Артур Хейс ‎‎«‎‎Кайт або дошка». Есе про дилему ФРС і крипторинок

Хейс починає з розповіді про кайтсерфінг на Фуертевентурі, одному з Канарських островів. Він описує труднощі, з якими зіткнувся, наголошуючи на необхідності зосередитися на контролі кайту (повітряного змія) перш ніж намагатися встановити дошку. Цей досвід можна порівняти зі спробою Федеральної резервної системи одночасно контролювати як обсяг, так і вартість грошей.

У своїй статті Хейс звертає увагу на підхід Федерального резерву США до інфляції. Хоча багато хто порівнює дії ФРС на початку 1980-х років з сьогоднішніми, автор підкреслює, що економічні умови значно відрізняються. У 80-х роках співвідношення боргу США до ВВП становило 30%, тоді як сьогодні становить 118%.

Він стверджує, що нинішня стратегія ФРС щодо підвищення облікової ставки і зменшення розміру балансу є контрпродуктивною. Підвищуючи ставку, ФРС робить фінансування уряду США більш вартісним, враховуючи велику кількість боргу країни.

Хейс вказує на невідповідність у продуктивності різних секторів з початку банківської кризи. У той час як акції технологічних компаній і криптовалюти, такі як біткоїн, значно зросли, регіональні банки та малий бізнес зазнали труднощів. Він пояснює це політикою ФРС, яка ненавмисно допомогла власникам активів, залишивши при цьому невеликі банки та підприємства у вразливому становищі.

Співзасновник BitMEX посилається на статтю ФРС Сент-Луїса, в якій обговорюється фіскальне домінування — ситуація, коли політика центрального банку надає перевагу державному фінансуванню перед забезпеченням стабільних цін.

Так центральний банк гарантує, що уряд може фінансувати себе, навіть якщо це призводить до негативних реальних доходів. Це може призвести до фінансової дезінмедіації, коли капітал переміщується з банківської системи в інші активи.

Артур Хейс використовує Японію як приклад фіскального домінування. З відношенням боргу до ВВП у 226% він називає фінансовий ландшафт країни нестабільним. Останні події, як-от невдалий аукціон 20-річних державних облігацій Японії, свідчать про невпевненість приватних інвесторів у вигідності придбання довгострокових боргових зобов'язань з від'ємною реальною прибутковістю.

Автор позначає небажання банку Японії підвищувати ставки, попри різке зростання інфляції. Тож він прогнозує, що банк Японії може бути першим, хто встановить високі вимоги до банківських резервів, створивши прецедент для інших центральних банків.

Хейс вважає, що поточні ринкові умови відкривають можливості для кмітливих інвесторів. Попри потенціал для серйозної корекції ринку, він залишається позитивним щодо певних активів, особливо криптовалюти. На його думку, крипторепресії на Заході пов’язані більше з контролем, ніж із самою технологією. 

Також автор стверджує, що традиційні фінансові установи орієнтуються на криптовалюту, оскільки передбачають проблеми в банківському секторі.  Через це вони починають пропонувати продукти інтегровані з криптою.

На закінчення, Артур Хейс створює яскраву картину глобального економічного ландшафту, фіскального домінування та потенційної ролі криптовалют. Він закликає інвесторів бути пильними, адаптуватися та розуміти змінливу динаміку, щоб успішно орієнтуватися в бурхливих фінансових водах майбутнього.