Особливості регулювання криптовалют у Німеччині

Криптовалюти у Німеччині вважаються законним активом, але не розцінюються як платіжний засіб.

Натомість регулятори класифікують їх як фінансовий інструмент чи актив, підпорядковуючи правилам та законам, пов’язаним із цінними паперами та інвестиціями.

Основним фінансовим регулятором, що контролює німецький ринок, є Федеральне управління фінансового нагляду (BaFin).

У 2020 році уряд ухвалив закон, який зобов’язує всі криптовалютні біржі, що працюють у Німеччині, отримати ліцензію BaFin. Подаючи заяву на отримання ліцензії, необхідно надати: 

Тобто бюрократична процедура оформлення є доволі складною і тривалою.

Цей закон вимагає, щоб криптоплатформи дотримувалися правил боротьби з відмиванням грошей (AML) і протидіяли фінансуванню тероризму (CTF). Це включає виявлення та перевірку клієнтів, моніторинг транзакцій та повідомлення про підозрілу активність. Компанії, які не дотримуються правил AML і KYC, можуть бути оштрафовані на суму до €500 000. Компанії, яких викрили (довели підтримання відмивання грошей або участь у фінансуванні тероризму), будуть оштрафовані на суму €10 млн.

Будь-який криптовалютний прибуток обкладається податком на доходи фізичних осіб за ставкою 42%. Це доволі високий показник. Навіть у сусідній Австрії він нижчий — лише 27,5%.

На цьому можна було б закінчити і дійти невтішного висновку, що жодної лояльності щодо крипторинку в Німеччині немає.

Але, як кажуть, є нюанси...

З будь-якого правила є винятки. І таких винятків для криптодоходів чимало:

1. Довгострокові інвестори та холдери можуть не сплачувати податки, якщо термін зберігання активів перевищує 12 місяців. Це означає — якщо зберігати криптовалюти протягом року і більше після купівлі, їх можна потім продати без необхідності відрахувань до бюджету держави.

2. Неоподатковуваний мінімум. Не оподатковується прибуток від продажу криптовалют, якщо його величина не перевищує €600 на рік. Це стосується кожного класу активів окремо (NFT, стейблкоїни, токени, монети).

3. Роботодавці мають право виплачувати 25% зарплати у криптовалюті. Найчастіше такі виплати проводять у стейблкоїнах. Правило не стосується неоподатковуваного мінімуму, що з 1 липня 2023 року становить €1402. Ця частина зарплати має бути виплачена у фіаті. На частину зарплати, яка виплачена у крипті, поширюється правило щодо холдерів. Тобто, якщо направити її на довгострокові інвестиції (наприклад, у BTC), то вона не оподатковується.

4. Зменшення за рахунок крипто-збитків загального річного доходу. Річний дохід від будь-якої бізнес-діяльності може бути зменшений на суму збитків від трейдингу чи обміну. Збитки минулого року можуть переноситись на поточний.

5. Податок на майнінг. Дохід від майнінгу криптовалют не оподатковується, якщо він не перевищує €256 на рік, а витрати на видобуток можуть бути враховані у спільній декларації як операційні.

6. Правил, що регулюють прибуток від дропів, поки що не існує. Оскільки користувач не купував токени, процес придбання відсутній. Такий дохід розцінюється як «випадкова знахідка», тож закон про прибутковий податок не застосовується. Так само і з процедурою дарування.

7. Продаж NFT, створених художниками, визначається як «творчий процес малого бізнесу». Хобі та творчість вважаються діяльністю, до яких не застосовується податок на прибуток. Творець NFT, який заробив менше €22 000 у попередньому році та не більше €50 000 у поточному, податків не сплачує.

Для того, щоб додатково мінімізувати бюджетні відрахування, трейдери використовують метод FIFO, який ґрунтується на принципі «Останнім отриманий — останнім проданий». У цьому випадку біржові спекулянти враховують строки надходження активу на баланс і конвертують його у фіат лише через 365 днів. Те саме стосується і майнерів (стейкерів). Вони продають ті монети (токени), які отримали як результат майнінгу (блокування) рік тому.

Головне правило оподаткування криптовалют у Німеччині — зобов’язання не виникають, поки цифровий актив не конвертовано у фіат. Якщо продаж відбувся за рік після отримання — податок не сплачується.