Інтерв’ю з Юлією Пархоменко (Мінцифри України)
На останньому київському криптосаміті від Incrypted нам вдалося поспілкуватися з головою директорату цифрової економіки Мінцифри Юлією Пархоменко. Було вкрай важливо дізнатися позицію профільного міністерства стосовно болючих питань крипти та криптовалютного адопшену в Україні.
GNcrypto: Пані Юліє, раді вітати Вас! Як криптомедіа ми стараємось популяризувати саме користь криптовалюти, її можливості. Знаємо, що Мінцифра зараз також багато працює над тим, щоб пояснити людям, для чого існує ця технологія та як її можна використовувати. Підкажіть, які інструменти використовує для цього ваше Міністерство?
Юлія Пархоменко: Для країни, яка в найближому майбутньому прагне стати найпотужнішим криптохабом у Європі, важливо розвивати криптообізнаность серед українців. Тому в 2021 році ми разом із експертами Форсайту “Віртуальні активи 2030”, запустили закритий пілотний проєкт із навчання криптограмотності для 30 відібраних учнів. Результат нас надихнув рухатися далі. Відтак у лютому 2023 року ми запустили великий освітній курс з криптограмотності та блокчейну. Курс розпочали понад 16 тис українців, ми отримуємо дуже позитивний фідбек та гарні оцінки від них. Більше ніж 95% оцінок — це відмінно та добре. Також важливим результатом є те, що більш ніж 100 вишів виявили зацікавленість у впровадженні у свої навчальні програми курсу з криптограмотності та блокчейну як факультативу.
Мета проєкту — навчити українців грамотно використовувати криптоактиви й обізнано інвестувати в майбутнє.
Курс передбачає 100 навчальних годин — теоретичних та практичних. У форматі тренажера студенти працюють над конкретними кейсами на реальних платформах партнерів.
GNcrypto: Ви, напевно, чули про спільний навчальний курс Києво-Могилянської академії та біржі WhiteBIT?
Юлія Пархоменко: Так, звісно! Ми вітаємо та підтримуємо усі освітні ініціативи, які запускають криптокомпанії, адже є нагальна потреба у навчанні якомога більшої кількості молодих блокчейн-фахівців.
GNcrypto: В Україні прийняли базовий Закон “Про віртуальні активи”, який наразі доопрацьований відповідно до європейського регламенту MiCA. Як зараз відбувається робота над законодавством? Наскільки активно Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку бере в цьому участь?
Юлія Пархоменко: Згідно з новою редакцією Закону “Про віртуальні активи”, саме Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку є головним регулятором криптоіндустрії в Україні. Співрегулятором виступатиме Національний банк України. Мінцифра наразі допомагає новим регуляторам — ділимось власною експертизою в межах Консультативної ради, створеної Нацкомісією.
Драфт законопроєкту, запропонований Нацкомісією, вже опублікований і найближчими тижнями буде обговорюватися в Консультаційні раді. Учасники криптоіндустрії зможуть ознайомитись з законодавчими новаціями та надати власний зворотній зв'язок.
Щодо європейського регламенту MiCA: оскільки Україна минулого року отримала статус кандидата на членство в ЄС, ми повинні розпочати адаптацію нашого національного законодавства про віртуальні активи до європейських регламентів для подальшої інтеграції з європейськими ринками.
Водночас важливо розуміти, що MiCA на повну запрацює лише на початку 2025 року. Тож в Мінцифрі ми вважаємо, що доцільно не чекати повноцінного запуску європейського фреймворку для регулювання крипторинків, а вже зараз впроваджувати просте та зрозуміле регулювання, щоб якнайшвидше надати криптобізнесу правові механізми для роботи в Україні.
Водночас важливо розуміти, що MiCA на повну запрацює лише на початку 2025 року. Тож в Мінцифрі ми вважаємо, що доцільно не чекати повноцінного запуску європейського фреймворку для регулювання крипторинків, а вже зараз впроваджувати просте та зрозуміле регулювання, щоб якнайшвидше надати криптобізнесу правові механізми для роботи в Україні.
Для цього можливо взяти найважливіші положення MiCA і в подальшому імплементувати ті положення, які на практиці довели свою ефективність. Це дозволить на етапі запуску крипторинку уникнути надмірної регуляції, яка стримуватиме його розвиток в Україні.
GNcrypto: Питання про е-гривню. Зараз цей інструмент у процесі впровадження. Які, на Вашу думку, переваги це дасть звичайному користувачу? Коли цей проєкт стане реальністю і ми зможемо користуватися цифровою електронною гривнею?
Юлія Пархоменко: Для початку зазначу, що головним стейкхолдером проєкту цифрової гривні — е-гривні — є Національний банк України. Тож виключно представники НБУ можуть детально коментувати майбутній концепт е-гривні, зокрема, з використанням якої технології буде реалізовано цей проєкт — DLT чи блокчейн. Наразі ще триває робота над формуванням концепту е-гривні.
Щодо можливих юзкейсів для використання е-гривні — це питання також наразі є передчасним. Адже від того, на якій платформі буде реалізовано е-гривню, залежатиме вид та обсяг тих чи інших можливих юзкейсів. Якщо обрана технологія передбачатиме можливість використання смартконтрактів, це значно розширить потенційні напрямки її використання.
Для українців е-гривня виявилась б зручною для сплати податків, штрафів, отримання державних субсидій.
Цифрова форма гривні може суттєво мінімізувати транзакційні витрати для держави та бізнесу, знизити ризики втрати коштів внаслідок банкрутств банків й відповідно підтримати макроекономічну й фінансову стабільність.
Щодо можливих юзкейсів для використання е-гривні — це питання також наразі є передчасним. Адже від того, на якій платформі буде реалізовано е-гривню, залежатиме вид та обсяг тих чи інших можливих юзкейсів. Якщо обрана технологія передбачатиме можливість використання смартконтрактів, це значно розширить потенційні напрямки її використання.
Для українців е-гривня виявилась б зручною для сплати податків, штрафів, отримання державних субсидій.
Цифрова форма гривні може суттєво мінімізувати транзакційні витрати для держави та бізнесу, знизити ризики втрати коштів внаслідок банкрутств банків й відповідно підтримати макроекономічну й фінансову стабільність.
Е-гривня може спростити відстеження напрямків використання державних коштів, що почасти сприятиме зменшенню рівня корупції. Відповідно е-гривня й сприятиме детінізації економіки. Детінізація економіки створить умови для збільшення податкових надходжень від усіх галузей економіки.
За допомогою технології смартконтрактів можна зробити гроші "розумними" та запрограмувати напрямки і порядок їх використання. Гроші можуть бути програмовано-цільовими — спрямованими на фінансування конкретних цільових державних програм — будівництво шляхів, підтримку залізничного транспорту та інших інфраструктурних проєктів. Оскільки “розумні” контракти перебуватимуть у відкритому доступі, ми зможемо публічно перевіряти їх обіг.
GNcrypto: Якою є головна перевага використання е-гривні на відміну від звичайної безконтактної картки, що вже є цифровізованим продуктом?
Юлія Пархоменко: При використанні е-гривні користувач не залежить від комерційного банку. А це й дешевші комісії, швидкі транзакції й можливість використання технології смартконтрактів.
GNcrypto: З 2-го березня українські власники криптовалют на біржах не можуть знімати кошти у фіаті. Це пов'язано з забороною НБУ. Чи є якась інформація, чому НБУ чинить саме так, і чи робиться щось для того, щоб спростити звичайним користувачам життя і дозволити фіатний вивід?
Юлія Пархоменко: Звісно, це були очікувані кроки від НБУ, тому що наразі у нас в країні війна і вони забезпечують стабільність гривні. Це певною мірою зрозумілий крок. Але через такі обмеження користувачі крипти не мають можливості виводити чи поповнювати свої рахунки у звичний спосіб.
Ми зверталися до НБУ та вже організували дуже велику кількість робочих зустрічей із залученням у тому числі представників платіжних систем і криптовалютних бірж, щоб знайти механізми, які дозволять вирішити наявну проблему. Наразі це ще обговорюється. На жаль, це не залежить від нас. Ми зі свого боку докладемо максимальних зусиль.
Ми зверталися до НБУ та вже організували дуже велику кількість робочих зустрічей із залученням у тому числі представників платіжних систем і криптовалютних бірж, щоб знайти механізми, які дозволять вирішити наявну проблему. Наразі це ще обговорюється. На жаль, це не залежить від нас. Ми зі свого боку докладемо максимальних зусиль.
Зі своїми юристами ми прописуємо та обмірковуємо механізми, які можуть бути дієвими, але в будь-якому разі останнє слово буде за Нацбанком. Це дуже показова ситуація, якої б не сталося, якби вже була регуляція обігу криптоактивів.
GNcrypto: На сьогодні передається дуже велика підтримка з-за кордону саме у криптовалюті. Але ми також знаємо випадки використання крипти для фінансування рф у війні. Скажіть, як зараз це контролює Мінцифра? Чи намагається комунікувати з криптобіржами та компаніями для блокування подібних переказів, щоб припинити фінансову підтримку воєнної агресії рф?
Юлія Пархоменко: Ще у перші дні повномасштабної війни Мінцифра зверталася до крупних гравців з проханням припинити обслуговування громадян росії. Окремі біржі, які походять з України, ввели ці обмеження навіть без нашого прохання . Щодо відстеження операцій, ми продовжуємо комунікацію з аналітичними блокчейн-компаніями, які надають нам інформацію щодо того, коли відбуваються перекази на криптогаманці, які спонсорують війну проти України. Знову ж таки, виключно через правоохоронні органи, передається інформація, далі йдуть відповідні звернення до криптобірж і вже там в юридичному порядку, якщо це доведено, вони можуть блокувати такі активи.
