Вайтпейпер (White Paper) або біла книга — одне з найважливіших понять у криптосвіті. Ці документи містять докладний опис мети, особливостей і механізмів функціонування окремих криптовалютних або ж блокчейн-проєктів. Концепт вайтпейпера прийшов у світ крипти разом із біткоїном, коли легендарний Сатоші Накамото оприлюднив BTC-документацію 31 жовтня 2008 року.
Тоді на теренах мережі з'явилася робота під назвою «Біткоїн: однорангова електронна грошова система» (Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System — англ.). На її сторінках автор докладно описав плюси цифрової валюти — альтернативи традиційному фіату, а також окреслив внутрішню будову криптосистеми. Запуск блокчейну Bitcoin відбувся 3 січня 2009 року, приблизно через 2 місяці після публікації білої книги. Зазвичай подібні документи оприлюднюють безпосередньо перед релізом проєкту, щоб ознайомити спільноту з концепцією технології, а після цього команда починає реалізацію фаз тестування і просування проєкту, оскільки робота над продуктом триває й надалі.
Однак якщо індивід наважиться прочитати документацію, яку підготував Сатоші Накамото, то виявить: жодних згадок терміну «вайтпейпер» у білій книзі не існує! Річ у тім, що він притаманний не лише криптосвіту. У бізнес-секторі, державних структурах, інших технологічних галузях та академічному середовищі існує безліч документів, що присвячені окремим дослідженням, продуктам, а також сервісам, — і всі вони можуть бути класифіковані як білі книги. В окремих випадках навіть рецензії підпадають під цю категорію.
Бежевий корінець означатиме, що криптопроєкт прагне презентувати свої особливості доступно й зрозуміло. Найчастіше бежева книга (beige paper — англ.) — рерайт свого жовтого побратима, виконаний простішою мовою. Ethereum має такий документ, і він слугує поясненням для суті протоколу без технічних принад. Але є й четвертий клас книг — вони називаються полегшеними (від англійського слова light — легший). Це короткі та змістовні огляди проєктів, а прикладом для ілюстрації слугуватиме Polkadot Light Paper.
Ілюструємо зміст вайтпейпера прикладом проєкту Decentraland — децентралізованої платформи у віртуальній реальності. У документі 5 головних розділів: вступ, архітектура та код, токеноміка, проблемні аспекти та висновок.
Однак доведеться перевіряти актуальність матеріалів. Здебільшого білі книги оновлюють, адже проєкти час від часу запроваджують новий функціонал, працюють над зручністю взаємодії та здійснюють інші поліпшення. Актуальні версії вайтпейпера зазвичай можна знайти на офіційному сайті проєкту і в новинних добірках. Але завжди можна звернутися до спільноти по допомогу — там точно підкажуть, де шукати.
Вкрай важливо перевірити автентичність білої книги, особливо коли засобом для її отримання слугував простий інтернет-пошук. Зверніть увагу на офіційні канали проєкту — так можна убезпечити себе від підробок і заощадити час на читанні застарілих даних.
Акценти вайтпейпера — момент, на який слід звернути увагу. Інформація про партнерські угоди, сильні сторони та й загальне наповнення документа не повинні містити води або зайвої критики конкурентів — інакше ви вже читаєте фікцію.
Акценти мають спрямовуватися на цілі, завдання та переваги рішення — це ознака того, що проєкт щонайменше може виявитися не марнотою, а дієвим сервісом. Якість написання теж варто взяти до уваги. Помилки та недолугий стиль — тривожний сигнал, що передує скаму.
Але якщо документ не читається — не біда. Можна пошукати відгуки експертів галузі або знову ж таки звернутися до залізного розуму по тлумачення.
Однак якщо індивід наважиться прочитати документацію, яку підготував Сатоші Накамото, то виявить: жодних згадок терміну «вайтпейпер» у білій книзі не існує! Річ у тім, що він притаманний не лише криптосвіту. У бізнес-секторі, державних структурах, інших технологічних галузях та академічному середовищі існує безліч документів, що присвячені окремим дослідженням, продуктам, а також сервісам, — і всі вони можуть бути класифіковані як білі книги. В окремих випадках навіть рецензії підпадають під цю категорію.
Білі книги та їх кольорові різновиди
Вайтпейпер — концепція без суворого регламенту. Ці документи можуть різнитися як за стилем, так і за складністю, а обсяги й поготів характеризуються великим діапазоном — окремі екземпляри пропонують для прочитання одну сторінку, тоді як інші — цілу сотню. Крім того, ці роботи можуть містити ілюстрації — графіки та зображення. Переважно формат білої книги залежить від потреб проєкту та його позиціонування. Є продукти, які пересічному споживачеві дещо ближчі, — їх документація має більш ефектний вигляд, та й ілюстрацій там не забракне. Найліпшим прикладом слугують Web3-ігри та мемкоїни. Але проєкти зі складнішою побудовою не намагаються публікувати привабливі матеріали — їхні білі книжки скидаються радше на академічні праці або ж дослідження.
Білі книги для порівняння: Pepe і Solana. Джерела: coinprika.com, solana.com
Але існує й градація кольорів. Крім білих, у криптосвіті є ще жовті та бежеві книжки. Формат жовтих книжок частенько застосовують для наукового аналізу та академічних публікацій. І блокчейн-сектор не виняток: тут цей документ слугує медіумом взаємодії між командами програмістів і дослідників. У 2014 році спільнота отримала перший легендарний приклад: «Жовту книгу Ethereum» від співзасновника однойменного проєкту Гевіна Вуда. Усередині — 42 сторінки опису механік роботи віртуальної машини Ethereum (EVM) і протоколу Ethereum.
Бежевий корінець означатиме, що криптопроєкт прагне презентувати свої особливості доступно й зрозуміло. Найчастіше бежева книга (beige paper — англ.) — рерайт свого жовтого побратима, виконаний простішою мовою. Ethereum має такий документ, і він слугує поясненням для суті протоколу без технічних принад. Але є й четвертий клас книг — вони називаються полегшеними (від англійського слова light — легший). Це короткі та змістовні огляди проєктів, а прикладом для ілюстрації слугуватиме Polkadot Light Paper.
Аналіз криптопроєкту: як застосувати вайтпейпер
У білих книгах завжди містяться докладні відомості про Web3-ініціативи. Нехай, як ми вже говорили, стандартного регламенту для їх укладання не існує, все ж таки наявна певна структура, яка зазвичай охоплює:
- Вступ. Переказ місії проєкту.
- Практичні рішення. Переважно сценарії застосування для продукту — хай то буде dApp, блокчейн-протокол чи щось інше.
- Архітектуру та код. Особливості обробки транзакцій, внутрішні механіки та специфіка заходів безпеки.
- Токеноміку (якщо проєкт має актив). Інформація про розподіл, окремі сценарії застосування для цифрової валюти, а також інші особливості.
- Дорожню карту. Довгострокові цілі та перспективи розвитку, а також стратегія команди та керівництва щодо втілення задуму в життя.
- Біографію засновників (опціонально). Інформація про життєвий і кар'єрний шлях творців проєкту. Однак деякі особи — на зразок Сатоші — обирають шлях аноніма і взаємодіють з аудиторією лише під псевдонімом.
- Висновок. Усе що завгодно — стислий підсумок, відмова від відповідальності або ж бібліографія — таке теж можливе.
Ілюструємо зміст вайтпейпера прикладом проєкту Decentraland — децентралізованої платформи у віртуальній реальності. У документі 5 головних розділів: вступ, архітектура та код, токеноміка, проблемні аспекти та висновок.
Зміст білої книги Decentraland. Джерело: decentraland.com
Але де шукати ті вайтпейпери
Криптопроєкти публікують білі книги на офіційних сайтах, у тематичних групах, а також на майданчиках на кшталт Whitepaper.io, GitHub і Medium. Криптобіржі теж подекуди надають білі книги — а саме документи монет, що перебувають у лістингу.
Однак доведеться перевіряти актуальність матеріалів. Здебільшого білі книги оновлюють, адже проєкти час від часу запроваджують новий функціонал, працюють над зручністю взаємодії та здійснюють інші поліпшення. Актуальні версії вайтпейпера зазвичай можна знайти на офіційному сайті проєкту і в новинних добірках. Але завжди можна звернутися до спільноти по допомогу — там точно підкажуть, де шукати.
Вкрай важливо перевірити автентичність білої книги, особливо коли засобом для її отримання слугував простий інтернет-пошук. Зверніть увагу на офіційні канали проєкту — так можна убезпечити себе від підробок і заощадити час на читанні застарілих даних.
Аналіз вайтпейпера: як читати білі книги з користю
Без технічних знань часом важко опрацювати об'ємний і комплексний документ. Однак догмати DYOR вимагають вивчення таких джерел — у них міститься важлива інформація, що здатна вплинути на інвестрішення щодо токенів і вибір у сфері децентралізованих застосунків (dApps). Взагалі-то, слід прочитати білу книжку до кінця, ну або зазирнути у ключові моменти: вступ, а також сценарії використання токенів чи технології. У процесі можна зіткнутися з невідомими термінами — гугл і нейромережі тут стануть вам у пригоді! А якщо й залізний розум нічого пояснити не спромігся, то варто звернутися по допомогу до досвідчених учасників форумів проєкту.
Акценти вайтпейпера — момент, на який слід звернути увагу. Інформація про партнерські угоди, сильні сторони та й загальне наповнення документа не повинні містити води або зайвої критики конкурентів — інакше ви вже читаєте фікцію.
Акценти мають спрямовуватися на цілі, завдання та переваги рішення — це ознака того, що проєкт щонайменше може виявитися не марнотою, а дієвим сервісом. Якість написання теж варто взяти до уваги. Помилки та недолугий стиль — тривожний сигнал, що передує скаму.
Але якщо документ не читається — не біда. Можна пошукати відгуки експертів галузі або знову ж таки звернутися до залізного розуму по тлумачення.
Додаткові матеріали для аналітики: на що звернути увагу
Безумовно, біла книга — це провідний ресурс для вивчення криптопроєкту, однак тут можна виявити технічні деталі й плани, та й усе. Аби сформувати повну картину, можна спробувати звернутися до оглядів авторитетних ЗМІ, поспілкуватися з учасниками спільноти, вивчити історію створення окремого проєкту та ознайомитися з його свіжими новинами. DYOR!
Анаіт Аветісян
Автор
Web3-райтер і крипто-HODLер за сумісництвом. Стежить за ринковими трендами та цікавиться новітніми технологіями.
