Які проблеми вирішить новий американський криптозакон?
Важливий нормативний акт щодо криптовалют може бути схвалено вже у травні. Палата представників США планує голосування щодо Закону про фінансові інновації та технології (FIT-21). Його ухвалення може стати поворотним моментом для глобальної цифрової індустрії.
Хоча крипторинок існує вже понад десять років, чіткої нормативної бази для нього у Сполучених Штатах досі не створено. Поточна регуляторна політика фрагментована, нелогічна та позбавлена ясності. Така законодавча невизначеність є перешкодою для інституційних вливань у цифрову економіку і створює живильне середовище для появи різного роду шахраїв.Але, схоже, ситуація може стрімко змінитися.
Палата представників США витягла з архівів Закон HR 4763, який ще в липні 2023 року запропонував Гленн Томпсон. Наразі ухвалено рішення, що його буде поставлено на голосування разом з Законом FIT-21, який має забезпечити захист споживачів на ринку цифрових активів. Ці два законопроєкти багато в чому дублюють один одного. Але FIT-21 акцентує увагу на безпеці інвесторів, а HR 4763 — на регуляторній базі.
Палата представників США витягла з архівів Закон HR 4763, який ще в липні 2023 року запропонував Гленн Томпсон. Наразі ухвалено рішення, що його буде поставлено на голосування разом з Законом FIT-21, який має забезпечити захист споживачів на ринку цифрових активів. Ці два законопроєкти багато в чому дублюють один одного. Але FIT-21 акцентує увагу на безпеці інвесторів, а HR 4763 — на регуляторній базі.
Товар чи цінний папір?
IT 21/HR 4763 спрямовано на створення комплексної нормативної бази для цифрових ринків США.
Найважливішим пунктом є визначення повноважень регуляторів, які протягом останніх п'яти років відверто гальмували розвиток криптовалютної економіки. Новий закон визначає межі повноважень Комісії з цінних паперів та бірж США (SEC) та Комісії з торгівлі товарними ф'ючерсами США (CFTC) щодо криптовалют. Нарешті було прописано, які цифрові активи є цінними паперами, а які — товарами.
Якщо блокчейн, який використовується для цифрового активу, є децентралізованим, то CFTC регулюватиме криптовалюти, що працюють на ньому, як товар. Децентралізованим буде вважатися блокчейн, в якому жоден з емітентів або афілійованих осіб не володітиме понад 20% випущених на ньому цифрових активів.
Цінними паперами вважатимуться токени, що працюють у централізованих мережах зі схемою вертикального управління та токени проєктів, де фаундерам (усім або одному з них) належить понад 20% активів. У цьому випадку основним контролером буде SEC.
Якщо голосування буде успішним, то можна сподіватися, що час криптовалютного свавілля з боку Гері Генслера дійде кінця. Адже тепер, схоже, щоб мінімізувати ризик звинувачень у продажу незаконних цінних паперів фаундерам буде достатньо довести, що вони не контролюють більше від ⅕ загальної емісії активу.
Друге важливе нововведення — заходи щодо захисту прав споживачів. У запропонованому законопроєкті зазначено, що сегрегація клієнтських коштів — це обов'язкова умова роботи всіх криптобірж. Отже, вимога щодо окремого зберігання власних коштів платформи та активів її клієнтів, яка вже присутня в європейському положенні MiCA, тепер стане обов'язковою і для американського крипторинку.
Найважливішим пунктом є визначення повноважень регуляторів, які протягом останніх п'яти років відверто гальмували розвиток криптовалютної економіки. Новий закон визначає межі повноважень Комісії з цінних паперів та бірж США (SEC) та Комісії з торгівлі товарними ф'ючерсами США (CFTC) щодо криптовалют. Нарешті було прописано, які цифрові активи є цінними паперами, а які — товарами.
Якщо блокчейн, який використовується для цифрового активу, є децентралізованим, то CFTC регулюватиме криптовалюти, що працюють на ньому, як товар. Децентралізованим буде вважатися блокчейн, в якому жоден з емітентів або афілійованих осіб не володітиме понад 20% випущених на ньому цифрових активів.
Цінними паперами вважатимуться токени, що працюють у централізованих мережах зі схемою вертикального управління та токени проєктів, де фаундерам (усім або одному з них) належить понад 20% активів. У цьому випадку основним контролером буде SEC.
Якщо голосування буде успішним, то можна сподіватися, що час криптовалютного свавілля з боку Гері Генслера дійде кінця. Адже тепер, схоже, щоб мінімізувати ризик звинувачень у продажу незаконних цінних паперів фаундерам буде достатньо довести, що вони не контролюють більше від ⅕ загальної емісії активу.
Друге важливе нововведення — заходи щодо захисту прав споживачів. У запропонованому законопроєкті зазначено, що сегрегація клієнтських коштів — це обов'язкова умова роботи всіх криптобірж. Отже, вимога щодо окремого зберігання власних коштів платформи та активів її клієнтів, яка вже присутня в європейському положенні MiCA, тепер стане обов'язковою і для американського крипторинку.
Таке рішення є максимально логічним після подій, які пов'язані з крахом біржі FTX.
До того ж, у законопроєкті зазначено, що емітенти цифрових активів мають проходити через обов'язковий період блокування токенів для того, щоб стимулювати інновації, а не спекуляції. Це фактично загрожує забороною продажу токенів “сирих” проєктів і проєктів-одноденок.
У FIT 21/HR 4763 також зазначено, що стан цифрового ринку потребує введення додаткових вимог щодо розкриття інформації. Водночас поки немає пояснень, чи йдеться про криптовалютні проєкти, чи про персональні дані клієнтів платформ.
Загалом законопроєкт є компромісом між прагненням до заохочення інновацій і необхідністю регулювання цифрових ринків.Його прийняття створить ті чіткі правила та регуляторну базу, на відсутність яких скаржилися всі компанії, що прагнуть працювати “у білу”.
До того ж, у законопроєкті зазначено, що емітенти цифрових активів мають проходити через обов'язковий період блокування токенів для того, щоб стимулювати інновації, а не спекуляції. Це фактично загрожує забороною продажу токенів “сирих” проєктів і проєктів-одноденок.
У FIT 21/HR 4763 також зазначено, що стан цифрового ринку потребує введення додаткових вимог щодо розкриття інформації. Водночас поки немає пояснень, чи йдеться про криптовалютні проєкти, чи про персональні дані клієнтів платформ.
Загалом законопроєкт є компромісом між прагненням до заохочення інновацій і необхідністю регулювання цифрових ринків.Його прийняття створить ті чіткі правила та регуляторну базу, на відсутність яких скаржилися всі компанії, що прагнуть працювати “у білу”.
