Автоматизований маркетмейкер — програмне забезпечення чи протокол, без якого складно уявити існування децентралізованих криптобірж. AMM відповідає за цілодобове автоматичне надання ліквідності на DEX та інших DeFi-платформах по різних криптовалютних парах.
На централізованих біржах існують посередники, які відповідають за поповнення ліквідності, виконання ордерів, регулювання цін. На децентралізованих біржах ці завдання виконують автоматизовані маркетмейкери.
Як це працює?
Головні складові AMM — це смартконтракти (програми) з пулами ліквідності (сукупністю активів), що працюють за встановленою математичною формулою. Задане рівняння дозволяє створити алгоритм ціноутворення для запобігання сильній волатильності та збалансувати співвідношення токенів у пулах ліквідності.
Дані про ціни надходять у смартконтракти різними способами. Наприклад, за допомогою блокчейн-оракулів даних або за допомогою аналізу попередніх транзакцій.
Щоб запустити механізм АММ, потрібні постачальники ліквідності — користувачі, які передають свої кошти у смартконтракти для функціонування автоматизованого маркетмейкера. За послугу вони отримують відсотки, а також токени під назвою LP, які гарантують повернення наданих коштів. Постачальники ліквідності можуть перевести LP на стейкінг для більшої віддачі від «заправки» AMM.
Коли трейдер приходить на DEX, він користується автоматичним маркетмейкером і платить за це комісію, яка розподіляється між біржею та постачальником ліквідності. Йому не потрібно шукати контрагента, щоб здійснити угоду, він торгує зі смартконтрактом.
Панівні моделі AMM
За роки існування DeFi-ринку утворилися два популярні шаблони AMM. Зокрема, їх використовують Uniswap та протокол Balancer.
1. Орієнтований на пули ліквідності для пар токенів стандарту ERC-20. Завдяки формулі х * у = k підтримує рівномірний розподіл активів навпіл. X, Y — кількість двох активів у пулі; K — сукупний фіксований обсяг ліквідності. Найбільш використовується формат AMM у мережі Ethereum.
2. Дозволяє утворювати рухливі пули ліквідності, які можуть містити від 3 до 8 криптоактивів у різному співвідношенні. Формула змінюватиметься залежно від їхньої кількості. Якщо в пулі 3 активи, вона матиме такий вигляд: (х * у * z) ^ (⅓) = k.
Переваги і недоліки
Крім поширених криптовалют, у пулах AMM можна побачити рідкісні та волатильні активи, які складно знайти на централізованих біржах. Це відкриває більше можливостей для трейдерів.
Для постачальників ліквідності очевидною перевагою є прибуткове фермерство. При додаванні коштів до смартконтракту автоматизованого маркетмейкера він отримує відсоткові винагороди та LP-токени, які може перевести на стейкінг для пасивного заробітку.
Трейдерів також приваблює арбітражний потенціал. Арбітраж — це торгова стратегія, за якої учасник ринку користується тимчасовою відмінністю ціни на один актив на різних біржах. Він купує, де дешевше, та продає, де дорожче.
Оскільки вартість токенів в АММ змінюється залежно від попиту та пропозиції, вона може відрізнятись від ринкової. Арбітражники шукають такі пули та використовують їх у своїх цілях. Однак це підтримує баланс активів в автоматизованому маркетмейкері.
Нарешті, AMM з великою кількістю ліквідності дозволяють уникнути сильного проковзування (різниця в ціні при створенні ордера та його закритті). До того ж, трейдер може вказати ліміт проковзування під час угоди.
Окрім можливого спустошення пулу ліквідності хакерами, одним із недоліків AMM вважаються непостійні втрати для постачальників ліквідності. Вони відбуваються автоматично, коли вартість активу в пулі починає коливатися та відхиляється в негативний бік від ціни, за якою були внесені кошти.
Втрата називається непостійною, тому що, найімовірніше, вартісне співвідношення відновиться. Однак є ризик зафіксувати збиток, якщо зняти кошти одразу після стрибка ціни.
Поки є люди та компанії, які готові бути постачальниками ліквідності, автоматичні маркетмейкери сприятимуть децентралізованій торгівлі на крипторинку, незважаючи на потенційні ризики.