Гватемала стала першою країною, яка застосувала блокчейн BTC для підрахунку голосів на президентських виборах. Мережу біткоїна вперше використали не для криптотранзакцій, а для прозорого та демократичного волевиявлення.
Історія використання блокчейну для виборів
До спроб використати технологію блокчейн для голосування вдавалися й раніше. У 2018 році на блокчейні реєструвалися результати голосування за президента Сьєрра-Леоне, а 2020 року цю систему використали у США через вимушене заочне голосування під час епідемії COVID-19.
Того ж року в японському місті Цукуба-Сіті в межах проєкту «Розумне місто» було запущено цифровий стартап LayerX для державних виборів у системі розподіленого реєстру. Поки що мережу використовують для реєстрації громадянського волевиявлення щодо різних соціальних ініціатив, у державних виборах її не застосовано.
Невдалими були спроби перевести процес голосування в електронну форму у Південній Кореї й Таїланді. Але вони не мали успіху з банальної причини: багато виборців втрачали (забували) свої ключі для ідентифікації (паролі) і випадали з процесу. Не допомагала навіть додаткова функція аутентифікації — розпізнавання обличчя. І загалом виборці скептично ставилися до такого формату, адже не були впевнені, що їхній голос зарахований.
Запуск електронного голосування був багато в чому вимушеним заходом під час пандемії. Тепер на цей крок наважилася Гватемала.
У чому різниця між голосуванням у Гватемалі та інших країнах?
Коли ми говоримо про систему електронного голосування, яку пропонують регулятори різних країн, то маємо зазначити важливий момент: технологія розподіленого реєстру не ідентична блокчейну.
Будь-який блокчейн є розподіленим реєстром, але не всі розподілені реєстри є блокчейном.
Блокчейн передбачає рівноправність усіх вузлів і необхідність консенсусу цих вузлів для підтвердження законності будь-яких оновлень у реєстрі (наприклад, транзакцій у мережі біткоїна). Тоді як розподілений реєстр — це просто децентралізована база даних, яка може контролюватись центральними серверами, з делегованим правом актуалізувати дані (наприклад, бази даних нотаріусів).
Так, на DLT побудовано державні архіви у Грузії та Естонії. Але це зовсім не означає, що будь-який громадянин країни може під’єднатися до них і спробувати «провести свою транзакцію». Ключі мають лише чиновники, а дані зберігаються на обмеженій кількості вузлів, які також контролює держава.
У цьому випадку децентралізацію використовують як захист від хакерських атак на важливі бази даних, але не як інструмент рівноправності та прозорості. Вибір такого методу зберігання інформації продиктований тільки міркуваннями безпеки.
Гватемала пішла іншим шляхом. Верховний виборчий трибунал країни заявив, що для проведення справді демократичних виборів він використовуватиме блокчейн біткоїна.
Для цього запущено інструмент OpenTimestamps, створений одним із розробників блокчейну першої криптовалюти Пітером Тоддом.
Ця програма вміє надавати тимчасові мітки кожному бюлетеню і вбудовувати дані в мережу BTC. Крім того, інструмент надає публічний доступ до реєстру даних усіх, хто проголосував. Кожен гватемалець, який взяв участь у виборах, мав змогу перевірити, як враховано його голос за підрахунком. Тому громада не має жодних сумнівів щодо справедливої перемоги Бернардо Аревало. Вибори у Гватемалі минули спокійно, без жодних заворушень, характерних для Центральної Америки.
Бернардо Аревало переміг на виборах у Гватемалі. Джерело: BBC
Громадяни країни, яку тривалий час вважали однією з найкорумпованіших юрисдикцій світу, змогли за допомогою спадщини Сатоші Накамото провести демократичні вибори та змінити панівну еліту.
14 січня 2024 року Аревало пройде процедуру інавгурації як законно обраний президент.
