Криптовалюта в Україні: вивчаємо Кота Шредінгера
Закон «Про віртуальні активи» було підписано Президентом України 17 лютого 2022 року. Але він досі не працює. І запрацює лише після публікації десятка підзаконних актів та внесення змін до Податкового кодексу.
Регулятори досі не визначилися з трактуванням деяких термінів. Тому говорити про криптовалюту як про легальний об’єкт громадянських прав в Україні ми наразі не можемо.
Не будемо зараз вдаватися в дрібниці, кому вигідно відкладати розв'язання цієї проблеми на безрік. Ми не здатні змінити цю ситуацію.
Краще спробуймо розібратися, як бути простим криптанам, якщо криптовалюта у нас існує на правах Кота Шредінгера (вона є і водночас її немає).
Як використовувати цифрові гроші і не порушувати Закон-Якого-Немає? Як не потрапити під приціл податкової чи кіберполіції? Адже відсутність закону не зупиняє фіскалів, навіть якщо ви не криптокомпанія, а дрібний трейдер.
Запитань на побутовому рівні виникає багато:
- Як розділити криптовалюту під час розлучення?
- Чи можна лишити біткоїн у спадок?
- Хто може захистити інтереси криптовласника в українському (найчеснішому у світі!) суді?
- Де знайти криптонотаріуса?
Ми всі знаємо просту істину: у кого ключ — у того й біткоїн. Але що робити, якщо господар ключа з якихось причин змінюється? А він змінюється часто, адже Україна входить до п’ятірки країн з найбільшим прийняттям криптовалюти.
Розлучення та криптовалюта
Кожен п’ятнадцятий українець зберігає крипту або торгує нею. Кожен двадцять п’ятий — збирає токени через ейрдропи, крани чи отримує зарплату в «цифровому конверті». Тому було б дивно, якби серед усіх пар, які вирішили розлучитися, не знайшлося жодної, яка має криптовалюту.
В українських цивільних судах вже з’явилися справи щодо поділу спільного майна у формі цифрових грошей. Але практично всі ці судові рішення наразі неможливо виконати. Причина: анонімність володіння. Суд має точно встановити факт наявності майна як віртуального активу. Коли інтереси сторін протилежні, це зробити майже нереально. Цивільний суд не має тих інструментів, якими володіє кримінальний (обшуки, вилучення, прослуховування).
Тож якщо, наприклад, чоловік відмовляється надати суду адресу свого криптогаманця, де, за заявою дружини, зберігається криптовалюта, суд не візьме до уваги вимогу про її поділ.
Тобто маємо ситуацію, як в анекдоті: як нема, то й дарма. І що робити у такому разі?
Можемо порадити лише одне: домовляйтесь самостійно. Поки що жодних варіантів, крім добровільної угоди сторін, немає.
Пропонуємо торгувати разом, але на різних акаунтах, тоді й розлучення не буде. Бо на ведмежому ринку можна настільки прокачати свою нервову систему, що стане просто не до побутових проблем чи суперників.
Виняток із правила — депутати, які задекларували свої криптоактиви. У цій ситуації відвертітися від поділу не вийде: все задокументовано!
Спадщина та криптовалюта
Memento mori, як то кажуть… Квартири, машини та дачні ділянки залишити у спадок легко — всі вони вказані у державних реєстрах і на них оформлені права власності. Навіть на банківський рахунок можна подати права успадкування. А що робити з криптовалютою?
Розгляньмо цю проблему з боку того, хто хоче отримати криптовалюту у спадок. Якщо покійний дядечко торгував біткоїнами на криптобіржі, то скорботні племінники мають декілька варіантів.
Варіант перший: юридичний
Правила успадкування акаунтів на криптобіржі встановлює її власник. Це може бути традиційне передання через заповіт або спеціальне розпорядження біржі про дії у разі смерті власника облікового запису.
Теоретично, оскільки це прописується на деяких європейських криптомайданчиках, спадкоємець має пройти п’ять етапів підтвердження свого права на активи:
- Пройти стандартну процедуру KYC та зареєструватися на біржі.
- Надати юристам платформи свідоцтво про смерть власника акаунта та документи, що підтверджують їхній родинний зв’язок.
- Надати копію документа (паспорт чи права), який використовувався для KYC померлим власником криптовалюти.
- Вказати імейл і телефон, на які був зареєстрований акаунт померлого.
- Надати копію заповіту (якщо він є).
Документи перевіряють юристи біржі, після чого ухвалюється рішення. Звісно, за умови, що всі документи й дані у вас є. Інакше можна навіть не починати. Мало не забули: всі документи потрібно перекласти англійською мовою та засвідчити у нотаріуса.
Гіпотетично, зважаючи на здоровий глузд, ці правила повинні бути прописані в угоді користувача. Але зізнайтесь, хтось колись їх бачив?
Варіант другий: технологічний
Наприклад, система відстроченого переказу з однієї адреси на іншу. Це може спрацювати за умови, коли людина за життя залишила біржі розпорядження — якщо її акаунт не буде активним протягом обумовленого терміну, всі гроші, що залишилися на балансі, потрібно переказати на вказану адресу.
Але це теорія, на практиці ніхто з таким поки не стикався.
Варіант третій: стандарт ERC-4337
Після оновлення в мережі Ethereum, яке відбулось 01.03.2023, з’явилося поняття абстрактний акаунт. Він дає змогу призначати користувачів (друзів, юристів, спадкоємців), які зможуть «реанімувати» доступ до гаманця або адреси, якщо хтось втратить свої закриті ключі або щось станеться з їхнім власником.
Розробники стверджують, що стандарт ERC-4337 можна буде інтегрувати на будь-який L2, який використовує віртуальну машину Ethereum: BNB Smart Chain, Optimism, Arbitrum, Polygon та Avalanche.
Що робити з апаратним гаманцем?
Зламати холодне сховище неможливо. Якщо спадкоємці знайшли в особистих речах покійного Ledger Stax, їм залишається тільки підвісити його як брелок на зв’язку ключів на згадку про родича, який не придумав, як передати їм сід-фразу.
Тому цей розділ статті присвячений тим, хто обмірковує, як безпечно залишити ключ від криптосейфа коханій людині.
Є неочевидні варіанти:
- Зробити татуювання у себе на тілі. Та бажано в такому місці, яке мало хто бачить. Але нам важко уявити місце, яке буде приховано від працівника морга. А що як він теж виявиться криптаном і зрозуміє, що до чого? Тоді спадкоємцям доведеться ділитися грошима з патологоанатомом-трейдером. Шанс мізерний, але він існує.
- Прописати сід-фразу у заповіті. А що як криптаном виявиться нотаріус? Адже за статистикою (дивись вище) кожен десятий в Україні розуміє, що таке холодний гаманець. Звісно, можна зберігати віру у професійну порядність усіх нотаріусів. Але нам здається, що люди, які довіряють активи апаратному гаманцю, а не криптобіржі, багато чого побачили у житті і мало кому довіряють.
- Сховати папірець із приватним ключем у банківську скриньку. На нашу думку, найбезпечніший варіант. Ризик лише в тому, що спадкоємці не зможуть скласти 2+2 і не зрозуміють, як пов’язана дивна флешка на столі покійного дядечка та папірець із набором незрозумілих слів та цифр у сталевій комірці.
Але це вже буде недогляд того, хто не зізнався родичам, що таке «туземун» і як він планував заробити на Lamborghini.
А що там з податками?
Тут все просто.
- Ставка ПДФО варіюється від 0 до 18% залежно від категорії.
- Плюс військовий збір — 1,5%.
Проблемою буде лише визначення вартості успадкованої криптовалюти через її високу волатильність. Але на який момент потрібно враховувати ціну? На момент написання заповіту? На час смерті? На момент сплати податку?
Напрацьованої практики в Україні поки немає, але припускаємо, що фіскали у цьому разі вестимуть розрахунок від максимальних значень.
Криптовалюта у держави є, податки на спадщину у криптовалюті є (за аналогією зі звичайним майном), а законних прав у криптовласників поки що немає.
Отже, якщо вам вдасться пройти всю процедуру оформлення криптоспадку, можете написати практичний посібник. Ми із задоволенням опублікуємо його на нашому сайті.
