«Забій свиней»: що це за скам, і як не потрапити в пастку?

Не турбуйтеся — жахливий термін із заголовка не має нічого спільного з реальними тваринами. Pig butchering («забій свиней») — це поширена стратегія шахрайства. Скамери втираються в довіру жертви і переконують інвестувати у фейкові проєкти. Метафора тут невипадкова — зловмисники буквально «відгодовують» людину обіцянками, а згодом — ошукують її.

Це поняття запозичене з китайської мови і в оригіналі звучить як sha zhu pan (杀猪盘). 

Скам Sha Zhu Pan (або «забій свиней), як правило, орієнтований на крипту, але інші активи теж можуть стати мішенню зловмисників. Ці практики чимось схожі на стратегії СryptoRom-аферистів, але вони більш поширені. Як правило, махінатори заводять фальшиві акаунти і виходять на контакт із користувачами через онлайн-платформи. Це можуть бути застосунки для знайомств, месенджери та соціальні мережі. У своїй роботі скамери використовують добре продумані та детально опрацьовані історії, адаптовані під географічні реалії та вподобання цільової групи. Вони використовують будь-яку інформацію, яку можуть відшукати у Всесвітній мережі. Шахраї готуються заздалегідь, здебільшого вони мають напрацьовані інструкції, які допомагають встановлювати контакт і вести жертву.

Такі інструктажі можна побачити на різних сайтах і форумах — витоки фотографій надали користувачам можливість ознайомиться з механіками. Зокрема, на форумі Reddit з'явився мануал на 80 сторінок, у якому докладно розписано, як створити переконливий, але фіктивний акаунт, як встановити контакт із жертвою і яким чином можна маніпулювати її довірою. Там викладено готові сценарії і підказки, як діяти в різних ситуаціях, методи створення реалістичного і неповторного образу, думки щодо стосунків, хобі та інші тонкощі. У посібнику також є розділ «Як уникнути залучення у відеочат»:

Якщо вірити інструкціям, шахраї торкаються тем, які є важливими їхнім потенційним жертвам, демонструючи розуміння і зміцнюючи довіру, а потім переходять до третього, заключного розділу і починають «годувати» жертву історіями про заробіток на дозвіллі. Скамери описують значний прибуток і висилають фотографії, зроблені в розкішних ресторанах або з дорогими покупками. Зрештою, жертва цікавиться, як заробити такі гроші, і в цей момент зловмисник спрямовує її на шахрайський сайт або застосунок, який зазвичай важко відрізнити від реальної платформи. Ну а далі все очевидно: махінатор підказує, як інвестувати, ділиться рекомендаціями щодо ринку та вмовляє жертву внести якомога більше коштів. Досягнувши своєї мети, «онлайн-друг» зникає.

Це лише одна з методик. «Забій свиней» досить різноманітний: від очевидного і точкового до хитромудрого і непередбачуваного. Шахраї можуть створити фальшиві акаунти на порталах із працевлаштування зі значним стажем роботи, встановити контакт із користувачем і завести розмову про їхню «спільну сферу діяльності». Водночас можуть запропонувати перейти на іншу платформу, де продовжать розповідати байки про додатковий заробіток. 

Розбиті серця і грошові збитки  

Афери «забою свиней» завдають жертвам величезних фінансових та моральних збитків. «Годування» користувача триває від кількох тижнів до багатьох місяців, і усвідомлення цього факту стає для жертв величезним розчаруванням.

Жінка з Огайо втратила близько $1 млн — усі свої пенсійні накопичення за 40 років — протягом якихось трьох тижнів. Одного чудового дня вона отримала повідомлення у WeChat від людини на ім'я Вінсент. Лінн зацікавилася і відповіла на повідомлення незнайомця, адже вирішила, що це міг бути двоюрідний брат її чоловіка, який живе в іншому штаті. Вінсент повідомив, що сталася помилка — він хотів зв'язатися з іншою людиною, але зав'язалася дружня бесіда. Чоловік Лінн пізніше розповість місцевим ЗМІ, що в якийсь момент Вінсент почав говорити про свої інвестиції і надсилати скриншоти прибуткових угод. 

Потім він заявив, що може допомогти жінці заробляти так само, і запропонував почати з $10 000. Лінн погодилася і справді повернула свої гроші та ще й з прибутком. Вінсент переконав Лінн інвестувати більші суми, пояснивши, що чим більше вона спрямує на платформу, тим більший дохід отримає. Так жінка й робила, але в один момент їй надійшло повідомлення про те, що кошти заблоковано, а сама платформа — під слідством. У повідомленні було сказано, що Лінн повинна заплатити близько $3 млн, щоб розблокувати свій рахунок. Вінсент запропонував заплатити половину, порадивши їй продати будинок або оформити кредит. Тоді Лінн зрозуміла, що її обдурили. Коли вона відмовилася платити, Вінсент зник, а жертва залишилася в цілковитому розпачі. 

Страждають не лише жертви оборудок  

Є ще й зворотний бік цих скамів, і він ще темніший. За даними Організації Об'єднаних Націй, «забій свиней» та інші види цифрового шахрайства пов'язані з торгівлею людьми, і в багатьох випадках операторів, які розсилають повідомлення, фактично змушують це робити. Спочатку організатори пропонують таким людям високооплачувану роботу, допомагають із переїздом в іншу країну. Після цього жертв відвозять в зони, що охороняються, там їх примушують брати участь у гральних аферах, «забої свиней» та інших злочинних махінаціях. Ця інформація ґрунтується на дослідженнях Управління ООН з прав людини, включно зі свідченнями жертв, звітами інших організацій ООН і даними з відкритих джерел. Згідно з дослідженням, понад 120 000 осіб у М'янмі та 100 000 у Камбоджі були примусово втягнуті в шахрайські схеми.

Чоловік, якому вдалося сповістити органи правопорядку і вирватися з рабства, описав жорстокості, з якими зіткнувся сам та інші жертви работоргівлі. В інтерв'ю CBC він повідомив, що протягом 4 місяців перебував у полоні в Сіануквілі (Камбоджа), де його примушували спілкуватися з незнайомцями в інтернеті, втиратися їм у довіру і схиляти до сумнівних інвестицій. Джон (ім'я несправжнє) з Малайзії приїхав до Камбоджі, щоб влаштуватися на роботу, причому роботодавець узяв на себе всі транспортні витрати. Прибувши в країну, його відвезли в невідомому напрямку, зачинили в окремому приміщенні та відібрали паспорт. За словами Джона, він мав встановити контакт із 15 жертвами. Ватажки шахраїв погрожували тим, хто не виконував вимог або намагався втекти.

Як законодавці борються із «забоєм свиней»  

У статті журналу Time йдеться про те, що із січня 2020 року до лютого 2024 внаслідок вищеописаних шахрайських операцій постраждали понад 4000 осіб по всій земній кулі. Загальна сума втрат — приблизно $75 млрд. Завдяки розслідуванням, у яких використовували інструменти блокчейн-трекінгу, вдалося з'ясувати, що за цими махінаціями стоять великі злочинні організації, що базуються переважно в Південно-Східній Азії. 

У травні 2024 року влада США заарештувала двох громадян Китаю за відмивання $73 млн, які ті здобули за допомогою шахрайства із «забоєм свиней». У пресрелізі Міністерства юстиції США йдеться про те, що правоохоронці таки можуть дістати аферистів, навіть якщо врахувати, що таке шахрайство — інтернаціональна практика, а цифрові активи дарують власникові певну анонімність.

У липні поліція Німеччини запобігла шахрайству обсягом $162 млн, скориставшись інструментами Chainalysis і допомогою міжнародних партнерів у рамках операції Spincaster. Вони вилучили гроші, які викрали у 186 жертв, і заарештували підроблені рахунки. 

Як не потрапити «на забій»?  

Насамперед слід пам'ятати, що шахраї та аферисти можуть трапитися будь-кому, і одна лише ерудиція не завжди здатна захистити користувача. Читаючи подібні історії, спочатку можна подумати: «Зі мною нічого такого не станеться». Може й так, однак не варто недооцінювати небезпеку афер «забою свиней», адже їхні оператори дуже хитрі. Будьте пильні при отриманні повідомлень і дзвінків від незнайомих людей і скептично ставтеся до раптових сповіщень від людей, з якими ви давно не спілкувалися. Переконайтеся, що акаунт є офіційним. Якщо ви публічна людина або любите ділитися інформацією про себе в соціальних мережах, врахуйте, що шахраї можуть скористатися цією інформацією, вдаючи співрозмовника, з яким у вас знайдуться спільні інтереси. І зрозуміло, слід бути вкрай обережними щодо будь-яких ситуацій із коштами та інвестиціями, якою б доброзичливою і переконливою не була людина по той бік екрана.