ЄС хоче верифікувати криптоплатежі
Криптовалюти ніколи не були на 100% анонімні в тому сенсі, в який зазвичай вкладають у поняття «анонімності»: деанонімізація будь-якої адреси в блокчейні є принципово можливою.
Мало того, верифікація «KYC», яка має на увазі не лише деанонімізацію, а й персоналізацію (через, наприклад, вимогу про надання паспортних даних) – також є звичайною практикою для будь-якої централізованої біржі.
Але прецедент, який можливий у Євросоюзі – це щось нове. Депутати Європарламенту вирішили, що держава має знати про кожного з контрагентів, між якими відбуватимуться криптовалютні транзакції обсягом від 1000 євро та вище.
По суті йдеться про заборону будь-яких анонімних платежів. Але важливо розуміти, що новий закон – це вже питання не лише анонімності та конфіденційності, а і у тому числі, й приватності: кому б ви не передавали кошти, і який би інтерфейс не використовували – тепер це не лише «ваша справа».
Іншою проблемою, про яку, схоже, можуть навіть не підозрювати законодавці, є те, що користувачі не-кастодіальних сервісів не обов’язково є «клієнтами» у звичному розумінні. Як обходитимуть цей казус депутати, які самі могли ніколи не користуватися криптовалютами – поки що не зовсім зрозуміло.
Тим не менш, ECON та LIBE (спеціальні комітети Європарламенту з економічних та валютних питань та громадянських свобод) проголосували за пропозиції про обов’язкове надання провайдерами криптовалютних послуг інформації про осіб, якими було здійснено операції на суму понад 1000 євро.
Під нові вимоги, очевидно, підпадають усі CEX, не-кастодіальні та апаратні гаманці (такі, як MetaMask, Trust Wallet та інші). Очікується, що закон буде ухвалено після проходження через тристоронні зустрічі між Парламентом ЄС, Європейською комісією та Європейською радою.
Ситуація із прийняттям таких змін не буде однозначною. Наприклад, СЕО біржі Coinbase Брайан Армстронг заявив, що пропозиція ЄС виглядає «анти-інноваційною, анти-приватною та анти-законною».
Також на його думку цей закон створює різні умови для фіатних та криптовалютних операцій (хоча на перший погляд все виглядає навпаки – як спроба зрівняти «правила гри»)
Політики, які без кінця відстають від нових технологій, схоже, вирішили наздоганяти прогрес, пригальмовуючи його. Вони панічно бояться пропустити той момент, коли світ зрозуміє, що більше не потребує їх.