Види маніпуляції емісією криптовалют

Три основних види маніпуляцій емісією криптовалют мають окремі терміни, які часто плутають криптоентузіасти. Розберемося, чим кожна така маніпуляція відрізняється від традиційного біткоїн-майнінгу, заснованого Сатоші Накамото.

Премайн (попередній майнінг, preliminary mining) — це емісія певної кількості монет ще до запуску основної мережі (Mainnet). Маніпуляція полягає в тому, що творці криптовалюти  випускають певну кількість монет для так званого фонду розвитку. Подальше використання цих активів залежить від рішення команди проєкту, включно з винагородами для розробників і користувачів.

Інстамайн (миттєвий майнінг, instant mining) — це запланована емісія певної кількості монет відразу після запуску мережі. Емісія закладається у стартових блоках, найчастіше — у нульовому, який має назву genesis-блок. Мета маніпуляції приблизно така ж, як і під час премайну, але має трохи більш цивілізований формат, бо офіційно афішується.

Прихований майнінг (він же ніндзя-майнінг, ninja mining) — це формат майнінгу, який відбувається таємно, з використанням сторонніх ресурсів чи обладнання, без відома їхніх власників.

Допоки розробники не опублікують вихідний код на GitHub, вони мають перевагу перед іншими користувачами, які не володіють інформацією та необхідним ПЗ, а тому не здатні створити конкуренцію. Будь-яка емісія криптоактивів на цьому етапі і є премайном.

Така маніпуляція надає розробникам фактично монополізувати процес емісії активу. Проте подібні дії після запуску блокчейну будуть виявлені спільнотою, а довіра до такого проєкту значно похитнеться вже на старті. Якщо такий актив навмисно виводять на ринок шахраї з метою проведення псевдо-ICO, а згодом реалізації  схеми «памп&дамп», то він навряд чи матиме успіх.

Інша справа, коли розробники не приховують факт премайну, а відкрито інформують спільноту про мету такої емісії. Вона може бути використана для безкоштовної роздачі біржам чи великим пулам з метою популяризації нового активу. Більшість проєктів використовують премайн для мотивації розробників та користувачів, створення нових сервісів чи біржового лістингу.

Незважаючи на те, з якою метою створюється премайн, цей факт засуджується більшістю членів криптоспільноти. Тому що така маніпуляція з емісією активу є свідомим порушенням правил конкурентної боротьби на криптовалютному ринку.

Приклади криптовалют з премайном: Ethereum (72 млн ETH), Ripple (100%), IOTA (100%), NEO (100%), Stellar (100%), BNB (100%), Tron (100 млн TRX), KEEP (100%) тощо.

Інстамайн, на відміну від премайну, відбувається одночасно з запуском мережі. Зазвичай така миттєва емісія монет відбувається в перші години (рідше дні) після старту mainnet, коли нові користувачі ще не встигли долучитися до процесу. Буває, що під інстамайн розробники відводять лише декілька перших стартових блоків.

Маніпуляція емісією через інстамайн може мати різні причини: від створення фонду на рекламу та просування проєкту до банальних помилок розробників. Інколи некоректний код призводить до незапланованих дій під час генерації перших блоків нової мережі. Наприклад, саме так сталося з анонімною монетою Dash. Протягом першої години після запуску мережі монети  було видобуто 0,5 млн DASH (як стверджують розробники, зовсім не заплановано). Ще 1 млн монет було емітовано протягом наступних семи годин. Врешті, коли проблему таки помітили та виправили, завдяки такому інстамайну на ринку з’явились 1,9 млн DASH.

Як виявилось, проблема була у помилковому коді, в результаті чого майнерам за створення блоків нараховувалася підвищена винагорода. Завдяки багфіксингу та відкритому визнанню помилки, DASH успішно вийшла на ринок без втрат репутації та довіри учасників криптоспільноти.

Проте не всі команди такі чесні. Практично всі монети з PoS-мережами та їх гібридами не гребують 100% інстамайном, який використовують на власний розсуд. Такі активи вважаються децентралізованими лише умовно. Проте цей факт не завадив деяким з них стати популярними (наприклад Cardano).  

Приклади монет з інстамайном: Dash (1,9 млн DASH), Cardano, Polygon, Solana, Algorand, Tezos, Celo, PIVX, NXT, а також практично усі інші класичні PoS-монети (близько 80 активів). 

Найбільш відома криптовалюта, яку вдалося викрити на прихованому майнінгу, — це анонімна монета Monero. У 2015 році з'ясувалося, що в популярний торрент-клієнт uTorrent розробники вбудували програму EpicScale, яка таємно від користувачів мала можливість майнити криптовалюти, зокрема Monero.

У вересні 2017 року користувачі Pirate Bay, найбільшого торрент-трекера, помітили аномальне завантаження процесора (до 100% на всіх ядрах) і почали скаржитись та розбиратися у причинах цієї аномалії. Як з'ясувалося, власники Pirate Bay вирішили вбудувати в код сайту скрипт, який запускав той самий прихований майнер EpicScale. Згодом вони вибачилися перед користувачами і пояснили, що це був лише тест нового способу заробітку.

Спроби прихованого майнінгу також виявляли й власники Android-смартфонів. Найчастіше це траплялося після запуску неавторизованих магазином Google Play застосунків, що вільно розповсюджувались у форматі apk-файлів. Зловмисники підкладали приховані програмні майнери, вбудовані у ігри чи інші застосунки та рекламували, мотивуючи користувачів їх завантажити та встановити. Проте ця практика довго не проіснувала, і згодом мода на такий формат прихованого майнінгу зійшла нанівець. 

Ми і зараз не радимо встановлювати неперевірені apk-файли від невідомих видавців. Тому що смартфон, що вийшов з ладу через перегрівання GPU чи CPU-процесорів, — це той результат, що не потішить його власника.

Активи, що вийшли на ринок завдяки одному з видів маніпуляції емісією, як показує практика, мають шанс стати цілком успішними та популярними проєктами. Проте репутацію будуть мати погану. Це може негативно позначитися під час чергового даунтренду, коли таких «сміттєвих» активів трейдери чи інвестори будуть позбуватися в першу чергу.