Біткоїн у спадок: інтерв'ю з юристом

Фото - Біткоїн  у спадок: інтерв'ю з юристом
Ми всі знаємо просту істину: чий ключ, того й криптовалюта. Але що робити, якщо власник ключа змінюється з різних причин? Як, не порушуючи закон, отримати криптовалюту у спадок чи поділити її під час розлучення? Як відбувається арешт криптовалюти в Україні?
По відповіді ми прийшли до адвоката, кандидата юридичних наук Данила Кравцова.

GN: Привіт, Данило! Ми вдячні, що Ви знайшли для нас час і погодилися пояснити деякі юридичні аспекти використання криптовалют. Хочемо обговорити кілька питань, по яким мало інформації в мережі.

Почнемо з випадків, коли на криптовалюту накладається арешт у разі банкрутства компанії або кримінального переслідування громадянина, у якого вона є. Ми знаємо, що такі прецеденти вже були. Яким законом регламентуються такі дії?
 
ДК: Рівень законодавчої регламентації віртуальних активів у різних країнах різний. На даний момент у більш ніж 50 країнах встановлено пряму або непряму заборону на операції з криптовалютою. Водночас кількість країн, де законодавство не просто легалізує віртуальні активи, а й зобов'язує сплачувати податки з доходу, отриманого від операцій з ними, за різними підрахунками давно перевищує 100! Серед лідерів галузі Австралія, Сінгапур, Литва, Естонія, Японія, в яких віртуальні активи є повноправним продуктом ринку капіталу: платіжним засобом, об'єктом інвестування та ін.

GN: А чи можете Ви навести конкретні приклади?

ДК: Звісно, нам відомі прецеденти накладення арешту на віртуальні активи. Розповісти про особливості процедур арешту в різних країнах, через не лише різне законодавство, а й різні системи права, буде складно, але навести приклади з різних континентів цілком реально.

GN: Давайте спробуємо розібрати на прикладі однієї країни. Як накладається арешт у США, наприклад?

ДК: У США є можливість застосування Кодексу про банкрутство,  отже і процедура накладення арешту на активи боржника залежить від виду такого активу, статусу суб'єкта, який став неплатоспроможним, його місця реєстрації або місця розташування. Відповідно до Кодексу, власність боржника включає «всі законні чи справедливі інтереси боржника у майні на момент порушення справи», де б це майно не знаходилося і хто б його не утримував. Слід зважати на те, що суди є прихильниками широкого підходу до трактування кола майнових інтересів, що входять до складу майна боржника. Отже віртуальні валюти, якими володіє боржник, зазвичай розглядаються як частина майна цього боржника.

Звісно, через анонімний характер володіння, існують труднощі з ідентифікацією майна як такого, що належить боржнику. У таких випадках американське правосуддя для встановлення адрес віртуальних валют, публічних та приватних ключів, бірж, які використовувалися боржником, інформації про цифрові гаманці, фінансові та інші виписки з рахунків, електронних листів та інших даних, що підтверджують транзакції з віртуальними валютами, використовує дані KYC, оперативні слідчі інструменти, декларування активів під присягою та страхом покарання, штрафні санкції у разі виявлення обману, показання свідків та представників платіжної інфраструктури у суді. Оскільки безліч криптобірж та інших суб'єктів, які здійснюють бізнес із віртуальними валютами, перебувають поза США і органи правосуддя не поширюють на них свою юрисдикцію, процедури банкрутства здійснюються за межами США шляхом визнання подібних іноземних процедур.

Так було з банкрутством японської криптобіржі "MtGox Co Ltd" і новозеландської "Cryptopia Ltd". Можна сказати, що практично у всіх випадках, коли боржника визнають неплатоспроможним, у якості забезпечувального заходу застосовується арешт його активів, включаючи віртуальні.

GN:
А як із цим в Україні?

ДК: В українській правозастосовній практиці є ціла низка прикладів застосування арешту віртуальних активів у вигляді заборони на їх вивід та розпорядження ними. Можна виділити кримінальні провадження, що перебувають під юрисдикцією антикорупційних органів України.

Доказами володіння віртуальними активами конкретною людиною вважаються: наявність у мобільному телефоні мобільних додатків криптобірж, криптообмінних сервісів, виявлення в ході слідчих дій seed-фраз криптогаманців, наявність криптокодів, створених для перерахувань віртуальних активів , скріншоти та ін. Навіть за наявності аргументів про належність віртуальних активів іншій особі, скасувати ухвалу суду про накладення арешту буває дуже проблематично.

Приблизно за таким сценарієм здійснюється і арешт й інших віртуальних активів, які не є криптовалютами. Хоч і виконати такі рішення технічно буває досить складно, головне, що варто пам'ятати користувачеві – анонімність володіння віртуальною валютою не є гарантією її збереження у разі претензій правоохоронних чи фіскальних органів.
 
GN: Навіть не знаємо, що страшніше: декларувати доходи під присягою в американському суді, чи доводити в українському, що наявність в телефоні криптододатка не є доказом того, що в тебе ця криптовалюта є.

Давайте перейдемо до більш приземлених тем. А як ділити криптовалюту при розлученні, наприклад? Знаємо, що вона ділиться як частина майна, але судових справ у цих ситуаціях поки що не було. Чи вже були? Чи є у вас така інформація?

ДК: В українській судовій практиці зустрічаються судові справи щодо поділу спільно нажитого майна у вигляді віртуальних активів (криптовалют). Практично всі рішення щодо таких справ закінчуються без задоволення вимог. Причина таких рішень знову ж таки полягає в анонімності володіння такими активами. Суд має достовірно встановити факт наявності такого майна (фінансового активу), що за умов протилежних інтересів сторін буває майже неможливо. Оскільки перевірити наявність та джерело отримання криптоактиву можливо ( якщо дослідити адресу цифрового рахунка (гаманця), на якій зберігається криптовалюта), однак жодна зі сторін такої інформації не може або не хоче надати (як і інших доказів наявності такого фінансового активу), вимогу про його поділ суд вважає безпідставною.

Отже, як і в будь-якій іншій конфліктній ситуації, подружжю можна порадити прагнути чесної та добровільної угоди.
 
GN: Даниле, а ви вже знаєте про випадки, коли спадкоємці претендували на крипту як на частину спадщини? Якщо ні, то спробуємо поміркувати, як це може бути?
 
ДК: Оскільки закон «Про віртуальні активи» поки не набув чинності, говорити про них як про повноцінний легальний об'єкт цивільних прав ми не можемо. Однак, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних принципів законодавства (аналогія права). Керуючись цими принципами, ми маємо говорити про те, що майно у вигляді криптовалюти чи інших віртуальних активів є спадковим і має бути згідно із законом розділеним між спадкоємцями.

В Україні законодавство формально не обмежує нотаріуса щодо можливості оформлення розпорядження майном на випадок смерті. При оформленні заповіту нотаріус лише фіксує волевиявлення спадкодавця, не перевіряючи його правомочності на майно. На етапі вступу у спадок тягар доведення наявності такого майна лягає вже на спадкоємців – саме вони, а не нотаріус, мають надати документальні докази його наявності.

GN: Ок, уявімо, що спадкоємці точно знають, на якій біржі їхній багатий дядечко торгував біткоїнами. Як їм діяти?

ДК:
Якщо говорити про правила успадкування криптогаманців або акаунтів на криптобіржах, їх встановлює власник такого сервісу в угоді користувача, відповідно до законодавства юрисдикції реєстрації юридичної особи.

Якщо узагальнити, то всі способи такої передачі можна класифікувати у дві групи.

1. Традиційні, передбачені законодавством механізми: заповіт, спеціальне розпорядження сервісу про дії на випадок смерті власника акаунта, довіреність, афідевіт та ін..
2. Технологічні: системи відстроченого до настання події смерті платежу або системи відстроченого доступу до облікового запису (не дуже поширені).

На жаль, не можу навести багато прикладів, тому що власники криптосервісів воліють замовчувати правила поведінки в подібних випадках, обмежуючись загальною фразою, що кошти на акаунті заморожуються, а спадкові питання вирішуються відповідно до чинного законодавства.

GN: Але якийсь працюючий  алгоритм  Вам відомий?

ДК: Загальний алгоритм дій біржі може бути таким (подібні алгоритми дій передбачаються Coinbase та Gemini): спадкоємець проходить процедуру KYC і надає наступні документи (слід враховувати, що залежно від юрисдикції біржі, заява, інформація та документи мають бути легалізовані та подані англійською мовою, з нотаріальним засвідченням перекладу):

- свідоцтво про смерть власника облікового запису;
- підтвердження родинного зв'язку між власником криптовалюти та спадкоємцем (свідоцтво про укладення шлюбу, про народження чи інше);
- документ, що засвідчує особу померлого власника облікового запису, який використовувався для KYC;
- документи, що підтверджують особу спадкоємця;
- фотографія спадкоємця з документом, що ідентифікує особу;
- заповіт;
- свідоцтво або інший документ про право на спадщину із зазначенням електронної адреси облікового запису померлого власника криптовалюти.

Заяву та документи спадкоємця криптобіржа перевіряє за критерієм наявності та достатності підтвердження прав на спадщину і приймає рішення по суті. При достатності та переконливості поданих документів криптовалютні активи з облікового запису спадкодавця зараховується на обліковий запис спадкоємця.

Знову повторюся, ключовим питанням для успішності цього заходу є наявність у спадкоємців інформації про електронну пошту або телефон, на який спадкодавцем було відкрито обліковий запис у відповідному криптовалютному сервісі.

GN: А як бути з апаратними гаманцями? Не вказувати ж сід-фразу в заповіті!

ДК: Якщо говорити про успадкування віртуальних активів, що перебувають на так званих холодних гаманцях, то тут способи більш зрозумілі, але менш надійні, бо передбачають передачу секретної інформації третім особам: банківський сейф, зберігання інформації про обліковий запис у зашифрованому сховищі електронних даних, передача документів з доступами до криптогаманця на зберігання нотаріусу.

Кожен власник віртуальних активів знає, що на відміну від квартири чи іншого нерухомого майна, де власник зазначений у реєстрі, належність криптоактиву конкретній особі не є питанням юридичним, а фактичним. Криптовалютою володіє той, хто знає ключ, пароль до холодного гаманця, seed-фразу або комбінацію логіну та пароля для доступу до облікового запису біржі. Тому судові перспективи такої справи без достовірного знання та документальних доказів існування криптоактиву видаються туманними. У суду просто немає розуміння предмета спору і, як наслідок, неможливе винесення рішення.

Ще один негативний фактор нашої національної судової системи – низький рівень розуміння природи та законів функціонування віртуальних активів. Все це дає підстави для невтішного прогнозу.
 
GN: Даниле, це якось пов'язано з тим, суд якої країни розглядатиме справу?
 
ДК: Можна з упевненістю сказати, що найбільш сприятливим для спадкоємців буде судовий процес, який відбуватиметься не в умовах правової невизначеності, а в країнах із розвиненим профільним законодавством та судовою практикою. До таких можна віднести країни ЄС, США, Японію.
 
GN: Які податки на спадщину потрібно буде сплатити в Україні?
 
ДК: В Україні дохід, отриманий фізичною особою у вигляді вартості успадкованого майна, за загальним правилом обкладається податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Ставка ПДФО варіюється в залежності від категорії спадкоємця – близький родич/член сім'ї, соціальновразливі категорії громадян, спадкодавець-нерезидент і становить від 0 до 18%. Військовий збір – 1,5%.
Проте найбільшу проблему становить визначення вартості такого спадкового майна та нестабільність його ціни. Ці питання в українських реаліях поки однозначно не вирішені.
 
GN: А чи є в Україні юристи, які готові взятися за такі справи? Чи потрібна для таких завдань спеціалізація?
 
ДК: Скажу чесно, під час підготовки до інтерв'ю я хотів порадитися з деяких питань із практикуючими українськими нотаріусами. Мені самому не вистачало розуміння юридичних процедур, які має провести нотаріус, який відкриває спадкову справу, де віртуальні активи входять до складу спадкового майна. На жаль, жоден із них не зміг мені хоча б із мінімальною часткою впевненості розповісти про перспективи такого завдання. Немає законодавчого регулювання – немає зрозумілої та прозорої правозастосовної практики.

Безумовно, для представлення інтересів клієнта у криптопитаннях адвокату необхідні певні профільні знання. Потрібно хоча б базове розуміння принципів функціонування технології блокчейн, криптобірж та їхніх процедур, електронних гаманців, обмінних сервісів.

GN: І останнє питання. А Ви особисто взялися б представляти інтереси криптоклієнта в суді?

ДК: Незважаючи на високі ризики зіткнутися з нерозумінням проблематики у професійному юридичному середовищі (нотаріуси, судді, державні органи тощо), я б не відмовився від таких справ. Напередодні набуття чинності закону – саме час формувати українську практику!