Криптоспільноти: переваги та проблеми core team

Коли народжується децентралізована криптовалюта, їй дає життя один програміст чи команда розробників. Створюється мережа, перший блок. Далі все програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом викладається на GitHub і проєкт починає своє вільне плавання в океані блокчейнів. 

У подальшому будь-який розробник має можливість, використовуючи відкритий код, додавати новий функціонал та розширювати інструментарій. З точки зору програмування тут все добре. Але проєкти, окрім створення коду, мають ще багато інших складових: маркетинг, формування бюджету, залучення користувачів, розвиток бізнесу, промоакції, співпраця зі ЗМІ, формування стратегії та багато-багато чого іншого. 

Зважаючи на те, що проєкт не має єдиного власника чи центру прийняття рішень, усі вищезазначені функції покладаються на членів криптоспільноти, яка починає формуватися навколо проєкту і органічно збільшуватись.

Згодом у кожного децентралізованого проєкту починає створюватись кістяк однодумців, які готові брати відповідальність і рухати проєкт вперед, виконуючи різні ролі фактично на громадських засадах, тобто абсолютно безкоштовно. Тим паче, що у криптовалютних проєктів без премайну, ICO або грошовитих інвесторів повністю відсутній бюджет чи вільні кошти.

Така команда небайдужих однодумців з різними компетенціями отримала назву core team. Кожен член у ній виконує певну функцію чи відповідає за певний напрямок діяльності, а усі дії і прагнення спрямовані на єдину мету — загальний успіх проєкту. Проте рано чи пізно core team починають стикатись з різними проблемами, які мають вирішуватись колегіально. Але чи завжди це вдається, коли велика кількість людей мають різні погляди на розвиток проєкту, DAO ще не створено, а особи, яка б прийняла фінальне рішення, просто не існує?

Найболючіша проблема — члени core team можуть мати різні погляди на стратегічний розвиток проєкту, мережі  та монети. 

Одні члени команди можуть вважати, що найважливішими є сервіси (але де на їх створення взяти кошти?). Інші можуть робити ставку на унікальні функції, наприклад анонімність переказів, створення захищених смартконтрактів чи кросчейн-мостів з найпопулярнішими блокчейнами тощо. Ще одна група стейкхолдерів може вважати, що найважливішим є залучення нових користувачів (але де знайти бюджет на проведення промоакцій?). Інші переконані, що проєкт повинен розвивати себе сам і варто просто не чіпати те, що вже створено, та підтримувати ініціативи нових учасників. 

Якщо консенсусу у цих питаннях учасники core team не досягли, то у проєкта згодом виникнуть великі проблеми…    

Це найболючіше питання #2. У PoW-монет без премайну та спонсорів власного бюджету немає, від слова зовсім. У цьому випадку найвпливовішими стають «грошові мішки» — найбільші майнери чи власники майнінг-пулів, що володіють суттєвим хешрейтом. Накопичивши в результаті майнінгу значну кількість монет, вони стають спонсорами певних ініціатив і можуть мотивувати розробників до створення нових фіч та сервісів. Проте такий підхід де-факто зменшує децентралізацію і ставить під загрозу подальші перспективи органічного розвитку проєкту через залежність від майнерів-китів.

Стосовно маркетингової стратегії — тут теж точки зору можуть бути досить різними. Хтось вважатиме за краще органічне зростання, а хтось — агресивний маркетинг. Одні можуть вважати, що ставку варто робити на криптоконференції та мітапи, інші — на зовнішню рекламу. 

Буває, що навіть у складі сore team ненадовго з’являється маркетинговий директор, але його ентузіазму без стабільної оплати (на нечисельних донатах) вистачає лише на місяць-два. Складно робити якісний маркетинг без бюджету  та стабільної винагороди, лише на чистому альтруїзмі. Як показує практика, на такий подвиг здатні небагато маркетологів у світі.  Фактично одиниці.

Найгірша ситуація для будь-якого проєкту — коли починається розбрат китів та спроби визначити, у кого що більше чи довше. Наприклад, баланс гаманця чи час перебування у складі core team. Звісно, такі батли не призводять ні до чого позитивного. Кити-опоненти починають формувати навколо себе якомога більше однодумців та перетягувати інших членів core team у свій табір. Такий сценарій означає початок «громадянської війни» і велику ймовірність занепаду проєкту. 

Проте всі ці процеси є ознаками децентралізації та еволюційного руху, що визначають, які core team виведуть криптовалютні проєкти у лідери, а які — приречуть на зникнення та небуття. Тут, як і у світі тварин: виживає сильніший і разом з тим розумніший!  

На жаль, не так багато дійсно децентралізованих криптовалютних проєктів, окрім біткоїна, стали успішними. Заради досягнення основної мети — бути конкурентноздатними на ринку — багато core team погоджуються на втрату частки свободи чи готові поступатись певними принципами децентралізації, які заповідав Сатоші Накамото. Саме тому велика кількість криптопроєктів у наш час курується централізованими фондами, що піклуються про розвиток стартапів. Велика кількість проєктів створюються на базі активу з премайном, що гарантує наявність бюджету, проте повністю знищує принципи децентралізації. Інша частина криптостартапів знаходить вихід у створенні DAO, які здатні підтримувати принципи децентралізації, проте потребують певних ресурсів та часу на створення.

Як бачимо, децентралізація має свої переваги, проте і низку слабких сторін та проблем, які тестують кожну core team на зрілість та вміння знайти розумний компроміс, приборкавши амбіції окремих членів криптоспільноти — китів. Це — еволюційний процес і перевірка на стійкість. Враховуючи те, що багато дійсно талановитих і класних  проєктів занепадають, навіть маючи потужну технологічну базу та купу сервісів, схоже, що цю перевірку здатні пройти далеко не всі…        

P.S. Автор статті був учасником однієї з core team децентралізованої монети та мережі, тому все зазначене вище є певною мірою біографічним нарисом та демонструє здобутий практичний досвід у битві за децентралізацію.