Сучасні технології дозволяють нам мріяти про створення цифрових записів, які переживуть людство. Але чи можна уявити собі блокчейн, який працюватиме мільйони років без будь-якого зовнішнього живлення? І як зберегти важливі дані, якщо мережа зникне? Шукаємо відповіді у нашій статті.
Незважаючи на свою децентралізовану природу, блокчейн не є абсолютно автономним. Теоретично глобальна катастрофа, яка призведе до тривалого відключення електроенергії, може поставити під загрозу його функціонування. Вічного двигуна досі не вигадали, тому, навіть якщо окремі вузли матимуть резервні джерела живлення, повна відсутність енергії на планеті рано чи пізно зупинить роботу всієї мережі.Тож перед людством постають відповідні виклики:
- Визначити матеріали, які найкраще підходять для довготривалого зберігання цифрової інформації.
- Знайти економічні моделі, які здатні забезпечувати підтримку таких систем зберігання.
- Розрахувати всі етичні аспекти, що можуть бути пов'язані зі створенням безсмертних блокчейнів.
Що таке довготривале зберігання даних?
Довготривале зберігання даних — це технологія, яка дозволяє зберігати інформацію протягом дуже тривалого часу без необхідності в обслуговуванні або доступі до електроенергії. Це можуть бути спеціальні архіви, в яких дані записуються на стійкі носії, або навіть природні матеріали, здатні зберігати інформацію нескінченно довго.
Поєднання технології блокчейну з методами довготривалого зберігання даних може забезпечити теоретичну безсмертність цифрових записів. Уявіть собі, що кожен блок у блокчейні записується не тільки на цифрові носії, але і на стійкий матеріал, який може зберігатися тисячі років. Навіть якщо людство зникне, ця інформація залишиться для майбутніх цивілізацій.
Деякі технології, здатні зберігати дані протягом довгого часу, ми вже маємо. Наприклад, створення великих ДНК-сховищ.
Що таке ДНК-сховища цифрової інформації?
Це штучні скам'янілості, що містять закодовану інформацію у вигляді послідовностей ДНК і можуть зберігати великі обсяги даних.
Все почалося в 1993 році, коли вчені змогли розшифрувати повний геном людини, тобто послідовності нуклеотидів у ДНК. Проєкт «Геном людини» став фундаментом для наступних досліджень.
Перші кроки до цифрового зберігання на ДНК були зроблені на початку 2000-х років. Вчені почали експериментувати з кодуванням цифрової інформації (текст, зображення, відео) у послідовність нуклеотидів ДНК. Були створені перші прототипи систем, які дозволяють записувати дані в ДНК та зчитувати їх назад. У 2013 році вчені змогли передати в ДНК оцифровану промову Мартіна-Лютера Кінга і вилучили її потім з ідеальною точністю.
Можна сказати, що почалася ера кодування та декодування двійкових даних у синтезовані ланцюги ДНК. Завдяки технологічним проривам вартість синтезу і секвенування ДНК значно знизилася. Вчені навчилися записувати більші обсяги даних на менші фрагменти ДНК. Тому вже не є фантастичною ідея перенести дані блокчейнів в штучно синтезований геном.
Чому таке зберігання децентралізованих даних є перспективним? Є кілька кілька вагомих аргументів на користь такої технології:
- Висока щільність зберігання
- Стійкість
- Мініатюризація
Керамічна нанопам'ять
Німецька компанія Cerabyte розробила технологію, що дозволяє записувати дані на керамічні пластини, стійкі до високих температур, радіації та корозії. Творці технології гарантують, що дані не можуть бути змінені чи пошкоджені протягом 100 років. Але підтвердити ці прогнози можна тільки на практиці, можливо, цей показник виявиться значно більшим.
Інженери Cerabyte запевняють, що створити копію блокчейну і записати її на стійкий носій — можливо. Це дозволить відновити мережу в майбутньому, якщо це буде необхідно.
Для захисту інтелектуальної власності точний процес запису даних на керамічні пластини тримається в секреті. Однак можна припустити, що технологія базується на модифікації мікроскопічної структури кераміки.
Переваги такого підходу:
- Безсмертність даних
- Стійкість до зовнішніх впливів
- Збереження історії
Етичні аспекти
Створення артефактів, що зберігають блокчейн-інформацію для наступних поколінь, піднімає низку важливих етичних питань.
- Як заздалегідь забезпечити рівний доступ до цієї інформації всім охочим, незалежно від їхнього соціального статусу, географічного розташування чи економічних можливостей?
- Яку спадщину ми залишаємо наступним поколінням, зберігаючи блокчейн-інформацію? Чи не створюємо ми додаткових проблем для них? Чи не спонукаємо ми нащадків до повторення наших історичних помилок, пропонуючи їм наші готові моделі поведінки і технологічні розробки?
- Так, створення безсмертних блокчейнів дозволить нам передати наші знання і досягнення тим, хто знову почне спіраль еволюції, якщо ми самі зникнемо. Але до цього треба ретельно продумати стандарти запису цієї інформації та її доречність.
