Блокчейн на варті якості кави

Індустрія кави має свої, не зовсім очевидні проблеми. Наприклад, кавові плантації страждають від нестачі генетичної різноманітності, а грибкові захворювання зменшують вироблення окремо взятих рослин на 10% або навіть 20% на рік, завдаючи їм непоправної шкоди: рослина продовжує плодоносити, але її потомство та сусіди по плантації будуть давати менше бобів. До того ж підробка та видавання дешевих сортів за дорогі стала своєрідною нормою: у 2018 році науковці провели дослідження, яке виявило, що до 20% чистої арабіки містить великий відсоток робусти.

Крім того, є ще такі види кави, як халяльна, кошерна та повністю органічна. За цими гучними словами має стояти певний технологічний процес, спосіб зберігання та обробки зерен. Підробка або непрозорість у подібних питаннях можуть створити сприятливі умови для шахрайства та недобросовісного використання товарних знаків.

Індустрія кави величезна: лише протягом 2022 року світ експортував 128 мільйонів мішків з какао-бобами різного рівня якості, і понад дві третини з них задекларовано як арабіку. Проблема з підробкою та видаванням робусти за арабіку відома давно. У 2013 році з’явився окремий патент, який описує методику ДНК-тестування кави для виявлення підробок. Дослідження у цій галузі досі тривають: мультиспектральний аналіз кавових зерен вже став частиною нової реальності, а зовсім недавно дослідники вирішили використати генетичні маркери в ДНК кави для визначення сорту зі 100% точністю. Починаючи з 2021 року всесвітній центр тестування та сертифікації CSC пропонує скористатися ДНК-тестуванням кавових зерен, і ця послуга має неабияку популярність. Очевидно, що підробка кави вважається реальною, а не вигаданою проблемою.

У науковій роботі Карла Вуста «Навіщо вам блокчейн?» доволі яскраво описані причини, з яких блокчейн слід змінювати на 1С, MySQL або Oracle DB. Але ці причини беруть до уваги непублічний варіант бази даних, у якій всі учасники відомі та довіряють один одному. З виробництвом кави все дещо інакше: виробники, перевізники, дистриб’ютори та споживачі незнайомі один з одним. Всім цим людям ще на стадії перевезення необхідно якось підтверджувати, що в мішку справжня кава, а не підробка, яку видають за дорогий сорт преміальних зерен. Саме блокчейн забезпечує відстежування руху кави від плантації до споживача, записуючи в незмінюваний реєстр кожне переміщення кавового мішка.

Але як блокчейн допомагає запобігати заміні зерен і чому його взагалі використовують у кавовій індустрії? Крім звичайних кавоманів, індустрією кави цікавляться і великі інвестори, тож далеко не всіх влаштовує ситуація, за якої важко відстежити якість та пересування зерен. Поява IoT-пристроїв, RFID-чіпів та ШІ в робочому процесі вирощування кави полегшує виробництво, але не завдання: всі ці додаткові дані потребують верифікації та подальшої валідації, щоб унеможливити заміну зерен або обман. Боби ж, як і за старих часів, продовжують збирати вручну, упаковувати і передавати на обробку звичайні робітники.

Справа в тому, що індустрія виробництва кави базується на різноманітних об’єднаннях фермерів, на зразок ТОВ. На перший погляд все чудово: кілька гравців забезпечують весь ринок мішками кавових зерен. Але насправді йдеться про ланцюжки поставок та фермерські колективи, яким потрібні гарантії заробітку, робочі місця та можливості збувати свій товар. На додачу, кава має проходити сертифікацію, дані щодо якої слід десь зберігати так, щоб їх не можна було підробити. Це створює дуже багато можливостей для «посередництва», за якого страждає лише фермер, оскільки ціни на бобові протягом року зазнають відчутних коливань, а виплати від продажів — ні. 

Якщо раніше блокчейн був модним і просунутим доповненням для бізнесу, то невдовзі він почне набувати статусу інструменту для відповідності регуляторним вимогам. Американська FDA, Європейська організація Food Fraud та оновлення політики CAP у галузі фермерства та вирощування продуктів додають новий наратив до виробництва кави. Тепер цей продукт, як і всі інші, слід відстежувати, починаючи від місця вирощування і закінчуючи магазинною полицею.

Наприклад, з січня 2023 року виробників харчових продуктів у Європі зобов’яжуть розкривати агентів у ланцюжку поставок та умови, в яких вони перевозять продукти. Згідно з новою політикою FDA, очікується, що виробники зможуть надати інформацію про ключові події в ланцюжку поставок протягом 24 години. Такої точності FDA очікує від гравців ринку до 20 січня 2026 року.

На словах все звучить складно: індустрія отримує інструмент для валідації будь-чого всередині ланцюжка поставок. Але що на практиці? Замість умовних п’яти компаній, які ведуть облік процесу перевезення кави та можуть самостійно змінювати дані, все збирається в одному децентралізованому реєстрі, який не може підробити навіть розробник. Роль блокчейну тут доволі проста — захищати дані від підроблення третіми особами та фіксувати дії недобросовісних учасників.

Діаграма нижче пояснює процес подання даних кожним із учасників процесу.

Якщо коротко, то фермери надають назву ферми, адресу, координати GPS, вид або різновид какао-бобів. Крім цього, вони також повинні будуть прикріплювати інформацію про плантацію: кількість посадок, їх вік, партію, деталі про процес вирощування, добрива та збирання. Інші ж учасники додають специфічні для своєї діяльності дані, які пізніше можна переглянути, відсканувавши QR-код.

До цих даних отримують доступ урядові регулятори, причому всі одночасно і без потреби робити специфічні запити. Блокчейн збирає дані про переміщення та обробку кави в режимі реального часу, тому достатньо дочекатися, поки всі учасники оновлять ланцюжок блоків.

На скриншоті нижче — основна проблематика використання блокчейну для перевірки ланцюжків постачання, а саме — можливість обдурити систему. Однак, з іншого боку, дані про цей обман назавжди зберігатимуться в ланцюжку блоків, що дозволить відстежити порушників і назавжди затаврувати їх як недобросовісних.

Індонезія, яка є відповідальною за 60% експорту кави, тримається у трендах. Такі індонезійські компанії як Blue Korinjo Coffee, NOKA та Alko Sumatra Kopi (ALKO) інтегрували у свої робочі процеси блокчейн, щоб їх покупці завжди могли відстежити повний шлях кавових зерен від плантації до чашки.

Інші великі гравці також не пасуть задніх, наприклад п’ятий за розміром обсмажувач кави UCC Coffee інтегрував рішення від IBM, щоб забезпечити відстежуваність та прозорість своєї продукції. Такі рішення, як iFinca та IBM Food Trust, пропонують своїм клієнтам можливості моніторингу плантацій, пересування транспорту та доступ до документообігу, які  пов’язані з вирощуванням кави.

А чим ще корисний блокчейн кавової індустрії? Він урізає витрати на документообіг, оскільки дозволяє утримувати всі необхідні документи всередині ланцюжка блоків. Оскільки юристи та бухгалтери беруть комісію за обробку документів, це дозволяє скоротити витрати там, де вони від початку не мали сенсу.