Як блокчейн захищає океани
Блокчейн — це не лише децентралізована мережа для криптоактивів. Розподілені реєстри вже зараз мають велику вагу у захисті Світового океану. Вони гарантують прозору логістику та безпеку проєктів, що працюють з морськими ресурсами.
В яких галузях можна використати блокчейн?
1. Відстеження ланцюжка постачання. Блокчейн може поліпшити контроль у рибній промисловості. За його допомогою можна фіксувати всі етапи виробництва та логістики: від моменту вилову риби до її доставляння споживачам. Використовуючи блокчейн, будь-яка інформація, включно зі збором, обробкою, пакуванням та транспортуванням, може бути збережена у незмінному вигляді. Така прозорість допомагає боротися з незаконними методами рибальства, запобігати шахрайству та забезпечувати збереження рибних запасів. Першопроходцем у цій галузі стала компанія IBM Food Trust. Її клієнтами є найбільші світові виробники та реалізатори харчових продуктів: Walmart, Dole, Nestle, Tyson, GSF, McCormick, Kroger, Driscoll's та McLane.
2. Зусилля щодо збереження океану. Блокчейн може полегшити фінансування та управління проєктами щодо збереження океанської флори та фауни. Токенізація надає державним і приватним організаціям часткового права власності на заповідні коралові рифи та інші морські райони, що охороняються. Такий підхід дає змогу окремим особам та волонтерським групам у всьому світі донатити цифрові активи, відстежувати їх застосування та забезпечувати цільове використання виділених ресурсів.
3. Збір та обмін даними про Світовий океан. Блокчейн може підтримувати моніторинг океанографічних та екологічних даних. За допомогою децентралізованих мереж інформація, зібрана з підводних датчиків, супутників та інших джерел, може безпечно зберігатися та бути доступною для дослідників, політиків та екологічних організацій без можливості маніпулювання цими даними. Така схема допоможе краще зрозуміти та розв’язати проблеми, пов’язані з океаном: зміна клімату, забруднення та втрата біорізноманіття тощо. Для цих цілей найкраще підходить проєкт IoT (інтернет речей). Він поєднує мережу датчиків та інтелектуальних пристроїв, розміщених під водою. Вони збирають, аналізують та передають дані з водойм на базові станції, розташовані на суші.
4. Смартконтракти для фінансування природоохоронної діяльності. Можливості смартконтрактів блокчейну дають змогу створювати угоди, що самовиконуються та автоматично вивільняють кошти на основі заздалегідь визначених умов. Ця функція може бути застосована для ефективного розподілу і використання коштів, що призначені для збереження океану. Наприклад, смартконтракти можуть бути запрограмовані на виділення коштів природоохоронним організаціям, якщо вони досягають своїх програмних цілей. Навіть команда Greenpeace, яка є активним противником BTC та майнінгу, охоче бере пожертвування у цифрових активах, які існують на блокчейнах з алгоритмом PoS, а також використовує смартконтракти для підтвердження виконаних умов отримання допомоги.
5. Морське страхування та управління активами. Блокчейн може підвищити ефективність страхування та управління активами у морській галузі. Оцифровуючи поліси та використовуючи платформи на основі блокчейну, страховики можуть оптимізувати процеси, скоротити паперову роботу та поліпшити врегулювання претензій. Крім того, блокчейн може забезпечити захищене ведення обліку прав власності на морські судна, історії технічного обслуговування та сертифікації, поліпшуючи загальне управління рухомими активами у морському секторі.
Деякі з цих напрямів поки що на стадії обговорення. Але вже зараз зрозуміло, що їхнє масове використання потребує подолання технічних, нормативних та операційних проблем. З іншого боку, децентралізований та прозорий характер блокчейну пропонує зручні варіанти для розв’язання логістичних та екологічних завдань. Але головне — будь-які застосунки та програми на базі блокчейну апріорі стійкіші до зламів і дають змогу контролю з боку громадянського суспільства. Тому варто докласти зусиль, щоб така технологія використовувалась у цій сфері.
