Екзотичні алгоритми консенсусу PoA, DPoS та інші
Не всі криптовалюти з власним блокчейном використовують найбільш розповсюджені алгоритми консенсусу Proof-of-Work та Proof-of-Stake. Які екзотичні альтернативи існують і блокчейни яких монет їх впровадили?
Алгоритми PoW та PoS стали масовим стандартом для блокчейнів. Про їх принципові відмінності між собою ми вже писали. Але існують і інші алгоритми, які були створені з метою позбутися недоліків класичних рішень або впровадити нові, більш прогресивні стандарти для нового покоління криптовалют. Розглянемо, які альтернативи PoW та PoS існують.
Proof-of-Staked-Authority, Proof-of-Authority (PoA) – Доказ повноважень
Цей алгоритм стає дедалі популярним у монет, що виходять на ринок з блокчейнами, для яких здатність гнучкого масштабування виходить на перше місце. Алгоритм консенсусу PoA спирається на значущість (авторитет) осіб, яким спільнота довірила приймати рішення. У цьому разі валідатори не накопичують у пулі монети (як в PoS), а піклуються про свою репутацію. Щоб мати право стати валідатором PoA, необхідно мати найвищу репутацію серед спільноти та пройти процедуру верифікації особи, наближену до KYC, – саме це стає мотивацією для збереження заслуженого здобутого статусу. Валідатори прагнуть підтримувати оптимальний режим формування блоків, щоб не зіпсувати власну репутацію і не втратити статус валідатора.
PoA вважається гарним рішенням для приватних блокчейнів, які роблять ставку насамперед на масштабованість, а не децентралізацію.
Використовується в BSC (Binance Smart Chain) та багатьох Ethereum-сайдчейнах.
Delegated Proof-of-Stake (DPoS) – Делегований доказ володіння часткою
Це модернізований PoS, який відрізняється тим, що найбільші «кити» можуть голосувати та обирати представників (членів спільноти, яким вони довіряють) на роль валідаторів транзакцій. При цьому, провідні представники (які знаходяться в ТОПі за кількістю набраних голосів) отримують право на перевірку транзакцій. Користувачі можуть делегувати своє право голосу іншим довіреним користувачам для того, щоб ті брали участь у голосуванні за інших представників від їх імені. Дуже демократична форма вибору валідаторів, схожа на парламентські вибори.
Використовується в Cardano, Tron, Tezos, EOS, Lisk, Ark, Steemit.
Leased Proof-of-Stake (LPoS) – Орендований доказ володіння часткою
Традиційно в алгоритмі Proof-of-Stake кожна нода утримує в пулі певну суму монет, що дає шанс додати наступний блок у ланцюжок. Проте, за алгоритму Leased Proof-of-Stake, будь-який власник монет має змогу здати їх в оренду власнику повної ноди (full nodes). Кожен раз, коли така нода додає блок, власник зданих в оренду монет отримує пасивний дохід (відсоток від комісії).
Використовується в Waves.
Nominated Proof-of-Stake (NPoS) – Номінований доказ володіння часткою
Цей алгоритм передбачає наявність певного переліку «номінаторів», які вносять монети у заставу за валідаторів та відповідають за їх репутацію та результати роботи.
Використовується в Polkadot.
Pure Proof-of-Stake (PPoS) – Чистий доказ володіння часткою
Дуже оригінальний метод вибору валідаторів. Їх обирають завдяки таємному голосуванню і випадковим чином (randomly). Відбір відбувається лише серед тих власників активу, хто тримає мінімально необхідну кількість монет на гаманці.
Використовується в Algorand.
Effective Proof-of-Stake (EPoS) – Ефективний доказ володіння часткою
Алгоритм має прогресивний механізм розподілу винагороди, що заохочує створення мережі з великою кількістю валідаторів, хай навіть з невеликим обсягом монет у пулі замість малої кількості валідаторів-товстосумів. Такий підхід ефективно стимулює децентралізацію.
Використовується в Harmony.
Proof-of-Elapsed Time (PoET) – Доказ витраченого часу
В основі цього алгоритму є механізм, котрий запобігає надмірному використанню ресурсів та споживанню енергії. Концепцію алгоритму було винайдено на початку 2016 року компанією Intel. Вона працює так: кожен користувач мережі повинен чекати певний проміжок часу, і той, хто перший дочекався своєї черги, знаходить новий блок. Кожна нода блокчейна генерує випадковий час очікування і переходить у режим stand-by протягом цього часу. Той, хто «прокидається» першим, і є щасливчиком, що включає новий блок в ланцюжок, передаючи необхідну інформацію всій одноранговій мережі. Потім все повторюється знову.
Використовується в закритих корпоративних рішеннях, типу Hyperledger.
Proof-of-Importance (Pol) – Доказ важливості
Доказом важливості є механізм, який обирає «важливі» ноди, що отримують право на додавання нового блоку. Ноди з найвищим показником важливості матимуть більш високу ймовірність бути обраним для валідації.
Використовується в NEM.
Proof-of-Capacity (PoC) – Доказ місткості
У визначенні прав на майнінг пріоритетом за цього алгоритму перш за все є вільний простір на HDD, замість найбільш потужного обладнання (як у PoW).
Використовується в Burst, Storj та Signum.
Proof-of-Burn (PoB) – Доказ спалювання
Протокол працює за принципом надання користувачам права генерації нового блоку після спалювання частини власних монет. Шанс на отримання винагороди зростає відповідно до кількості спалених монет.
Використовується в Slimcoin, Counterparty та Factom.
