуже цікаві. Адже вони дозволяють по-новому координувати людей, наймаючи спеціалістів по всьому світу, та знаходити найкращих для роботи на різних позиціях.

Ілля: Дзвінки (сміється)! Дзвінки, документи, презентації. Протягом останніх трьох тижнів я був у Кореї, В’єтнамі, Сингапурі. Був на панелях, робив презентації, зустрічався з нашим ком’юніті, займався проєктами, зустрічався з людьми, яким цікавий Near. І водночас постійні телефонні розмови з різними командами.

Ілля: У нас, звісно, було ком’юніті в Україні, доволі потужне. Моя мама та бабуся з дідусем також були там. Були розробники...

Ілля: Хтось поїхав, хтось лишився, хтось перебрався на Захід. Ми настільки розподілені, що над проєктами в екосистемі зараз працюють люди з Австралії, Нової Зеландії, Азії, Дубая, Казахстану, України, Польщі, Чехії, майже всієї Європи, а також Америки, Латинської Америки. Розподіленість дозволяє мати певний запас міцності.

Зрозуміло, що морально було важко. Частина команди була з України та росії, ті, хто виїхав. І всі дуже складно сприймали те, що це сталося...

Ілля: Так, звісно.

Ілля: Наразі iOS. Був Android.

Ілля: Цікаве питання. Напевно, вирішальною стала синхронізація між різними девайсами та використання MacBook. Остання причина була найвагомішою.

Ілля: (сміється) Мабуть, Віталік.

Ілля: Залежить від автомобіля. Хай буде електромобіль.

Ілля: Азія.

Ілля: М’ясо.

Ілля: Перший код… Напевно, років у 10.

Ілля: (розмірковує) Соціум.

Ілля: Соціум? (сміється, потім тривала пауза на роздуми) Мабуть, егоїзм.

Ілля: Постійний розвиток.

Ілля: Дякую і вам, було цікаво. І я ще подумаю про найгірше, що має людство.