Крива прив'язки: що це та як воно працює?
У криптосвіті можна зустріти посилання на так звану криву прив'язки у контексті торгівлі токенами та й загалом їхніх моделей токеноміки. Але що передбачає цей концепт? Спробуємо з'ясувати.
Як працює крива прив'язки?
У децентралізованих криптопроєктах, творці яких не залучають до участі посередників, зустрічаються механіки ціноутворення під назвою «криві прив'язки». Коли відсутня централізована організація, яка могла б займатися формуванням цінових політик, цю роль беруть на себе алгоритми. Тут і гратиме власну роль вищенаведений концепт: автоматизовуватиме випуск токенів за наявності відповідних рівнів пропозиції.
Ці алгоритми формують взаємозв'язок між ціною активу і його пропозицією. Якщо перейти до технічних тонкощів, дані Bonding Curve Research Group (BCRG) ідентифікують і описують механізм таким чином:
Крива прив'язки є математичним виразом, який визначає правила кореляції двох або більше токенізованих активів
У цій моделі токенономіки, як правило, відсутні обмеження щодо максимально можливої кількості викарбуваних токенів. Смарт-контракти автоматично створюють нові активи у відповідь на зростання попиту, тим самим збільшуючи загальний обсяг пропозиції.
Криві прив'язки різняться за своєю природою. Графік найпоширенішого алгоритму має такий вигляд:
Крива прив'язки в базовій варіації. Джерело: thegraph.academy
Графік демонструє практичність і простоту алгоритму: що вищий попит, то дорожче токен. Однак цей взаємозв'язок має й комплексні аспекти, адже працює і в протилежному напрямку: скажімо, якщо власники активу організують відкладений продаж, то ціни підуть донизу (за умови, якщо скоротиться пропозиція).
Для криптосфери цей концепт аж ніяк не новий: DeFi-платформи, як-от Balancer, Uniswap і Curve Finance, успішно впровадили його у власні операції. За межами децентралізованих бірж теж є шанувальники кривих прив'язок: серед них SocialFi-проєкт під назвою Friend.tech і мемкоїн-лаунчпад Pump.fun. У їхніх операціях ці алгоритми спрощують торгівлю активами, які ще не сформували стійку позицію на ринку.
А що таке закупівлі на кривій прив'язки?
Придбати токен на кривій прив'язки можливо. Фактично це відкриття позицій на певному рівні ціни. Часом у повідомленнях проєктів можна зустріти фразу: монета вийшла на криву прив'язки. Це означає, що ціна активу повністю узгоджується з алгоритмічним механізмом. Наведемо приклад. Первинна пропозиція токенів виходить на ринок із певним курсом. Що більше користувачів інвестують в актив, то вищою стає його ціна — крива прив'язки починає функціонувати. Досягнення певних рубежів — так званого цінового ступеня — є для засновників проєкту позитивним сигналом: учасники ринку зацікавлені в окремому токені. З'являються новини — крива прив'язки токена досягла певного рівня капіталізації. Тут теж нічого складного: поточна ціна, помножена на конкретний обсяг токенів у циркуляції, формує оціночну вартість активу — його капіталізацію. Зазвичай позитивна динаміка в подібних метриках демонструє високий рівень інтересу інвесторів, однак він не є вічним і може зійти нанівець. Такі сценарії, наприклад, можна було спостерігати у мемтокенів знаменитостей.
А що в підсумку?
Вартість токенів з алгоритмами кривої прив'язки видозмінюється залежно від їхньої пропозиції, і інвестори можуть одержати вигоду з таких коливань. Стелі максимальної пропозиції ці активи не передбачають. Фактично їхня пропозиція є безупинною і може зростати до будь-якого обсягу. На відміну від того ж біткоїна, який обмежений 21 мільйоном окремих активів-монет, токени на базі кривої прив'язки регулюють обсяг пропозиції відповідно до заздалегідь встановленого алгоритму. Інші типи прив'язки теж існують, приміром, прив'язка до окремого активу, яку підтримують стейблкоїни, у такий спосіб формуючи цінову стабільність; ба більше, у криптосвіті присутні валюти з інфляційною та дефляційною моделлю — цифрові активи характеризуються великим розмаїттям.
Анаіт Аветісян
Автор
Web3-райтер і крипто-HODLер за сумісництвом. Стежить за ринковими трендами та цікавиться новітніми технологіями.
