Гендерні стереотипи добралися й до роботів-жінок?
Людство віддає перевагу роботам із жіночими рисами. У чому причина і чи варто нам замислитися?
Розробники все частіше вдаються до використання жіночого образу при створенні робототехніки. Але що це: невинний потяг до краси або ж причина для занепокоєння? Розглянемо питання у всіх подробицях.
Вчені не дійшли єдиного висновку щодо цієї тенденції. Але в липні поточного року в Женеві відбулася найбільша в історії технологічна конференція "ШІ на благо", яка, поміж решти моментів, була присвячена людиноподібним роботам.
З-поміж них Аї-Да: художниця, робот-медсестра Грейс, а також машини з іменами Софія, Надін, Міка і Дездемона.
Робот-медсестра Грейс. Джерело: YouTube
Засилля роботів-жінок, стверджують у BBC, не може не викликати підозр: чи не дотягнулися притаманні людині гендерні упередження до сфери робототехніки? Виходить, що автоматони, які покликані допомагати нам у різних сферах діяльності, повинні бути жіночними? Можна зробити висновок, що людські стереотипи докотилися й до ШІ.
Ця гіпотеза дістала прихильність окремих наукових співробітників. Так вважає і Карл Макдорман, фахівець із робототехніки та людино-комп'ютерної взаємодії з Університету Індіани (США).
Він стверджує, що людина схильна асоціювати посаду фахівця роботи з клієнтами переважно з жіночою статтю, а не з чоловічою. До того ж, через культурні кліше людям комфортніше, коли їх обслуговує жінка. Він додає, що початковий стереотип згодом лише зміцнюється, оскільки наділяти ШІ жіночими голосами наважуються все частіше й частіше.
Невже так було завжди?
Власне, аж ніяк ні. Кетлін Річардсон, професор етики та культури роботів і ШІ з британського Університету Де Монтфорт, запевняє, що на зорі свого становлення роботи були схожі на дітей.
Річ у тім, що машина, яка схожа на малечу, здається людині менш небезпечною, порівняно з образом дорослої людини. Макдорман висловив схожу експертну думку.
Але технології рухаються вперед, і наразі роботів дедалі частіше створюють за жіночою подобою.
Що породжує цілу низку острахів.
Макдорман вбачає в цій тенденції очевидну ознаку сексуалізації. Дизайнери-чоловіки таким чином проєціюють на свої творіння особисті смаки та вподобання.
Сексуалізація тут виразно простежується. Що реалістичніший робот і що реалістичніший голос, то більшим є прагнення сексуалізувати його. Якщо це щось вкрай реалістичне, то з'являється схильність розглядати його або ставитися до нього, як до людини. Це, так би мовити, тисне на наші "дарвінівські кнопки", — пояснює вчений.
До того ж вважається, що це явище може призвести до нездорових псевдостосунків. Тобто люди вступатимуть в інтимні контакти з роботами. В окремих країнах світу це вже відбувається. Зокрема, в іспанській Барселоні понад три роки тому відкрився перший у Європі бордель із секс-ляльками.
У результаті може скластися уявлення, що проєціювати на робота всі свої фантазії та бажання – цілком допустимо. Але це неправильно. Макдорман підкреслює: "У цьому відношенні ШІ викликає тривогу, особливо коли йдеться про секс: людські взаємини заплутані. Будь-яка близькість пов'язана з ризиком, а ШІ більш поступливий".
Проте, феномен має й інші передумови. Наприклад, Надя Магненат Тальманн зізнається, що її робот на ім'я Надін, що демонструвався в Женеві на вищезгаданому саміті, — це робот-селфі. Простіше кажучи, вона створила машину за своїм образом і подобою.
Тим часом, робохудожниця Аї-Да слугує репрезентацією жінок в індустрії робототехніки. Творці використовували жіночий образ, оскільки впевнені, що представниць прекрасної статі як у сфері мистецтва, так і у сфері технологій, як правило, дуже мало. В основі дизайну Аї-Ди закладена особистість математика вікторіанської епохи Ади Лавлейс, яка перша в історії прийшла до усвідомлення науки програмування. І якщо вже ми заговорили про цю виняткову особистість, то варто згадати, що компанія Cardano назвала свою монету на її честь.
Робохудожниця Аї-Да. Джерело: ai-darobot.com
Інший цікавий факт: за результатами дослідження, проведеного Макдорманом та його колегами, власне саме жінки – на противагу громадським переконанням – частіше віддають перевагу жіночим голосам. Чоловіки, у свою чергу, не мають подібної схильності.
Ясна річ, разом з удосконаленням технологій суперечки про роботів-жінок неодмінно будуть загострюватися знов. Проте навіть зараз можна з упевненістю сказати, що ШІ пов'язаний із цілим комплексом проблем. Однак тільки від нас залежить, яким чином ми будемо використовувати можливості цієї інновації і до яких наслідків це може призвести.
У рамках однієї з попередніх статей ми в GNcrypto уже тестували ШІ-сервіс для створення компаньйона. Після докладного огляду цього проєкту можемо впевнено стверджувати, що роботи на базі штучного інтелекту бувають досить оманливими. Взаємодія з такими машинами потенційно здатна спотворити уявлення людини про принципи живого спілкування.
А раніше GNcrypto вже писали, які протиріччя виникають, якщо поєднати секс, AI та чат-ботів.