Особливості регулювання криптовалют у Японії
Криптовалюти в Японії є помітною частиною економічного ландшафту. Але більшість криптомайданчиків японського походження реєструють свої офіси за кордоном. Розбираємось, чому так склалося.
Японія — країна, культура та менталітет якої одночасно консервативні та технологічні. Тут досі шанують язичницьких духів і створюють найпрогресивніші цифрові проєкти. Невідомо, громадянином якої країни був Сатоші Накамото, але як псевдонім він обрав японське ім’я. І Японія стала центром визнання криптовалют після їх появи.
Творцем першої криптобіржі — Bitcoinmarket.com — був японець. Це користувач форуму Bitcointalk з ніком dwdollaw, який у січні 2010 року повідомив, що розробив код платформи для купівлі та продажу BTC. Біржа проіснувала недовго, і її замінив сумнозвісний майданчик Mt.Gox, який також базувався у Токіо.
В оподаткуванні та регулюванні цифрових активів тут легко поєднуються два підходи: прогресивний та традиційний. Але про це трохи згодом.
Правовий статус криптовалют у Японії
Японія визнала цифрові активи одним із можливих платіжних засобів ще у 2017 році, що зробило її однією з небагатьох подібних країн. Закон про платіжні послуги (прийнятий у 2009 році та відредагований після появи блокчейну) визначає віртуальні активи як один із засобів оплати, який не має єдиного емітента та паперового еквівалента.
Жодних обмежень на володіння та інвестування в криптовалюти немає. Але, з іншого боку, єдиною національною валютою є японська єна. За допомогою криптовалюти можна розплатитися за товари та послуги, але неможливо сплатити податки та інші відрахування до бюджету.
Проте банки не мають обмежень у можливості обслуговувати криптопроєкти. Уряд підтримує будь-які ініціативи, пов’язані з використанням Web3, включно з NFT.
Закон про платіжні послуги також визначає провайдерів обміну як суб’єктів, що надають будь-які з наведених далі послуг:
- продаж, купівля та обмін криптоактивів;
- посередництво — дії як агента щодо обміну віртуальних активів;
- управління криптоактивами на користь іншої особи.
Основним фінансовим регулятором криптовалют у Японії є Агентство фінансових послуг (FSA). Воно контролює та регулює діяльність бірж і будь-яких компаній, що працюють у криптопросторі.
Цей орган реєструє цифрових провайдерів та видає ліцензії на їхню легальну діяльність. Це передбачає дотримання нормативних стандартів щодо безпеки зберігання коштів, боротьби з відмиванням грошей (AML) та захисту клієнтів.
Японці — законослухняна нація, тому дії державного регулятора не є репресивними, як це відбувається у випадку з SEC.
Навпаки, FSA проводить самостійні дослідження технології блокчейну та DeFi, щоб консультувати підприємців, які вперше виходять на цифровий ринок.
Більш того, Агентство є основним спонсором різних технологічних форумів та проведення симпозіумів у метавсесвіті.
Оподаткування криптовалюти в Японії
Уряд Японії загалом високо оцінює потенціал цифрових активів та технологій, а от податкові органи дотримуються консервативної точки зору на криптодохід.
Національне податкове агентство Японії оголосило, що прибуток, отриманий від торгівлі криптоактивами або майнінгу, належить до категорії інших доходів та оподатковується податком на прибуток. Його ставка в цьому випадку є прогресивною та варіюється від 10% до 45%.
Додатково 10% прибутку сплачують місцевому уряду як податок з населення. Крім того, юридичні особи сплачують ще 30,6% корпоративного податку.
На додачу до цього комплекту існує ще податок на споживання (аналог ПДВ). Держава утримує 8% при купівлі товарів та послуг з використанням криптовалют, аналогічно до того, як це відбувається з традиційними валютами.
Тому криптоподатки платять не лише ті, хто торгує цифровими активами, а й ті, хто використовує їх як засіб для оплати.
Тобто великі компанії віддають понад половину свого доходу як відрахування до бюджету Японії. За розміром криптоподатків країна змагається з Ізраїлем, де вони такі ж драконівські.
Це пояснює, чому багато японських цифрових платформ реєструють свої офіси в Сингапурі або Гібралтарі.
