Протягом кількох годин 4 червня в роботі популярного бота ChatGPT спостерігалася несправність, і користувачі заполонили інтернет-простір численними коментарями. У соцмережах здійнявся галас через незакінчені робочі процеси. Вся суть — в одному реченні:
Як я зможу працювати, якщо СhatGРТ не працює?
Невже ми стали настільки залежними від штучного інтелекту, що втрачаємо здатність мислити самостійно і стаємо менш кмітливими? Britannica характеризує людський інтелект як психічну якість, що виражається в таких здібностях, як уміння навчатися на основі досвіду, адаптуватися до нових обставин, розуміти і застосовувати абстрактні концепції, а також користуватися власними знаннями для здійснення впливу на навколишнє середовище. Сьогодні для вирішення всіх цих завдань у нашому житті з'явилися нові агенти — штучний інтелект, робототехніка та інші технології.
З одного боку, технології спрощують людське життя, допомагаючи нам швидко шукати відповіді на питання, що нас цікавлять, і підвищувати рівень продуктивності, але з іншого, — ми ризикуємо стати менш кмітливими. Рід людський покладається на технології залізного розуму досить давно. Ми використовуємо навігацію, щоб знайти потрібне місце, і вдаємося до допомоги віртуальних ботів, щоб оперативно отримати необхідну інформацію. Оскільки в кожного конкретного індивіда є свої сильні та слабкі сторони, штучний інтелект здатний прийти на допомогу в різноманітних ситуаціях. Наприклад, якщо вам не пощастило заблукати, інструменти навігації виручать з халепи, а лінгвістичні бар'єри допоможе подолати ШІ-перекладач. Здавалося б, усе чудово, але як визначити межу, за якою використання ШІ приносить більше шкоди, ніж користі?
Питання надмірної взаємодії зі ШІ та залежності від технологій залізного розуму привертають увагу громадськості вже досить давно. Якщо вже сьогодні ми спостерігаємо формування тенденції до надмірної інтеграції ШІ-технологій у людську діяльність, то що станеться, коли ШІ стане ще розумнішим? Біологічна еволюція людського виду — процес винятково тривалий, але штучний інтелект розвивається стрімко і в майбутньому може перевершити можливості людей. Джон Маркофф у своїй книжці «Машини благодаті милостивої» («Machines of Loving Grace» — англ.), розмірковує про цей феномен так:
Ті самі технології, які розширюють інтелектуальні можливості людини, можуть і витіснити її саму.
Маркофф демонструє зважений погляд на ШІ. Він називає два способи впливу технологій на людину: штучний інтелект та інтелектуальне вдосконалення. За його словами, ШІ мімікрує під людські здібності і може виконувати завдання самостійно. Прикладами ШІ можуть слугувати автомобілі з автономним керуванням і чат-боти. Тим часом ІВ дає змогу людині розширити спектр власних можливостей і передбачає співпрацю з нею для вирішення таких завдань, як медичні обстеження та аналітика даних.
У міру розвитку ШІ він стає дедалі кориснішим для людей. ШІ здатний підтримати творчий потенціал людини і забезпечити автоматизацію рутинних операцій. Harvard Business Review бачить у ШІ інструмент для генерації ідей і пропозицій. Аналітики видання говорять про таке:
Інструменти генеративного ШІ можуть вирішити важливе завдання, з яким зіштовхуються на конкурсах ідей: скомбінувати або поєднати безліч концепцій для напрацювання значно більш довершених.
Тим часом в Nature у своєму дослідженні розглянули негативні наслідки застосування цієї технології. Автори зазначають, що надмірне використання ШІ, незалежно від причин звернень до залізного розуму, здатне зробити людину більш ледачою і знизити її здатність ухвалювати зважені рішення. Як наслідок, ми й самі можемо перетворитися на своєрідних автоматонів, які більшою мірою покладаються на ШІ, ніж на потенціал власного мозку.
Практика веде до досконалості: як користуватися технологіями і не втратити гостроту розуму?
Уміння пристосовуватися до трансформацій вважають одним із головних атрибутів інтелекту. Однак для того, щоб адаптуватися належним чином, необхідно ставитися до справи з високим ступенем обережності, самоконтролю та самосвідомості. Якщо песимістичні прогнози й дійсно втіляться в життя і люди стануть менш кмітливими, ШІ стане не єдиним винуватцем цієї ситуації.
Науковці з Північно-Західного та Орегонського університетів провели дослідження, під час якого з'ясувалося, що інтелект людини дійсно знижується. Це явище називається зворотнім ефектом Флінна, своєрідною протилежністю оригінальному ефекту Флінна — статистичному феномену, за яким показники IQ людини (коефіцієнт розумового розвитку) впродовж останнього століття демонстрували зростання. Але протягом останніх років цей процес набув іншого характеру. У США середній бал упав зі 100 до 98.
Тести IQ вимірюють такі навички людини, як уважність, пам'ять і вміння розв'язувати поставлені завдання.
Проте ці тести не враховують низку факторів людської свідомості, таких як емоційний інтелект і креативність. Серед причин, що призводять до зниження рівня IQ — нездорове харчування, неякісна освіта, зловживання використанням смартфонів, а також рівень мотивації учасників. Згідно з недавнім дослідженням Університету Південної Каліфорнії, нездорове харчування може погіршити здатність підлітків до запам'ятовування. Автори іншого дослідження з університету Амстердама стверджують, що використання соціальних мереж призводить до неуважності та ускладнює розвиток здатності підлітків до концентрації уваги.
З огляду на результати вищезазначених досліджень, ШІ здатний як шкодити, так і нести користь, залежно від того, як людина користується його ресурсами. Залізний розум уже змінює наш світогляд і творчий процес. Необхідно, щоб кожна людина вчилася отримувати користь від ШІ-інструментарію та взаємодіяти з ним, застосовуючи власні когнітивні здібності, щоб стимулювати машину до виконання конкретних завдань і досягнення найкращих результатів.
Анаіт Аветісян
Автор
Web3-райтер і крипто-HODLер за сумісництвом. Стежить за ринковими трендами та цікавиться новітніми технологіями.
