Регулювання криптовалют: чого очікувати ринку
Ратифікація MiCA де-юре легалізувала криптовалютний ринок на території 27 країн ЄС. Ще 8 країн-кандидатів на членство невдовзі теж адаптують свої закони відповідно до MiCA. Отже, законопроєкт загалом охопить населення у понад півмільярда осіб, що за своїм масштабом є унікальним прецедентом.
Правила регулювання ринків криптоактивів в Євросоюзі MiCA (Regulation of Markets in crypto-assets in the European Union) — це законодавча ініціатива, яка нещодавно була ратифікована Європейським парламентом.
Основною її метою є встановлення на території Європейського Союзу єдиних регулятивних норм і правил для криптовалютного ринку, його операторів, сервіс-провайдерів та емітентів активів. Законодавчі норми MiCA містять перелік вимог та правил, адресованих усім учасникам ринку цифрових активів, проте мають і деякі винятки, на які ми звернемо увагу. Вони стосуються централізованих криптобірж, що вже функціонують, кастодіальних сервісів, а також блокчейн-стартапів.
Документ здатний суттєво змінити правовий ландшафт, ліцензійну політику та правила гри на ринку цифрових активів в ЄС у найближчі 3 роки. Він також, імовірно, вплине на регулятивне тло в інших юрисдикціях, зокрема країнах Північноатлантичного регіону (США та Канаді), які традиційно мають тісні зв’язки з європейським ринком та перебувають у багатьох економічно-правових відносинах. Комісарка SEC Гестер Пірс вже натякнула, що окремі статті MiCA можуть стати основою для створення аналогічної нормативної бази в США.
Регулювання криптовалютних CEX-бірж, кастодіанів та цифрових гаманців
Всі кастодіальні сервіси (біржі та провайдери цифрових гаманців), які бажають працювати на ринку Європейського союзу, повинні отримати ліцензію (попередньо фігурує інформація, що найдешевша з них буде коштувати від Є1 млн).
Окрім того, правила MiCA накладають безліч зобов’язань на кастодіанів усіх типів та вимагають прозорості: розкриття інформації, впровадження обов’язкової процедури KYC для користувачів, а також здійснення суворого нагляду за транзакціями.
Не всі токени будуть допущені до лістингу, їх продаж буде регулюватись, а торгові майданчики будуть зобов’язані інформувати користувачів про ризики, пов’язані з конкретним типом активу (дехто робить це вже зараз, наприклад стосовно інвестицій в активи ринку DeFi).
Щоденний обсяг транзакцій у парах зі стейблкоїнами буде лімітовано, а перекази на суми, що перевищують €1000 між біржами та/чи гаманцями, вимагатимуть розкриття клієнтських даних (одержувача та відправника). Цілком можливо, що ці вимоги будуть диференційованими для різних типів ліцензій.
MiCA також встановлює високі вимоги до мінімального статутного капіталу (який далеко не всім буде до снаги) та забезпечення фінансових гарантій захисту інтересів споживачів (з формуванням відповідних резервів) тощо.
Фактично кастодіанів, централізовані біржі, гаманці й торгові майданчики намагаються максимально наблизити до формату банків та фінансових установ, що є абсурдним, з огляду на децентралізовану природу цифрових активів та приватний характер криптовалютних переказів. Схоже, що у бірж з європейськими ліцензіями буде не дуже багато користувачів, а термін окупності витрат на ліцензію буде значним.
Єдиним «світлом у кінці тунелю» для кастодіальних сервісів та бірж є те, що, отримавши ліцензію у будь-якій країні ЄС, вони здобувають право працювати на території усіх 27 країн європейської спільноти з потенційною клієнтською базою у майже 450 млн користувачів. Але на цьому переваги вичерпуються.
Сумні перспективи для блокчейн- та криптостартапів
Вже зрозуміло, що критерії MiCA матимуть вплив на інноваційні проєкти та стартапи. Вимоги MiCA для них будуть слугувати певним фільтром, а функцію регулятора буде виконувати Європейське управління з цінних паперів і ринків — ESMA. Хоча нові правила розроблені начебто для забезпечення більшої стабільності на ринку, фактично вони будуть обмежувати можливість доступу туди криптовалютних стартапів, що пропонують інновації та нові токенізовані активи.
Регуляторний тягар та суворі вимоги, які накладає MiCA, роблять складним вихід на ринок невеликих проєктів, що сприяє його монополізації великими гравцями з ім’ям, значними капіталами та фінансовими можливостями. Чинні норми спонукатимуть більші компанії поглинати дрібні фірми та стартапи з унікальними ідеями та розробками замість прямого інвестування в інновації.
Такий підхід робить ринок ЄС непривабливим для впровадження нових інноваційних сервісів та послуг. І це погано як для ЄС, так і стартапів, які будуть шукати інші більш лояльні юрисдикції з нижчим порогом входу та простішим доступом до ринку цифрових активів.
NFT, DEX, DeFi, dApps та децентралізовані swap-сервіси чи протоколи — поза регуляцією
MiCA надає «індульгенцію» невзаємозамінним токенам (NFT) через те, що вони не підпадають під прописану в документі класифікацію активів. NFT не є CBDC (e-money tokens), не є токенами, прив’язаними до активів (asset-referenced tokens), чи utility-токенами. Що змусило впровадити таку обмежену класифікацію активів, поки незрозуміло. Можливо, законодавці поспішали з впровадженням «того, що вже напрацьовано», а NFT залишили на потім. Але фактом є наступне: якщо NFT не виконують функцію платіжного засобу, а існують лише у форматі унікального витвору мистецтва, — вони не підпадають під регуляцію MiCA.
Щодо усього децентралізованого (DEX, DeFi-активи, dApps-застосунки, swap-сервіси, децентралізовані протоколи) — позиція ESMA є такою: якщо немає виходу чи входу у фіат або надання кастодіальних послуг (зі зберігання активів користувачів на стороні сервісу), то регуляція тут зайва. Добре, що європейські чиновники не почали вигадувати велосипед і не прагнуть дотягнутись до того, що технологічно не є їм підконтрольним. Хоча, як то кажуть, ще не вечір…
Нові реалії для власників цифрових активів та користувачів з громадянством ЄС
Трейдерам, криптоінвесторам та власникам цифрових активів MiCA пропонує розпрощатись із приватністю та умовно-анонімними переказами. Торгуючи на майданчиках з ліцензією від ESMA, варто звикати до того, що всі транзакції будуть персоніфікованими, а про доходи своїх користувачів такі майданчики будуть звітувати фіскалам та ESMA. Так само, як це зараз роблять американські криптобіржі, співпрацюючи з SEC та податківцями США.
Про торгівлю у парах з алгоритмічними стейблкоїнами варто забути: згідно з MiCA вони не можуть бути присутні на європейських біржах (мабуть, через сумний досвід з TerraUSD) та залишаються інструментом для сектору DeFi. Така сама доля, дуже ймовірно, очікує й анонімні криптовалюти, як-от Monero, Dash чи Zcash.
Фактично вибір у європейських криптанів буде таким: або торгувати у звичному режимі на азійських чи non-EU майданчиках, або звикати до DEX-бірж.
Як реально зміниться криптовалютний ландшафт у ЄС після набуття чинності правил MiCA, які компанії покинуть європейський ринок, а які залишаться — побачимо вже незабаром. Чекати залишилось недовго: перші зміни, що стосуються регуляції стейблкоїнів, набудуть чинності з липня 2024 року, а поетапне впровадження усіх правил та вимог MiCA заплановане на 2025–2026 роки.
