Чи має біткоїн стати грошима?
Біткоїн, який Сатоші Накамото задумав як альтернативну форму грошей, мав розв'язати проблеми традиційної фінансової системи та банківського контролю. Але наразі його роль викликає багато суперечок щодо того, як він реально використовується та сприймається суспільством.
Що не так з біткоїном?
У Whitepaper Накамото представив ідею про те, що BTC має бути цифровою формою грошей, яка є вільною від втручання державних регуляторів. Це означає, що біткоїн повинен мати всі характеристики грошей: бути засобом обміну, збереження вартості та одиницею обліку.
Однак насправді біткоїн став об'єктом активних спекуляцій. Те, що почалося з простого прямого переказу перших 10 BTC від Сатоші до Хела Фінні, перетворилося на складну систему з промислових майнерських центрів, інституційних інвесторів, капіталізованих біржових похідних продуктів (на зразок ETF) тощо. Піца за 10 000 BTC перестала бути історією про першу торгову угоду й перетворилася на кумедний анекдот, який розповідають молодим криптанам.
Біткоїн усе ще надволатильний, і це робить його привабливим інструментом для тих, хто бажає швидко заробити. Як наслідок — активність навколо біткоїна зосереджена переважно на спекуляціях, а не на його використанні у повсякденному житті.
Біткоїн став об'єктом інвестицій і засобом збереження вартості, як золото чи акції, але не засобом обміну на товари та послуги, як долар. І хоча він зберігає певні характеристики грошей (можливість передавання іншим особам, подільність та обмежена пропозиція), але більше асоціюється з інвестиційним інструментом.
Будемо відверті: криптовалюти стали популярними саме тому, що вони не є грошима у буквальному розумінні цього слова.
Чи зможе біткоїн стати грошима?
Потенціал біткоїна як засобу обміну міг бути реалізований, якби він був широко прийнятий та застосований у реальній економіці. Аби це сталося, перша цифрова монета має здолати кілька перешкод:
- Освіта та поінформованість людей. Навчальні програми та інформаційні кампанії можуть допомогти поширити знання про криптовалюти серед усіх верств населення. Лише тоді BTC буде прийнятий роздрібними продавцями та дрібними інтернет-сервісами, щоб його можна було використовувати для купівлі різних товарів і послуг. Яскравий приклад того, як хорошу ідею так остаточно й не реалізували, — це економічна політика Сальвадору, де біткоїн прийнято як законний платіжний засіб, але його використовують менше ніж 10% населення, тому що не розуміють, як застосовувати криптогаманці та здійснювати транзакції.
- Масштабованість і швидкість транзакцій. Наразі блокчейн BTC може обробляти п'ять транзакцій на секунду, що є головною перешкодою для його використання як грошей. Вважається, що розвиток технологій масштабування і, як наслідок, збільшення швидкості транзакцій можуть зробити біткоїн більш придатним для повсякденних платежів. Але навіть протокол другого рівня Lightning Network здатний обслуговувати не більше ніж 100 млн клієнтів на день. Творці LN Джозеф Пун і Таддеус Дрія визнають, що їхнє рішення не може поки що забезпечити глобальне масштабування:
Для того щоб 7 млрд осіб могли проводити свої біткоїн-транзакції через мережу каналів мікроплатежів, створюючи два такі канали на рік з необмеженою кількістю транзакцій у межах кожного з них, розмір блоків повинен становити 133 МБ (з розрахунку 500 байтів на транзакцію та 52 560 блоків на рік)
Нагадаємо, наразі один блок BTC має обмеження в 1 Мб, тож очікувати, що його розмір колись буде збільшений у понад сто разів, — дещо дивно. - Стабільність ціни. Щоб бути ефективним засобом обміну, ціна біткоїна має бути незмінною. Постійні коливання курсу роблять невигідним використання BTC як засобу для щоденних платежів. Навіть якщо уявити собі фантастичний проєкт, який має інструменти та механізми для стабілізації ціни першої криптовалюти, то все одно важко уявити, хто інвестуватиме в цю ідею. Капіталісти отримують надприбутки від “американських гірок” на крипторинку, а спільнота дрібних трейдерів успішно заробляє на біржах. Але головна проблема — інфляція фіатних грошей. Прагнути стабільності доларової ціни — це фактично дублювати його знецінення. Очевидно, що Сатоші мав свій погляд на цю проблему.
- Довіра та безпека. Мабуть, це єдина умова, яка вже виконана. Зламати блокчейн біткоїна складніше, ніж потрапити до сховища Федерального резервного банку США. Атака 51% у цьому випадку обійшлася б надто дорого, тому хакери спрямовують свої зусилля на посередників — гарячі гаманці криптобірж та сторонні сервіси для зберігання. Але ризик у цьому випадку можна порівняти з ризиком від звичайного вуличного пограбування.
До того ж серед біткоїн-максималістів шириться наратив про біткоїн як “цифрове золото”. Але хліб, штани та інші повсякденні речі наразі ніхто не оплачує золотом. Адже воно не є способом платежів, а лишається засобом захисту від інфляції та збереження цінності.
Отже, питання, що винесене в заголовок, може так і лишитися у філософській площині.
