Невикористаний потенціал Європи: M2M-платежі у стейблкоїнах
Digital Euro Association у співпраці з Lipis Advisors випустили звіт, в якому розглядають переваги та недоліки стейблкоїнів у міжмашинних (M2M) платежах, зазначаючи, що Європа має величезні можливості у цьому напрямі.
Поки політики та фахівці розмірковують про ризики використання стейблкоїнів, ті продовжують активно розвиватися та проникати у повсякденне життя не лише активних користувачів криптовалют, а й звичайних людей. Але головна проблема в тому, що у багатьох немає чіткого бачення їх потенціалу. Особливо в Європі, де інновації розглядаються дуже довго. Це може призвести до втрати тих можливостей, які відкривають стейблкоїни для розвитку економіки на найближчі десятиліття.
Наразі в Європі немає власного успішного стейблкоїна. У листопаді 2022 року загальна капіталізація всіх євротокенів становила майже $500 млн або 0,2% від усього ринку. Протягом понад шести місяців ситуація не змінилася. І це явний провал, з огляду на те, що багато європейських країн провадять позитивну політику щодо криптовалют.
Після ухвалення MiCA основні проблеми, пов’язані з регулюванням стейблкоїнів, мають розв’язатись. Але, крім легкого входу в DeFi та прискорення переказів, питання застосування все одно залишиться відкритим. Відповіддю може стати ринок інтернету речей (IoT) та, особливо, міжмашинні платежі.
Різниця між IoT- та M2M-платежами
Перш ніж розглядати цей напрям докладніше, потрібно зрозуміти, у чому різниця між IoT та M2M. Інтернет речей — це мережа пристроїв та предметів, оснащених програмним забезпеченням та іншими технологіями для надсилання та отримання даних між собою через інтернет.
Наприкінці 2021 року налічувалося майже 11,3 млрд активних IoT-пристроїв і очікується, що у 2030 році їхня кількість сягне 30 млрд. Тенденції очевидні, тож невдовзі інтернет речей може стати актуальним для більшості секторів економіки.
IoT-платежі можна розділити на чотири категорії за рівнем програмовності та автономності:
- Інформаційні (для отримання даних про рахунок).
- З дозволом (потрібне підтвердження від користувача).
- З умовами (на основі заздалегідь виставлених правил).
- M2M-платежі (миттєві автоматизовані перекази між пристроями на основі алгоритму, наприклад смартконтракту).
Іншими словами, всі M2M-платежі — це IoT-платежі, але не навпаки.
Чому саме M2M?
У Європі після коронавірусної кризи збільшилася кількість цифрових транзакцій та під’єднаних пристроїв, а у промисловості зросла щільність автономних роботів на кожні 10 000 осіб. У середньому в Західній Європі цей показник становить 225 одиниць. Німеччина — очевидний лідер (майже 330 одиниць). Сінгапур та Південна Корея (понад 850 одиниць) — провідні гравці у світовому масштабі.
З огляду на лідерство США та Азії у сфері домашньої автоматизації, європейським країнам буде важко вирватися вперед, але вони досі залишаються лідерами за кількістю SIM-карток, які можуть бути ідентифікатором модулів M2M. Використовуючи це, Європа може показати значні результати на тлі глобального зростання M2M-платежів, щоб уникнути відставання від інших регіонів.
Такі платежі мають низку переваг:
- Ініціюються пристроєм за оплату товару чи послуги за умовою смартконтракту та виконуються миттю без взаємодії з людиною.
- Економічно ефективні під час невеликих завдань.
Але є й проблеми, які варто розв’язати:
- Значні ризики злому. Такі ризики можна зменшити, надавши кожному пристрою окремий гаманець з лімітами витрат.
- Масштабованість: під час використання криптовалют це стає головною проблемою, з огляду на кількість пристроїв, що використовуються.
Але важливо не тільки розуміти плюси та мінуси, а й уявляти, в яких ситуаціях їх можна застосувати. Це може бути, наприклад, автоматична оплата паркування, дорожнього збору або заряджання автомобіля, а також комунальних послуг (електроенергії, води) на підставі даних про споживання.
А чому саме стейблкоїни?
Завдяки розвитку штучного інтелекту, нових технологій (5G, Bluetooth Low Energy) та застосунків на основі блокчейну M2M-платежі можуть процвітати у Європі.
Але для цього потрібно використати криптовалюту. Вона має можливість програмовності через смартконтракти, на відміну від стандартних банківських переказів, які точно не зможуть забезпечити таку інфраструктуру.
Водночас звичайні токени надто волатильні для кінцевих користувачів, тож «білий» комерційний євростейблкоїн міг би стати рішенням для Європи. Особливо якщо власну цифрову валюту від ЄЦБ узгодять не раніше 2026 року. До того ж регулятор уже висловився щодо відсутності пріоритету для M2M-платежів у своєму проєкті, а отже, стейблкоїни легко можуть взяти цю нішу.
Проблема регуляторів
Фахівці заздалегідь виділяють низку проблем, яку потрібно розв’язати до інтеграції стейблкоїнів у IoT, щоб M2M-платежі розвивалися безперешкодно:
1. Відсутність системи ідентифікації пристроїв.
Регулятори наполягатимуть на створенні централізованої бази даних з ідентифікаторами (цифровий ключ, сертифікат) та пристроями, яким можна буде взаємодіяти з гаманцями.
2. Прогалини в чинних правилах.
Фактично M2M-платежі суперечать PSD2 (друга платіжна директива ЄС) та GDPR, тому що вони не підпадають під нинішню юридичну систему, тож незрозуміло, як на це реагуватимуть регулятори.
3. Відсутність інструкції про нехостингові гаманці.
Після ухвалення MiCA буде забезпечена нормативна ясність щодо стейблкоїнів, проте залишаться відкритими теми щодо взаємодії з нехостинговими гаманцями. Наразі досягнуто консенсусу у питанні, що постачальник криптопослуг має перевірити, чи перебуває гаманець у власності клієнта у разі переказу понад 1000 євро. Але завжди може виникнути потреба у додатковому роз’ясненні.
4. Відсутність сумісності стейблкоїнів та пристроїв.
Законодавці повинні створити єдиний стандарт для стейблкоїнів та пристроїв у M2M-платежах (певний блокчейн тощо). Адже наявність безлічі різних компаній хоч і створить здорову конкуренцію, але водночас загрожує виникненням неконтрольованих потоків коштів та фрагментування ринку.
Висновок
Європейська економіка справді може отримати величезну користь від розвитку M2M-платежів у стейблкоїнах. Але до масового запуску потрібно розв’язати технічні та регуляторні питання, а не відкладати їх на потім, поступаючись лідерством Китаю та США.
