Ретродропи: як це працює і звідки беруться гроші?
Під час криптовалютних ретродропів проєкти виплачують користувачам в рази більше коштів, ніж ті витратили на транзакції. Через це багатьох користувачів цікавить питання: звідки саме беруться гроші для винагороди?
У цій статті ми розглянемо статистику попередніх ретродропів та висвітлимо, чому ця діяльність не може бути класифікована як схема Понці.
Статистика ретродропів
Протягом 2021-2023 рр. були ініційовані та проведені десятки ретродропів, але прибуткових із них не надто багато:
● dYdX. На витрачені $200 користувачі отримали токенів на близько $9 000, якщо би продали отриману винагороду у перший день торгів. Тобто співвідношення заробітку до витрат (далі RR – Reward/Risk) є 45:1;
● Arbitrum. RR 50:1;
● Optimism. RR 12:1;
● Blur. RR 50:1.
У більшості випадків платформа, яка запускає ретроспективний дроп, є окремим блокчейном, зазвичай на базі Layer2-рішення для Ethereum. Рідше винагороди розподіляють конкретні dApp, NFT-маркетплейси або DEX-біржі.
Звідки беруться гроші для ретродропу
Перелік суб’єктів та джерел, які забезпечують достатній об’єм винагороди при ретродропі:
● приватні, стратегічні та Seed-інвестори проєкту. Якщо криптовалютний стартап зібрав понад $100 млн, значить ці гроші будуть витрачені на маркетингову кампанію, ліквідність токена, якісного маркетмейкера тощо;
● зароблені комісійні, що були отримані від користування платформою різними користувачами;
● роздрібні інвестори, які купили новостворений токен на ринку після лістингу.
Можна зробити висновок, що витрати в криптовалютному проєкті є статичним показником, який залишається постійним протягом тривалого періоду часу, у той час як прибуток є динамічним і постійно зростає.
Наприклад, перед виходом у Mainnet, TVL Arbitrum наблизився до позначки $2 млрд, а об’єм торгів токеном ARB в перший день склав близько $3 млрд. Оскільки об'єм торгів учасників, що купують і продають актив, формується у взаємно пропорційних співвідношеннях, можна зазначити, що за перший день ARB було придбано на суму $1,5 млрд, в той час як ретродроп розподілився на $1,7 млрд. Якщо додати до цього всі зароблені кошти на комісіях, що отримав Arbitrum за 2 роки, то прибуток компанії значно переважає витрати на ретроспективний дроп.
Ретродроп – це схема Понці?
Ретроспективний дроп розподіляється у вигляді токенів проєкту, а не стейблкоїнів або фіатної валюти. Таким чином, ціна активу формується в результаті того, які користувачі придбають його після лістингу.
Чим більше проєкт зробить задля власного маркетингу та популяризації, тим більше людей куплять монету на біржах. У такому випадку ранні користувачі отримають великий об’єм винагороди, а інші користувачі зможуть заробити, лише якщо токен зможе стати дефляційним і буде постійно дорожчати у довгостроковій перспективі.
Таким чином ретродропи не є схемою Понці чи пірамідою, але цілком можуть виявитися фінансовою бульбашкою. Це що стосується самої технології проведення ретроспективного дропу.
Важливий дисклеймер: певна частина криптовалютних проєктів може виявитися скамом, тому перед початком будь-якої активності слід ретельно вивчити проєкт, диверсифікувати ризики та не перевищувати їх.
