Ocean Eye: як ШІ вивчає морські глибини
Майже дві третини земної поверхні вкриті водою. Але людство практично нічого не знає, що приховують глибини. Наприклад, поки що досліджено лише 9% морського біорізноманіття. Вчені з Технічного університету Данії (DTU) та Орхуського університету сподіваються здійснити прорив у вивченні Світового океану за допомогою ШІ-дронів.
Донедавна дослідники отримували нову інформацію про підводний світ за допомогою дайверів, дронів та супутникових знімків. Тепер данці хочуть використати іншу тріаду: гіперспектральні камери, лазери та штучний інтелект.
Устаткування встановлюється на судні з автопілотом і здатне видобувати дані з глибин, що перебувають поза межами досяжності супутників. Там можуть існувати, наприклад, деякі види водоростей, морських зірок і коралів.
Очікується, що гіперспектральні камери та лазери Ocean Eye зберуть стільки інформації, що вивчити та систематизувати її вручну буде неможливо. Тому одне з основних завдань команди проєкту — розробити власну велику мовну модель, яка зможе розпізнавати специфічні наукові дані та на їх основі робити релевантні висновки.
Професор є ідеологом та керівником Ocean Eye. Проєкт розрахований на період 2023–2026 рр. і вже отримав грант від благодійної організації Villum Fonden — 6 млн данських крон.
Зазвичай традиційні дрони оснащені камерами, які інтерпретують навколишній світ за допомогою трьох кольорів — червоного, зеленого та синього. А от гіперспектральна камера розрізняє до 30 відтінків і робить три десятки знімків одночасно по одному на кожен колір. Тип лазерної системи Ocean Eye такий самий, як і в безпілотних автомобілях (там він потрібен для вимірювання відстані). Він має сфокусуватися на тій чи іншій глибині моря у пошуках місцевих мешканців.
«Дайвер може перебувати під водою лише обмежену кількість часу, а охопити велику територію складно. Але за допомогою нашого методу ми зможемо доволі точно сказати, що, наприклад, 37% морського дна в цьому районі вкрито морською травою, а 12% червоними водоростями», — каже професор DTU Крістіан Педерсен.
«Ці три технології доповнюють одна одну. Тому, коли ви візьмете всі дані та змусите ШІ їх проаналізувати, він зможе дати доволі чітку відповідь на питання, чи є те, що на картинці, молюском чи червоними водоростями», — пояснює Крістіан Педерсен.
Нагадаємо, що раніше ми розповідали про те, як вченим вдалося за допомогою ШІ розшифрувати мову тварин.
