Сем Альтман: освіта — відповідь на проблеми, пов’язані зі ШІ
Сем Альтман (СЕО OpenAI) переконаний: людей треба навчати ефективного та безпечного використання технології штучного інтелекту. Кожен має розуміти пастки, в які можна потрапити, спокусившись можливостями ШІ.
Сем Альтман: люди звикнуть до ШІ так само, як звикли й до Photoshop
У своєму інтерв’ю Азіму Азару з Bloomberg Альтман визнає необхідність регулювання ШІ-технології. Законодавчі обмеження можуть пом’якшити негативний вплив фейкового контенту та маніпулятивних комунікацій, створених за допомогою штучного інтелекту.
Однак, з іншого боку, Сем наголошує на важливості просвітництва для населення. СЕО OpenAI порівнює ситуацію з виходом на ринок програми Photoshop. Він зазначає, що початкова наївність користувачів щодо справжності зображень, які були оброблені у Photoshop, зрештою поступилася місцем усвідомленню нової реальності. Тепер ми сприймаємо ситуацію, за якої «відфотошоплена» людина на фото мало схожа на себе в реальному житті, як цілком нормальну.
Тому інформування громадськості про можливості та обмеження контенту, який створює ШІ, має вирішальну вагу, як зазначає Альтман. Тут варто зважати на завищений емоційний резонанс, який можуть викликати фейкові зображення чи відео, що згенеровані штучним інтелектом.
Справжнє розв’язання ситуації — розповісти людям про те, що відбувається, — запевняє СЕО OpenAI.
Це крок до розвитку критичного мислення в нашу епоху, коли відрізнити факти від вигадки стає дедалі складніше. Що раніше ми станемо на цей просвітницький шлях, то швидше суспільство зорієнтується в хитрощах сучасного інформаційного поля, яким значною мірою керує ШІ.
Сем Альтман про сприйняття ШІ на різних континентах
Також Сем Альтман розповідає, що його численні подорожі до різноманітних куточків планети та зустрічі з різними людьми довели, що ставлення до технології ШІ змінюється від регіону до регіону.
СЕО OpenAI зазначає, що сама технологія викликає у людей відчутне хвилювання. Тільки причини цього хвилювання у кожного свої. Незалежно від країни чи континенту проживання, люди, які займаються створенням та використанням ШІ, часто сповнені ентузіазму. Водночас багато хто відчуває страх. Він переважає серед тих, хто знає про технологію лише з чуток. Також схильні відчувати серйозні побоювання ті, хто розмірковує про довгострокові наслідки масового впровадження ШІ.
На думку Альтмана, розбіжності у поглядах стають дедалі очевиднішими, якщо придивитися до ситуації в розрізі регіонів. На глобальному Півдні, де зберігається економічна нерівність, увага переважно зосереджена на безпосередніх економічних вигодах, які може запропонувати ШІ. Також люди мріють, аби ШІ якнайшвидше розв’язав їхні нагальні проблеми з освітою та охороною здоров’я. Тобто акцент робиться на використанні технології для отримання відчутної короткострокової користі.
І навпаки, в економічно розвинених регіонах люди схильні заглиблюватися у питання етики, управління, забезпечення підзвітності систем ШІ тощо. Акцент зміщується з очікувань негайних економічних преференцій на прагнення отримати гарантії, що захищають від непередбачених наслідків використання ШІ-технології.
Хай там як, наголошує Альтман, а люди у всьому світі висловлюють бажання брати активну участь у формуванні ШІ-ландшафту. Вони вимагають, щоб технологія представляла їхні цінності (хоч би якими вони були), наполягають на рівному доступі до ШІ та отриманні однакових переваг від його використання. Альтман, зі свого боку, розглядає штучний інтелект як можливість скоротити глобальну соціальну нерівність.
Базова модель світу полягає в тому, що вартість інтелекту та вартість енергії є двома обмежувальними факторами... Якщо ви зможете зробити їх значно дешевшими, значно доступнішими, це, чесно кажучи, допоможе бідним людям більше, ніж багатим. Хоча, це допоможе всім, — переконаний Альтман.
