Мінцифри опитало фаундерів щодо стану та розвитку web3 в Україні
Яку роль відіграватиме webЗ-індустрія у повоєнній відбудові та подальшому розвитку України? Для пошуку відповіді на це запитання Міністерство цифрової трансформації України та Громадська спілка «Віртуальні активи 2030» у межах проєкту Web3 Institute ініціювали дослідження «Web3 для України: діалог із засновниками».
Дослідники провели інтерв’ю з 50 українськими web3-фаундерами та опублікували результати для обговорення серед представників бізнесу, урядових та неурядових організацій, експертів у сфері web3 та ентузіастів.
Насамперед опитані говорили про наслідки широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Це цілком зрозуміло, адже війна впливає на місцевий webЗ-сектор вкрай негативно. Українські стартапи стикнулися з валютними обмеженнями, обмеженнями на виїзд за кордон та воєнними ризиками, які впливають на іноземних інвесторів, партнерів та клієнтів.
Ці явища спостерігаються на тлі об’єктивно непростої ситуації в українському просторі webЗ, яка виникла через ринкові та регуляторні чинники. У країні відсутня повноцінна екосистема для webЗ-стартапів. Як зазначають автори дослідження, з воронки «хакатон — інкубатор — преакселерація — акселератор» наявні лише нескоординовані між собою спорадичні хакатони. Також відсутній обмін навичками між досвідченими фаундерами та початківцями. Останні здобувають знання самостійно, втрачаючи час та гроші.
«Програми освітньої, фінансової, регуляторної, інформаційної та промоційної підтримки українських веб3-стартапів відсутні. Одному українському веб3-стартапу не надали державний грант під ідею, яка пізніше була реалізована в урізаному вигляді іноземним стартапом, що став компанією-єдинорогом», — зазначають опитані фаундери.
До речі, саме завдяки грантам українські стартапи намагаються компенсувати значне зниження обсягів венчурних інвестицій у webЗ. Як бачимо, вдається це не завжди. Також респонденти повідомили, що їхні компанії не мають доступу до банківських послуг. Блокування грошових переказів, пов'язаних із купівлею і продажем крипти, унеможливлює запуск webЗ-продуктів і змушує бізнес вдаватися до небажаних схем обміну.
Банки ж не бажають мати справу з webЗ-компаніями через регуляторну невизначеність. Відсутність адекватного законодавства також б’є по оподаткуванню галузі та залишає споживачів без належного захисту. Крім того, web3-бізнес побоюється, що в якийсь момент держава застосовуватиме нормативні та законодавчі акти заднім числом.
Стартапери говорять і про незадовільний досвід взаємодії з регулювальними органами, відсутність цікавості влади до потреб webЗ-сектору та експертизи його гравців. Фаундери, які брали участь у робочих групах із розробки закону про віртуальні активи та пілотних проєктах, результатами цих заходів незадоволені.
«Веб3-бізнес орієнтувався на режим регулювання, затверджений Законом України “Про віртуальні активи”, однак згодом було оголошено курс на значно суворіші вимоги MiCA. Очікувалося оподаткування, яке стимулюватиме запуск ринку віртуальних активів, але наразі такого стимулювання не передбачається. На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну було оголошено мораторій на перевірки та штрафи, але зараз його скасовано», — скаржаться підприємці.
Окремо зупинимося на історії з MiCA. Фаундери одностайно підкреслюють: ані ринок, ані органи державної влади, ані експерти до MiCA не готові. Цей європейський протокол не можна сліпо копіювати. «Україні потрібен регуляторний арбітраж навіть порівняно з MiCA. Інакше, вибираючи між MiCA в ЄС та MiCA в Україні з її специфічними ризиками й обмеженнями, веб3-компанії не матимуть стимулу вибирати українську юрисдикцію», — пояснюють дослідники.
В умовах війни стратегічно важливо розвивати нові галузі цифрової економіки. Web3-індустрія може стати потужним драйвером технологічного та економічного розвитку країни й посилити лідерство України у сфері цифровізації. Цим дослідженням ми визначили основні фактори, які стримують роботу web3-сектору. Тож важливо якнайшвидше ухвалити сприятливе законодавство для цифрової економіки, яке створить бізнесу необхідні умови для його стабільної роботи та подальшого розвитку, — наголошує заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ Олександр Борняков.
Нагадаємо, що Мінцифри разом із депутатами та представниками бізнесу розробило проєкт профільного законодавства про віртуальні активи №10225-1. Вважається, що у разі ухвалення документ допоможе створити необхідні умови для стабільної роботи та розвитку web3-бізнесу в Україні.
