Чи заслуговує Google на примусове дроблення?
Міністерство юстиції США звернулося до федерального судді з проханням ухвалити рішення про примусовий продаж частини бізнесу Google. З моменту антимонопольного розпуску телефонного гіганта AT&T у 1984 році це може стати історичним для Сполучених Штатів прецедентом примусового дроблення технологічної компанії світового масштабу.
Нагадаємо, 5 серпня 2024 року федеральний суддя Аміт Мехта (Amit Mehta) ухвалив за позовом Міністерства юстиції США рішення про те, що Google (материнська компанія — Alphabet) узурпувала ринок пошукових послуг шляхом ексклюзивних угод. Простіше кажучи, американський суд визнав Google монополістом.
Рішення було ухвалено за результатами 10-тижневого судового слухання у 2023 році.
Під час розгляду було встановлено, що Google у 2022 році виплатила деяким компаніям-розробникам (Apple, Samsung та ін.) близько $26 млрд за те, щоб стати основною пошуковою системою на вироблених ними веббраузерах і мобільних пристроях.
Як наслідок, Google покращує свою таргетовану рекламу, отримуючи доступ до даних про поведінку та вподобання користувачів.
Адже у вас теж було таке, коли ви, обговоривши з дружиною за обідом можливу відпустку, тут же отримували рекламу туристичних агентств на своєму пристрої?
Саме надходження від пошукової реклами здебільшого і забезпечили Google понад $300 млрд доходу на рік.
Чого хоче DOJ
У факті монополізації ніхто не сумнівається — достатньо глянути на статистику ринку пошуку. Скажімо, за даними інструменту для аналізу вебтрафіку StatCounter, у США зараз Google займає від 76% (десктопи) до 97% (мобільні пристрої) ринку.
Зазначається, що у 2024 році частка Google дещо знизилася (здебільшого на користь пошуковика Bing від Microsoft, який зріс до 13%). Слідом ідуть платформи Yahoo (4%) і DuckDuckGo з її підвищеними вимогами до збереження конфіденційності користувачів (близько 2%).
Юридично питання полягало в тому, чи був факт несумлінного використання Google свого монопольного становища. На думку судді Аміта Мехта, згадані дистриб'юторські угоди блокували ключові точки доступу та ускладнили (або просто не дозволили) іншим пошуковикам отримувати необхідні дані для поліпшення своїх продуктів.
Рекомендації, розміщені в документі на 32 сторінки, містять довгий перелік можливих поведінкових і структурних заходів.
До поведінкових (тобто спрямованих на регулювання методів аналізу поведінки користувачів) належать рекомендації припинити практику ексклюзивних договорів, які й лежали в основі судового розгляду. Зокрема, попереднє встановлення Google на мобільні пристрої та веббраузери.
Також це може бути впровадження постійного нагадування про можливість вибору альтернативного пошуковика (вигулькові вікна), вимога надавати конкурентам більше даних та інші подібні заходи, які суд вважатиме потрібними.
Утім, як показує практика, сама наявність можливості вибору не означає, що користувачі відмовляться від Google та інших сервісів компанії. Суд був змушений визнати, що пошуковик є найкращим у США і завдяки постійним інвестиціям має чудову якість продукту.
Тож рекомендації DOJ включають і можливі структурні заходи, які не дають змоги компанії використовувати браузер Chrome, сервіс Google Play Store та операційну систему Android для монополізації пошуку та отримання переваг у застосуванні штучного інтелекту.
У зв'язку з цим цілком можливо, що суд ухвалить рішення про примусовий продаж якоїсь із цих частин бізнесу Google. Міністерство юстиції США віддає перевагу саме структурним заходам у вигляді одноразового продажу ще й тому, що таке рішення не потребуватиме постійного фінансування інструментів моніторингу ефективності ухвалених щодо монополіста рішень.
Це не лише не розв'язує проблеми, а й створює корупційні передумови.
Тож у всіх зацікавлених сторін є достатньо часу, щоб підготувати свої аргументи.
Позиція відповідача
Google, цілком очікувано, відразу ж відреагувала на рішення суду і заявила про намір подати апеляцію.
Компанія не оскаржує висновку про те, що платить за попереднє встановлення своєї пошукової системи, але стверджує, що такі угоди є поширеним явищем на сучасному ринку. Наприклад, виробники харчових продуктів укладають такі угоди з магазинами за краще місце на полицях. Конкуренти ж, на думку Google, перебувають на відстані всього «одного кліка» (прямий натяк, що користувач може легко перейти на сервіси інших компаній).
Як зазначила Лі-Енн, примус Google ділитися пошуковими запитами, кліками та результатами з конкурентами ставить під загрозу конфіденційність і безпеку користувачів. Перешкоджання інструментам ШІ від Google ризикує стримати американські інновації в критичний момент, коли бізнес-моделі у сфері штучного інтелекту ще не визначені.
Зі сказаного випливає, що Google налаштований на тривале протистояння і буде відчайдушно чинити опір введенню будь-яких обмежень.
Утім, як зазначили в New York Times, рішення суду є знаковим для Big Tech і, ймовірно, також вплине на інші антимонопольні позови уряду проти Apple, Amazon і Meta (власника Facebook, Instagram і WhatsApp).
Волл-стріт: стримана реакція
Реакцію інвесторів на хмари, що згустилися над гігантом, можна назвати досить стриманою або навіть байдужою. На рекомендацію Мін'юсту про примусовий поділ бізнесу акції Google відреагували незначним 2-відсотковим зниженням.
У чомусь така млява реакція пов'язана з тим, що на ухвалення остаточних радикальних антимонопольних рішень потрібні іноді роки. Наприклад, уже згаданий примусовий розпад AT&T зайняв 10 років. Судовий процес за позовом DOJ розпочався 1974 року, рішення розділити компанію було ухвалено судом у 1982 році, а сам офіційний поділ відбувся лише 1984 року.
До того ж у Google вже є цілий список звинувачень у зловживанні монопольним становищем у США і Європі. Те саме можна сказати і про будь-якого конкурента Google. Тож репутаційні ризики, які становлять пропозиції Міністерства юстиції, ймовірно, вже враховані в ціні акцій.
Акції Google за останній рік додали в ціні приблизно 15%. Водночас середній приріст курсу «чудової сімки акцій» (Alphabet, Apple, Microsoft, Amazon, Nvidia, Tesla і Meta) загалом становив приблизно 21%, а індекс S&P 500 у 2024 році зріс на 20%.
Як бачимо, Волл-стріт уже врахувала можливі ризики для Google і не бачить особливих загроз для компанії в короткостроковій перспективі. У будь-якому разі до отримання остаточних рекомендацій United States Department of Justice є ще понад місяць.
Рішення було ухвалено за результатами 10-тижневого судового слухання у 2023 році.
Під час розгляду було встановлено, що Google у 2022 році виплатила деяким компаніям-розробникам (Apple, Samsung та ін.) близько $26 млрд за те, щоб стати основною пошуковою системою на вироблених ними веббраузерах і мобільних пристроях.
Як наслідок, Google покращує свою таргетовану рекламу, отримуючи доступ до даних про поведінку та вподобання користувачів.
Адже у вас теж було таке, коли ви, обговоривши з дружиною за обідом можливу відпустку, тут же отримували рекламу туристичних агентств на своєму пристрої?
Федеральний суддя Аміт Мехта. Джерело: American Kahani
На практиці Google шляхом укладення дистриб'юторських угод ділить з цими компаніями мільярди доларів доходів від реклами. У пристроях, під час їхнього запуску, є можливість легко вибрати інший пошуковик. Але переважна більшість користувачів не змінює усталені налаштування.
Саме надходження від пошукової реклами здебільшого і забезпечили Google понад $300 млрд доходу на рік.
Чого хоче DOJ
Якщо окремо оцінювати 286-сторінкову постанову, ухвалену Амітом Мехта, то вона зосереджена на порушенні антимонопольного законодавства і стурбованості суду монопольним становищем Google на ринку.
У факті монополізації ніхто не сумнівається — достатньо глянути на статистику ринку пошуку. Скажімо, за даними інструменту для аналізу вебтрафіку StatCounter, у США зараз Google займає від 76% (десктопи) до 97% (мобільні пристрої) ринку.
Зазначається, що у 2024 році частка Google дещо знизилася (здебільшого на користь пошуковика Bing від Microsoft, який зріс до 13%). Слідом ідуть платформи Yahoo (4%) і DuckDuckGo з її підвищеними вимогами до збереження конфіденційності користувачів (близько 2%).
Юридично питання полягало в тому, чи був факт несумлінного використання Google свого монопольного становища. На думку судді Аміта Мехта, згадані дистриб'юторські угоди блокували ключові точки доступу та ускладнили (або просто не дозволили) іншим пошуковикам отримувати необхідні дані для поліпшення своїх продуктів.
Ескіз зали суду, Аміт Мехта. Джерело: Wired
Тепер, коли факт порушення антимонопольного законодавства встановлено, Мін'юст США (United States Department of Justice — DOJ) підготував свої попередні рекомендації можливих варіантів рішення, які може розглянути суддя.
Рекомендації, розміщені в документі на 32 сторінки, містять довгий перелік можливих поведінкових і структурних заходів.
До поведінкових (тобто спрямованих на регулювання методів аналізу поведінки користувачів) належать рекомендації припинити практику ексклюзивних договорів, які й лежали в основі судового розгляду. Зокрема, попереднє встановлення Google на мобільні пристрої та веббраузери.
Також це може бути впровадження постійного нагадування про можливість вибору альтернативного пошуковика (вигулькові вікна), вимога надавати конкурентам більше даних та інші подібні заходи, які суд вважатиме потрібними.
Утім, як показує практика, сама наявність можливості вибору не означає, що користувачі відмовляться від Google та інших сервісів компанії. Суд був змушений визнати, що пошуковик є найкращим у США і завдяки постійним інвестиціям має чудову якість продукту.
Тож рекомендації DOJ включають і можливі структурні заходи, які не дають змоги компанії використовувати браузер Chrome, сервіс Google Play Store та операційну систему Android для монополізації пошуку та отримання переваг у застосуванні штучного інтелекту.
У зв'язку з цим цілком можливо, що суд ухвалить рішення про примусовий продаж якоїсь із цих частин бізнесу Google. Міністерство юстиції США віддає перевагу саме структурним заходам у вигляді одноразового продажу ще й тому, що таке рішення не потребуватиме постійного фінансування інструментів моніторингу ефективності ухвалених щодо монополіста рішень.
Основною проблемою є те, що дуже важко визначити, які саме частини компанії необхідно продати для обмеження чи ліквідації монопольного становища. Адже просте рішення про зобов'язання продати сам Google Search призведе лише до домінування іншого оператора.
Це не лише не розв'язує проблеми, а й створює корупційні передумови.
Google у біді? Джерело: Reuters
Остаточні рекомендації DOJ обіцяє надати до 20 листопада 2024 року, а федеральний суддя Аміт Мехта призначив слухання справи про відшкодування збитків на квітень 2025 року. Ухвалення ж остаточного рішення очікується майже через рік — у серпні 2025-го.
Тож у всіх зацікавлених сторін є достатньо часу, щоб підготувати свої аргументи.
Позиція відповідача
Google, цілком очікувано, відразу ж відреагувала на рішення суду і заявила про намір подати апеляцію.
Компанія не оскаржує висновку про те, що платить за попереднє встановлення своєї пошукової системи, але стверджує, що такі угоди є поширеним явищем на сучасному ринку. Наприклад, виробники харчових продуктів укладають такі угоди з магазинами за краще місце на полицях. Конкуренти ж, на думку Google, перебувають на відстані всього «одного кліка» (прямий натяк, що користувач може легко перейти на сервіси інших компаній).
Ми вважаємо, що сьогоднішній вирок виходить далеко за межі правового рішення суду про контракти на поширення пошуку. Надмірне втручання уряду в галузь, що швидко розвивається, може мати негативні ненавмисні наслідки для американських інновацій і споживачів Америки. Ми з нетерпінням чекаємо на можливість представити свої аргументи в суді,— заявила у своєму блозі Лі-Енн Малхолланд, віцепрезидентка з питань регулювання Google.
На її думку, суд вочевидь відбувається за межами позову про контракти на пошукову дистрибуцію, а уряд в особі DOJ реалізує небезпечну програму, яка може спричинити суттєві послаблення американської конкурентоспроможності.
Як зазначила Лі-Енн, примус Google ділитися пошуковими запитами, кліками та результатами з конкурентами ставить під загрозу конфіденційність і безпеку користувачів. Перешкоджання інструментам ШІ від Google ризикує стримати американські інновації в критичний момент, коли бізнес-моделі у сфері штучного інтелекту ще не визначені.
Штаб-квартира Google. Джерело: NYT
Вимога продати Chrome або Android, як вважають у Google, може просто «зламати» їх. У компанії особливо наголошують на тому, що в ці платформи вкладено мільярди доларів і що це зробило їх конкурентними та популярними в усьому світі.
Лише деякі компанії матимуть можливість зберігати їхній відкритий вихідний код або стимул інвестувати в них на тому ж рівні, що й ми. Не робіть помилок: відмова від них змінить їхні бізнес-моделі, підвищить вартість пристроїв і підірве Android і Google Play в їхній жорсткій конкуренції з iPhone та App Store від Apple,— продовжила Лі-Енн Малхолланд.
Завдяки відкритому коду Android і Chrome використовують багато виробників автомобілів, фітнес-пристроїв, ноутбуків, розробників застосунків тощо. Грубе втручання у налагоджений механізм вплине на діяльність низки компаній і призведе до негативного досвіду користувачів.
Зі сказаного випливає, що Google налаштований на тривале протистояння і буде відчайдушно чинити опір введенню будь-яких обмежень.
Утім, як зазначили в New York Times, рішення суду є знаковим для Big Tech і, ймовірно, також вплине на інші антимонопольні позови уряду проти Apple, Amazon і Meta (власника Facebook, Instagram і WhatsApp).
Волл-стріт: стримана реакція
Реакцію інвесторів на хмари, що згустилися над гігантом, можна назвати досить стриманою або навіть байдужою. На рекомендацію Мін'юсту про примусовий поділ бізнесу акції Google відреагували незначним 2-відсотковим зниженням.
У чомусь така млява реакція пов'язана з тим, що на ухвалення остаточних радикальних антимонопольних рішень потрібні іноді роки. Наприклад, уже згаданий примусовий розпад AT&T зайняв 10 років. Судовий процес за позовом DOJ розпочався 1974 року, рішення розділити компанію було ухвалено судом у 1982 році, а сам офіційний поділ відбувся лише 1984 року.
До того ж у Google вже є цілий список звинувачень у зловживанні монопольним становищем у США і Європі. Те саме можна сказати і про будь-якого конкурента Google. Тож репутаційні ризики, які становлять пропозиції Міністерства юстиції, ймовірно, вже враховані в ціні акцій.
Курс акцій Google: не дуже добре, але й не критично. Джерело: Yahoo Finance
Існує ще одне пояснення флегматичного стану фондової біржі.
Акції Google за останній рік додали в ціні приблизно 15%. Водночас середній приріст курсу «чудової сімки акцій» (Alphabet, Apple, Microsoft, Amazon, Nvidia, Tesla і Meta) загалом становив приблизно 21%, а індекс S&P 500 у 2024 році зріс на 20%.
Як бачимо, Волл-стріт уже врахувала можливі ризики для Google і не бачить особливих загроз для компанії в короткостроковій перспективі. У будь-якому разі до отримання остаточних рекомендацій United States Department of Justice є ще понад місяць.
Ми вважаємо, що оцінка Google на цей час значною мірою враховує більшість нормативних ризиків. Але ринок шукає більшої ясності, перш ніж робити ставки на акції в одному напрямку порівняно з іншим,— заявив Анджело Зіно, старший аналітик з акцій CFRA Research.
Крім того, поки що інвестори не дуже вірять у те, що антимонопольні заходи будуть доволі жорсткими. На Волл-стріт явно ставлять на те, що радикальне рішення про дроблення пошуковика буде важко реалізувати на практиці. Поділ складних і взаємопов'язаних бізнесів Google ризикує стати дуже болючим процесом. Цілком можливо, що суд обмежиться і відносно спокійним рішенням.
Якщо регулятори виявлять м'якість щодо Google, це може слугувати каталізатором і допомогти акціям компанії зрости,— додав Анджело Зіно.
