Щодо створення NFT американська феміда, схоже, робить розворот у тлумаченні Першої поправки Конституції США. У недавній судовій тяганині між французьким домом розкішної моди Hermès і художником Мейсоном Ротшильдом Hermès здобув ще одну перемогу.
Проблема сумлінного використання
Справа про порушення авторських прав стосувалася колекції NFT MetaBirkin, і Hermès успішно домігся постійної судової заборони на припинення всіх продажів цих цифрових творів мистецтва.
Нагадаємо, Перша поправка регулює права інтелектуальної власності та можливості неліцензійного використання об’єктів права за певних обставин. До них належить доктрина сумлінного використання (fair use) авторського твору. Фактично все зводиться до внесення достатніх змін у ліцензійний твір.
Проблема в тому, що визначення «достатності змін» і «сумлінного використання» як такого не існує. Але досі Перша поправка надійно захищала авторів NFT, котрі використовували зображення та предмети, на які поширюються права інтелектуальної власності.
Початок тяганини
Судова суперечка стартувала на початку 2023 року, коли Hermès звинуватив автора колекції NFT MetaBirkin у невідповідному використанні ТМ Birkin, що належить модному дому. Зокрема, на думку позивача, сама назва колекції NFT вводила покупців в оману і змушувала повірити, що «кутюр’є сумок» підтримує Мейсона Ротшильда та його невзаємозамінні токени.
Апеляція Ротшильда щодо Першої поправки та відмова від відповідальності закінчилися невдачею — дев’ятеро присяжних зобов’язали художника виплатити $133 тис. компенсації збитків. Невдалими були й спроби відповідача провести паралелі з творчістю відомого Енді Воргола (Andy Warhol). Він побудував свою кар’єру на «достатній зміні» фотографій інших авторів, зображень торгових знаків та продукції розкручених брендів. Підкреслимо, що позовні вимоги стосувалися не зображення Hermès на NFT Ротшильда, а самої назви колекції. На думку Hermès, закінчення Birkin у слові MetaBirkin було зайвим, оскільки воно аналогічне до назви відомого модного бренду.
Присяжні дійшли висновку, що це було його [Мейсона] рішення використовувати товарні знаки у назві та дизайні NFT MetaBirkins, тож відхилили його відмову від відповідальності, — зазначено в матеріалах суду.
Колекція NFT складається зі 100 зображень жіночих хутряних сумок у стилі Birkin. І, як повідомлялося, Мейсон Ротшильд отримав від їх продажу понад $1 млн.
Заборона продажів
Імовірно, саме ця обставина стала причиною повторного судового розгляду Мейсон vs Hermès. Модний дім стверджував, що перше судове рішення не зупинило маркетингові схеми NFT MetaBirkin, і продажі невзаємозамінних токенів тривали.
Як уже було зазначено, повна заборона на реалізацію NFT MetaBirkin була схвалена суддею з Мангеттена Джедом Ракоффом (Jed Rakoff) наприкінці червня. Водночас суддя доволі різко відреагував на чергову згадку художником Першої поправки.
Уся схема полягала в тому, щоб обдурити споживачів. Ніщо у Першій поправці не звільняє його від відповідальності за таку схему, — емоційно висловився шановний суддя.
Отже, у справі Hermès проти Ротшильда було поставлено крапку. Суд заборонив йому використовувати товарний знак Hermès і наклав пряму заборону на продажі колекції NFT MetaBirkin.
Суперечливі NFT MetaBirkin. Джерело: Twitter
Тривожний тренд
Описаний випадок можна було б розглядати як одиничний. Але… Мейсон, захищаючи свою колекцію, намагався провести паралелі з творчістю Енді Воргола, який під захистом Першої поправки легально створював мистецькі твори із зображеннями банок супу чи коли. Але цей аргумент був відкинутий. Ба більше, під суд зі звинуваченнями у порушенні авторських прав потрапив і відомий Енді Воргол, точніше його фонд (сам художник помер 1987 року).
У середині травня 2023 року Верховний суд США визначив, що покійний порушив авторські права фотографа, створивши серію шовкографічних зображень на основі фото вже покійного співака Прінса. Апеляційний суд ухвалив аналогічне рішення, тож відомий художник раптово перетворився на звичайного плагіатора.
Наслідки та уроки
Обидва зазначені прецеденти демонструють усі труднощі збереження прав інтелектуальної власності в епоху цифрових технологій та порушують питання про тонку межу між художнім самовираженням та обманом споживачів. Справа Hermès проти Rothschild може мати серйозні наслідки для ринку NFT, де донедавна художники вільно використовували як логотипи відомих брендів, так і зображення їхньої продукції. Авторам доведеться шукати баланс між художнім самовираженням та припустимими спотвореннями. Поки що прецедентне право складається не на користь цифрових художників. Їхні шанси потрапити під суд за плагіат після програшу Ротшильда суттєво зросли.
