Особливості регулювання криптовалют у Франції

У країні немає єдиного органу, що відповідає за цифровий ринок.

Основним крипторегулятором є Управління фінансових ринків (AMF) — незалежна організація, що контролює всі фінансові ринки Франції.

Розроблення правил та їх імплементацію до чинного законодавства взяло на себе Міністерство економіки, фінансів та цифрового суверенітету (MINEFI).

А контроль за виконанням законів покладено на Міністерство юстиції Франції.

На момент написання статті ці інстанції керуються такими нормативними актами:

1. Закон PACTE від 2019 року, який легалізував криптовалюти як фінансовий актив і визначив статус постачальників послуг у сфері цифрових активів (PSAN).
2. Постанова AMF від 2020 року, що визначила вимоги до реєстрації та роботи PSAN.
3. MiCA (Markets in Crypto-Assets Regulation): закон, який з кінця 2024 року почне регулювати криптовалюти у всіх країнах ЄС, включно з Францією.
4. Рекомендації Консультативної ради фінансового сектору (CCSF) від 2023 року про необхідність повного інформування власників криптовалют щодо можливих ризиків.

Реєстрація PSAN є обов'язковою для всіх компаній, які пов'язані з криптовалютами у Франції. Для юридичних осіб, які отримують доходи від операцій з цифровими активами, діють єдині вимоги:

1. AML/KYC: PSAN мають впроваджувати заходи щодо боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму та верифікувати своїх клієнтів.
2. Захист інвесторів: управління фінансових ринків має право будь-якої миті заборонити чи обмежити рекламу криптоактивів або проєктів, якщо вважатиме їх ризиковими.
3. Оподаткування: прибуток від продажу криптовалют обкладається податком на приріст капіталу.

Крім того, всі постачальники цифрових активів та провайдери послуг на крипторинку мають зареєструвати юридичну особу у Франції та довести наявність капіталу для покриття страхових витрат у випадках зламу чи банкрутства.

З 1 січня 2023 року всі криптодоходи юридичних осіб обкладаються податком на приріст капіталу як некомерційний прибуток (BNC).

Для юридичних осіб, чий річний оборот, без урахування податків, не перевищує €77 700, застосовується спеціальний режим micro-BNC (мікропідприємства), тож податкова ставка дорівнює 2,2% від обороту.

За межами цього пороргу застосовується режим контрольованого декларування, тож до скарбниці держави доведеться сплатити 21,2% від отриманої виручки.

Дохід від майнінгу (у тому числі хмарного), який здійснюють юридичні особи, обкладається корпоративним податком. Його ставка сягає 25% (якщо річний оборот компанії менший від €10 млн) або 30% (якщо річний оборот компанії перевищує €10 млн).

Додатково прибуток від продажу криптовалют, які зберігаються менше одного року, обкладається корпоративним податком за ставкою 25%. Водночас податкові інспектори не поділяють дохід від продажу криптовалют майнінговими центрами та дохід компаній від конвертації криптовалют, що були отримані як оплата за товари чи послуги.

Випуск токенів у межах публічної пропозиції (ICO) також обкладається податком на додану вартість за умови, що токени надалі використовуються їхніми бенефіціарами для отримання індивідуального товару чи послуги від компанії-емітента. Але, якщо токен надає бенефіціару лише право на отримання майбутніх дивідендів та/або право голосу для прийняття рішень всередині компанії-емітента, то він буде прирівняний до акції та оцінюватиметься за нормами Корпоративного права, де ПДВ не нараховується.

Законодавство щодо невзаємозамінних токенів (NFT) залишається доволі нечітким.

Деякі податкові інспектори дотримуються думки, що ці активи належать до категорії “Інші цифрові активи” та мають оподатковуватися за фіксованою ставкою у 30%. На думку інших, операції з NFT належать до специфічного оподаткування для творів мистецтва, в якому ставка податку залежить від вартості їх продажу.

Якщо система оподаткування для приватних компаній може змусити бухгалтерів добряче понервувати, то для пересічних криптанів все дещо простіше.

З 2022 року у Франції діють правила оподаткування криптовалюти для фізичних осіб. Податкова подія виникає в момент конвертації цифрових активів у державні валюти та під час оплати криптовалютою за товари та послуги. Обмін BTC на USDT податкових інспекторів не цікавить.

Основні моменти:

1. Торгівля. Податок на прибуток від продажу криптовалюти нараховується, якщо річна сума доходу (різниця між цінами купівлі та продажу) перевищує €305. Фізична особа має сплатити так званий плоский податок за ставкою 30%. Це фіксований збір, у якому 12,8% враховується як податок на прибуток, а 17,2% — внески на соціальне забезпечення.
2. Майнінг. Дохід від майнінгу криптовалюти вважається комерційним доходом і оподатковується як прибуток від промислової діяльності у розмірі 45% (включає соціальні внески).
3. Стейкінг. Отриманий дохід оподатковується “плоским податком”, якщо отримані активи було конвертовано у фіат.
4. Дарування. Якщо сума подарунка у криптовалюті не перевищує €3244 (або €6604, якщо це подарунок від батьків), то вона не оподатковується. Суми, які є більшими від наведених, підлягають оподаткуванню за прогресивною шкалою від 5 до 45%, залежно від розміру подарунка.
5. Спадкування. Криптовалюта, що отримана у спадок, не оподатковується, але може бути врахована під час розрахунку інших податків (наприклад, податку на приріст капіталу).

Важливо пам'ятати, що резиденти Франції мають декларувати всі криптовалютні доходи, не зважаючи на те, у якій країні вони отримані. Тому необхідно декларувати всі криптовалютні рахунки, навіть якщо кошти зберігаються за межами Франції.

Оскільки незабаром у країнах ЄС запрацює система загальноєвропейського обміну даними між податковими органами, спроба приховати свої доходи в іншій юрисдикції може призвести до сплати значних штрафів (до €3 млн) і навіть тюремного ув'язнення.