MiCA не підходить українському криптосектору?
Майбутній вступ України до ЄС передбачає гармонізацію місцевого законодавства з європейськими правовими нормами. Однак, на думку Олександра Борнякова, заступника міністра цифрової трансформації України, повне та беззаперечне впровадження MiCA може створити проблеми для зростаючої криптоіндустрії країни.
Нагадаємо, MiCA забезпечить комплексну систему регулювання криптоактивів для всіх 27 країн-членів Євросоюзу. Поки що європейський криптобізнес, який бажає працювати в тій чи іншій юрисдикції ЄС, має дотримуватись національного криптовалютного законодавства. Після того, як MiCA набуде чинності, криптокомпанії зможуть працювати на ринку ЄС, отримавши авторизацію лише в одній державі, яка є Союзу. Ця преференція називається паспортним режимом. Ось тільки Україна, яка поки що не є членом ЄС, не зможе скористатися цією перевагою MiCA. Водночас усі доволі жорсткі вимоги, прописані у цьому законодавчому акті, гравці українського крипторинку будуть змушені виконувати.
Наша національна “домашня робота” полягає не просто у копіпасті європейського законодавства, а у створенні конкурентної юрисдикції для нового сектору цифрової економіки, який сприятиме повоєнному відновленню нашої країни, — наголошує Олександр Борняков.
Як приклад наведемо такі нюанси, як обов’язкова авторизація, нагляд за транзакціями, суворі вимоги до капіталу та офіційних документів тощо. На території ЄС емітенти криптоактивів, що відповідають ознакам фінансових інструментів, депозитів, страхових продуктів, пенсійних виплат, підпадатимуть під регулювання чинного законодавства щодо фінансових ринків. В Україні пропонується той самий підхід. Але водночас не ініціюється внесення необхідних змін до національного законодавства щодо класичних фінансових ринків. У зв’язку з цим емітенти криптоактивів, які матимуть ознаки фінансових інструментів, потраплять у правововий вакуум, тобто взагалі не матимуть змоги отримати авторизацію в Україні.
Окремо хочеться сказати про витрати на комплаєнс. Згідно з MiCA, для емісії або лістингу токенів потрібен доволі докладний Whitepaper. Навіть за оцінками самої Єврокомісії, складання такого технічного документа може коштувати 35–75 тисяч євро. Витрати на дотримання інших вимог MiCA ще вищі — від 2,8 до 16,5 млн євро. Для України такий поріг входу на крипторинок невиправдано високий. Напевно, це не буде проблемою для зрілих криптогравців зі значною капіталізацією. А от невеликі криптокомпанії навряд чи потягнуть витрати, які неминуче потягне за собою дотримання вимог MiCA. Цей перекіс неодмінно призведе до штучного обмеження конкуренції та до централізації ринку, що є вкрай небажаним.
Крім того, криптобіржі, найімовірніше, перекладуть ці витрати на плечі пересічних криптанів. Це, безумовно, не те, на що очікують користувачі від влади країни, що воює.
Може скластися вкрай неприємна ситуація: Україна імплементує європейське законодавство, але опиниться без власного крипторинку. Адже місцевим компаніям, очевидно, буде вигідніше релокуватися до європейської юрисдикції та отримати всі преференції “паспортного режиму”. Дотримуватись суворих параграфів MiCA в Україні, де з об’єктивних причин немає ніяких пільг “паспортного режиму”, не має жодного ринкового сенсу.
Я переконаний, що Україна вчинила б мудро, якби прийняла лише базові положення Регламенту MiCA, що найлегше реалізувати. Так ми могли б уникнути надмірного регулювання нашого крипторинку, що розвивається, дозволивши компаніям легше розпочати свій бізнес і поступово адаптуватися до нових правил регулювання, — резюмує Олександр Борняков.
Зазначимо, раніше GN вже писав про те, що Україні краще імплементувати MiCA по-своєму.
