Україна втрачає мільйони доларів податків від криптооперацій
За аналізом, який провела компанія Global Ledger, що спеціалізується на блокчейн-криміналістиці, Україна за останні чотири роки недоотримала понад $200 млн податкових надходжень від операцій із цифровими активами. Дослідження було виконано на замовлення Міністерства цифрової трансформації України.
За офіційним запитом Мінцифри аналітики вивчили діяльність 20 централізованих криптовалютних бірж (CEX), включно з тими, що функціонують на території України. Аналіз показав, що на частку українських інвесторів припадає 2,5% від загальносвітового обсягу торгів на цих платформах.
Звіт не враховував криптовалютних операцій, здійснених з апаратних гаманців, оскільки вони перебувають поза досяжністю дослідників. Крім того, в документі не згадуються обсяги DeFi-майданчиків, де вищий рівень анонімності та, відповідно, ідентифікувати користувачів набагато складніше.
Читайте також: Кожен четвертий українець є криптаном!
Частка українського трафіку на криптобіржах зростає з кожним роком. Джерело: globalledger.io
Фінансовий розрив: оцінка збитків
У Global Ledger підрахували, що в період з 2020 по 2024 рік CEX отримали прибуток від операцій за участю українських користувачів у розмірі 1,12 мільярда доларів. З огляду на це, потенційні податкові надходження, які могли бути зібрані за цей період, оцінюють у $202 млн. Розподіл за роками має такий вигляд: $57 млн у 2021 році, $43 млн у 2022 році, $40 млн у 2023 році та $62 млн у 2024 році.
Недоотримані доходи з розподілом за роками. Джерело: globalledger.io
Звіт також вказує на значний прибуток, який українські трейдери отримують із торгівлі цифровими активами. Прогнозується, що за підсумками 2024 року цей показник варіюватиметься від $630 млн до $3,16 млрд, залежно від ринкової ситуації.
На прохання Мінцифри аналітики розрахували величину надходжень за різних податкових ставок, що свідчить про продовження урядових дискусій з цього приводу. Але застосування навіть простої 10-відсоткової ставки податку до зазначених у звіті доходів вказує на те, що український уряд міг би отримати до $320 млн у державну скарбницю поточного року.
Потенційний приріст держскарбниці за 2024 рік. Джерело: globalledger.io
Зазначимо окремо, що команда Global Ledger проводила дослідження тільки трьох блокчейнів: Bitcoin, Ethereum і Tron. Той факт, що не враховувалися, наприклад, операції на популярному блокчейні Solana, свідчить про те, що підсумкові цифри можуть бути набагато більшими.
Крім того, дослідники проаналізували роботу 13 основних майнінгових пулів, зокрема Foundry USA, AntPool, F2Pool і ViaBTC. На основі вебтрафіку вони припустили, що частка України в глобальному хешрейті приблизно 1%. Дохід від майнінгу з 2021 по 2024 рік вони оцінюють на рівні $113,15 млн.
Не уточнюється, чи враховувалися майнінгові пули в Донецькій, Луганській областях і в Криму, які тимчасово перебувають під контролем кремля. Однак відомо, що комп'ютерні потужності, використані на територіях цих окупованих областей, є частиною тіньової майнінгової імперії, яку вибудувала країна-агресор.
Читайте також: Як росія вибудовує тіньову майнінгову імперію
Розрахунковий дохід українських майнерів. Джерело: globalledger.io
Глобальні виклики
Необхідно зазначити, що оподаткування цифрових активів є складним завданням для урядів у всьому світі. В умовах, коли ринкову капіталізацію криптоіндустрії оцінюють у $3,75 трлн, багато країн стикається з труднощами в розробленні ефективних механізмів регулювання та оподаткування криптовалют.
Різні країни застосовують різноманітні підходи до цієї проблеми. Наприклад, Чехія прирівняла оподаткування цифрових активів до традиційних фінансових інструментів, таких як акції, що спростило процес звітності та дотримання податкового законодавства. Інші країни, включно з Південною Кореєю, відклали запровадження нових податкових правил через складність і неоднозначність багатьох питань.
У деяких випадках уряди стикаються з активним опором з боку криптоспільноти. В Індії суперечки про податкову систему призвели до рішення Апеляційного суду з прибуткового податку, який класифікував цифрові активи як капітальні активи, що дало змогу оподатковувати прибуток на приріст капіталу, а не за вищими ставками прибуткового податку. Аналогічна ситуація склалася і в Кенії, де трейдери оскаржили в суді запропоновані податкові заходи.
Читайте також: Криптовалюта в Україні: вивчаємо Кота Шредінгера
Перспективи та законодавчі ініціативи
Попри втрачені можливості зі збору податків, Україна робить кроки щодо фіналізації свого бачення регулювання цифрових активів. Уряд країни планує легалізувати цей сектор на початку 2025 року. І запит на дослідження Global Ledger можна розглядати як частину підготовки до ухвалення нового криптозаконодавства.
Наразі парламентська робоча група, спільно з Національним банком України та Міжнародним валютним фондом (МВФ), розробляє відповідний законопроєкт. За очікуваннями, ця ініціатива закладе підґрунтя для ефективного податкового кодексу та загального посилення нагляду за крипторинком найближчими роками. Чіткі правила гри, своєю чергою, мають залучити більше інвесторів і сприяти розвитку галузі в країні. Крім того, легалізація та регулювання знизять ризики, пов'язані з відмиванням грошей та іншими незаконними операціями з використанням криптовалют.
