Виявляється, величезні рахунки за електроенергію — це не єдиний побічний ефект майнінгу BTC. Науковці довели, що процес видобутку біткоїнів потребує ще й колосальної кількості водних ресурсів.
Упродовж останніх років так званий водний слід біткоїна (загальний обсяг прісної води, що використовується для майнінгу) зазнав відчутного зростання. Так, у 2021 році він збільшився на 66% порівняно з попереднім роком, з 591 до 1574 GL (GL або гігалітр дорівнює 1 мільйону літрів). А на кінець 2023 року цей показник вже становить 2237 GL. Кожна транзакція у блокчейні біткоїна потребує близько 16 тис. літрів води. Це у 6,2 млн разів більше, ніж під час зчитування кредитки!
На закінчення Алекс де Вріс згадує проєкт Закону про екологічну прозорість криптоактивів, який був представлений Сенату в 2023 році. У ньому міститься вимога до майнінгових компаній розкривати інформацію про викиди парникових газів під час видобутку BTC. Де Вріс вважає, що таку практику слід поширити і на використання майнерами водних ресурсів. Він ставить у приклад компанію Meta, яка, хоч і не майнить біткоїн, однак розкриває інформацію про споживання води своїми центрами обробки даних.
До чого тут взагалі вода? Йдеться про два основні способи її використання.
По-перше, пряме споживання — у системах охолодження та зволоження повітря безпосередньо на майнінгових фермах. По-друге, опосередковане споживання води, яка необхідна для виробництва електроенергії для асиків, що працюють.
Автор нещодавнього дослідження «Водний слід біткоїна, що зростає» Алекс де Вріс зі Школи бізнесу та економіки при Вільному університеті Амстердама (Нідерланди) згадує яскравий кейс американської майнінгової компанії, яку звинуватили у злочинах проти екології. У 2019 році Greenidge Generation викупила збанкрутілу електростанцію і, використовуючи її виробничі потужності, почала видобувати біткоїни. Місцеві жителі майже одразу звернули увагу на те, що майнери скидають у розташоване неподалік озеро Сенека надто теплу воду. Відповідно і саме озеро почало нагріватися. Побоюючись загибелі тварин та рослин, у 2023 році екоактивісти подали до суду на Greenidge Generation. Однак позов було відхилено. Алекс де Вріс наголошує, що вплив майнінгу BTC на довкілля не обмежується надмірним споживанням електроенергії, відчутним вуглецевим слідом і, як наслідок, глобальним потеплінням клімату. Водні ресурси, які так щедро споживають майнери, далеко не безмежні. Наразі дефіцит води в масштабах планети відчувають 2–3 млрд людей, і найближчим часом ці показники тільки зростатимуть.
До того ж регіони, де сконцентровані майнінгові ферми, вже зараз часто відчувають нестачу водних ресурсів. Алекс де Вріс наводить приклад Казахстану, де водний слід майнінгу BTC у 2021 році становив 998 GL, і це на 283% більше, ніж показники 2020 року. Водночас прогнозується, що столиця країни Астана до 2030 року відчуватиме дефіцит води в розмірі 75 GL.
Якщо не застосувати обмеження, видобуток біткоїнів може посилити конфлікти, які вже відбуваються в регіоні через ресурси прісної води, — попереджає де Вріс.
Зазначимо, деякі штати США, які є лідерами глобального майнінгу BTC, також стикаються з "водною проблемою". Отже, використання води під час майнінгу крипти потребує як мінімум уваги, а як максимум — регулювання, як це відбувається з контролем за споживанням енергії майнінговими центрами. Інакше, вважає науковець, негативного впливу майнерів на доступність питної води, її якість, сільгоспвиробництво та екологію не уникнути.
Отже, дослідники запропонували:
- для майнінгових пулів краще обирати локації з більш холодним кліматом, щоб зменшити пряме споживання води;
- забезпечення охолодження завдяки зануренню машин для майнінгу в діелектричну рідину (вона має електроізоляційні якості та використовується в електричних апаратах високого напруження);
- скорочення опосередкованого споживання завдяки усвідомленому використанню електроенергії, для виробництва якої прісна вода не потрібна (енергія сонця, вітру, геотермальних джерел);
- використання солоної води для охолодження потужностей, тобто непряме скорочення кількості спожитої води за рахунок використання джерел енергії, які не потребують прісної води.
На закінчення Алекс де Вріс згадує проєкт Закону про екологічну прозорість криптоактивів, який був представлений Сенату в 2023 році. У ньому міститься вимога до майнінгових компаній розкривати інформацію про викиди парникових газів під час видобутку BTC. Де Вріс вважає, що таку практику слід поширити і на використання майнерами водних ресурсів. Він ставить у приклад компанію Meta, яка, хоч і не майнить біткоїн, однак розкриває інформацію про споживання води своїми центрами обробки даних.
