Криптовалютний шаріат: все складно
Пояснюємо на пальцях, чому в мусульманських країнах складна ситуація щодо торгівлі цифровими активами. Халяльна криптовалюта існує?
Ісламське право висуває три жорсткі вимоги: запускати гроші в обіг має право тільки держава, валюта повинна мати матеріальну форму, будь-які спекуляції та інвестиції в ризиковані активи заборонені. Оскільки криптовалюта не відповідає жодній із цих характеристик, можна було б поставити крапку і підсумувати, що в мусульманських країнах крипта перебуває поза законом.
Але ми ж знаємо, що це не так.
Провідні криптобіржі виходять на ринок ОАЕ, у Туреччині продають елітну нерухомість за BTC, а Мальдіви, де іслам — це основна релігія, перетворилися на криптовалютний офшор.
Значить, якщо дуже хочеться, то можна.
Але як?
Спершу трішки теорії
Мусульмани шанують ісламське право (фікх або шаріат), що регулює всі сфери життя: стосунки в сім'ї та бізнесі, правила поведінки в соціумі та обов'язки людей перед Богом.
У цій доктрині є декілька основних понять, які слугують основою для оцінки будь-якого вчинку, предмета чи явища.
1. Халяль. Халяльним вважається все, що дозволено та відповідає нормам шаріату. Це стосується не лише приготування їжі, що нам звично. Халяльною чи нехаляльною може бути поведінка людини або її одяг.
2. Харам. Це все, що суперечить Корану. Наприклад, харамом вважається заробіток на кредитуванні, азартні ігри та ненадійні інвестиції.
3. Гарар. Щось непевне, що не гарантує бажаного результату. Гарар небезпечний, однак не передбачає покарання, оскільки його важко класифікувати. Звісно, інвестиції в щиткоїни вважаються гараром і тому породжують підозри.
4. Майсир. Високий рівень ризику. Будь-яка торгова угода без надання взаємних гарантій прирівнюється до парі на гроші, що категорично заборонено.
До того ж варто зрозуміти, що можна вважати платіжним засобом згідно з ісламом.
Гроші мусять відповідати таким критеріям:
- осяжність, матеріальність;
- незмінна цінність;
- рідкість;
- вартість, підтверджена будь-чим;
- державне визнання.
З огляду на ці правила в окремих мусульманських країнах криптовалюти категорично заборонені, а порушників притягують до кримінальної відповідальності. Натомість інші — будують криптоімперії та організовують міжнародні форуми для трейдерів.
Розбіжність у поглядах можна пояснити тлумаченням поняття муамалята, цивільного права, яке формулюється так: усе, що не заборонено, те дозволено. Точніше — у фінансовій зацікавленості ісламського бізнесу у потрібному трактуванні.
Від гараму до халялю
Те, що криптовалюти не буде визнано законним платіжним засобом в ісламських країнах, можна стверджувати практично зі 100-відсотковою впевненістю.
Адже їх децентралізована сутність унеможливлює проведення державного аудиту, а волатильність — необхідну для халяля стабільність їхньої вартості.
Легше довести, що верблюжі шкури можуть слугувати засобом платежу. З біткоїном все складніше. Адже до перших можна доторкнутися, і вони мають матеріальну прив'язку до умовної цінності, чого не можна сказати про BTC.
Тому єдиний можливий варіант реалізації цифрових грошей мусульманського світу — це державна криптовалюта або стейблкоїни, забезпечені золотом. Саме тому ЦБ ОАЕ в березні оголосив, що готовий запустити регульовану цифрову валюту, emCash. Над проєктом вже кілька років працюють найкращі фінансисти країни.
А що ж з численними біржами, запитаєте ви?
Елементарно! Існує просте рішення щодо волатильності: прирівнювати ціну одного ETH не до долара, а до... одного ETH!
Вчора ти мав один ефір, який коштував $1800, і сьогодні ти маєш один ефір. Навіть якщо він коштує всього $1500, ефір лишається ефіром. Ти нічого не втратив, отже інвестиція була безпечною. А якщо його ціна збільшилася до $1900, це стає ще халяльнішим, оскільки ти поліпшив свій добробут, не заподіявши нікому шкоди. Що ж може більше відповідати догмам Корану, ніж приріст особистого капіталу без супутньої шкоди іншим членам спільноти?
Такий інтелектуальний кульбіт дав змогу виключити можливий майсир під час торгівлі на біржі та закрити очі на небезпеку гарару під час інвестування в цифрові активи. Адже в кризові періоди шаріатом дозволено інвестувати в золото та акції надійних компаній, щоб зберегти свої капітали. Якщо біткоїн вважається цифровим золотом, то в нього теж можна. Тут фактор підвищеного ризику відсутній.
Тим паче, що ісламські регулятори висувають жорсткі вимоги до бірж, що працюють в ісламських країнах, — їхні клієнти мають бути поінформовані щодо можливих втрат. У цих юрисдикціях укладення з клієнтами такої угоди є обов'язковим.
Що ж стосується заборони на кредитування (зокрема на маржинальну торгівлю), то найрішучіше висловився засновник індонезійської платформи Blossom Finance Метью Мартін. Він зауважив: «Звичайні банки працюють із системою часткового резервування, що заборонено ісламом. Тому, порівняно зі звичайними грошима, біткоїн є більш халяльним». Мартін натякає: оскільки навіть державні банки по суті є лихварями, то криптовалюти аж ніяк не можуть вважатися харамом.
Кожен розуміє, що таке вільне тлумачення Корану є наслідком потужного фінансового інтересу з боку ісламських бізнесменів. Проте головним у цьому випадку є одне — всіх формальних вимог ісламського права дотримано.
Ба більше, на біржах у списку торгованих активів з'явилися «халяльні» цифрові валюти. Скажімо, токен ISLM, який слугує нативним активом мережі Haqq. Цей токен було створено для «безперешкодного здійснення транзакцій, підтримання інновацій та доброчинності на благо всіх мусульман».