AI: новини регулювання дипфейків
Дипфейки, створені за допомогою AI, швидко стають великою проблемою. Під ударом не лише приватне життя пересічних громадян, а й національна безпека. Без будь-якого регулювання на федеральному рівні Штати намагаються самостійно стримувати безконтрольне використання AI.
Так, деякі користувачі TikTok використовують AI для створення відеороликів, де дипфейки вбитих дітей розповідають жахливі подробиці своєї насильницької смерті. Ці цифрові жахи збирають мільйони переглядів та експлуатують горе реальних жертв та їхніх сімей.
Приклад зображень із відеокліпів, згенерованих AI Джерело: CNN
Завдяки можливості створювати переконливі відеоролики, в яких політики говорять або роблять те, чого насправді ніколи не робили, дипфейки можна використовувати для поширення дезінформації та впливу на громадську думку. Дипфейкове відео із провокаційними висловлюваннями світового лідера потенційно може призвести до ескалації напруженості між країнами та навіть збройного конфлікту.
Напередодні президентських виборів 2024 року Джо Байден, певне, доволі ясно усвідомлює всі ці ризики. Наприкінці червня він зустрівся з представниками бізнесу та експертами, щоб обговорити нові виклики, пов’язані з великими мовними моделями.
Конгрес має ухвалити двопартійний закон про конфіденційність з метою запровадження суворих обмежень на збирання особистих даних, заборони на цільову рекламу для наших дітей та вимоги від компаній ставити у пріоритет здоров’я та безпеку, — заявив Байден.
Сем Альтман із OpenAI, Сатья Наделла із Microsoft, Даріо Амодеї (Anthropic) та Сундар Пічаї (Alphabet, Google) — це ті фахівці, з якими вже встиг переговорити президент Байден. Крім того, Microsoft та Google взяли на себе зобов’язання пройти незалежний публічний аудит своїх систем. Натомість Міністерство торгівлі США готується сертифікувати моделі AI, які з’являтимуться на американському ринку.
Ще одна проблема, яку вирішуватимуть законодавці, — це відсутність специфічних законів, які б давали змогу притягнути до відповідальності людину, яка створила дипфейк сексуального характеру. Теоретично жертва може спиратися на деякі положення законів про інтелектуальну власність, недоторканність приватного життя та дифамацію (поширення відомостей, що ганьблять честь, гідність та ділову репутацію).
Наприклад, цього літа у Федеральному суді Лос-Анджелеса заслуховують справу за позовом від знаменитості реаліті-шоу. Позивач, ім’я якого не розголошується, стверджує, що ніколи не давав дозволу, щоб користувачі за допомогою AI приставляли своє обличчя до його тіла. Але є перша поправка, яка гарантує громадянам право на свободу слова. Її трактування дещо змінюється від штату до штату. Але загалом Перша поправка захищає інтелектуальну власність на зображення, тільки якщо його намагаються використовувати з комерційною метою. Більшість дипфейків має іншу “місію” — помста, дезінформація, політична боротьба.
Порнографічний дипфейк не обов’язково є порушенням будь-якого чинного закону, — пояснює професор Метью Куглер.
Він є одним із творців законопроєкту щодо боротьби з дипфейками. Документ наразі перебуває на розгляді у губернатора штату Іллінойс. На різних стадіях розробки перебувають відповідні законопроєкти ще в трьох американських штатах. Вже дев’ять штатів ухвалили щодо дипфейків закони, спрямовані на протидію дезінформації через створення інтимних зображень, згенерованих за допомогою штучного інтелекту та вибіркових технологій.
