Що таке блокчейн?

Термін «блокчейн» має багато трактувань та назв. Кожному професіоналу до душі саме та, що є найбільш зрозумілою та близькою до його сфери діяльності. Для працівників фінансово-банківської системи ближчим буде термін «децентралізована бухгалтерська книга». Для айтішників та експертів у сфері computer science найбільш прийнятним буде трактування «децентралізована база даних». Для державних службовців та працівників відділів статистики зрозумілою є назва «розподілений реєстр даних». Касовим працівникам, інкасаторам та військовим буде близьким трактування «децентралізоване сховище даних». Всі наведені вище назви і є блокчейном.

Блокчейн — це, без перебільшення, геніальний винахід людства. Його можна сміливо поставити в один ряд з винайденням інтернету або космічних літальних апаратів. Це технологія, яка може боротися з корупцією, спробами шахрайства чи підтасовки даних, кібератаками.   

Блокчейн зберігає всю історію транзакцій чи будь-яких фінансових операцій і надійно захищає їх від підробки чи зовнішньої модифікації. 

Блокчейни бувають приватними, публічними або гібридними. Приватним блокчейном зазвичай володіє певна компанія чи корпорація, що контролює доступ до нього, тому він мало чим відрізняється від закритої корпоративної бази даних. Публічний блокчейн відкритий для всіх бажаючих без обмежень, в режимі 24/7. Гібридний формат блокчейну може використовувати певна гільдія, приміром, приватних нотаріусів чи агенцій з продажу нерухомості, які прагнуть мати постійний доступ до специфічних даних у певній галузі, але не горять бажанням ділитися ними зі сторонніми учасниками. Такий формат отримав назву “блокчейн-консорціум”.   

Блокчейн складається з нескінченної кількості блоків даних, що утворюють безперервний ланцюжок та мають нерозривний зв’язок між собою. Кожен блок зберігає певну кількість транзакцій, що записуються в нього, неначе в бухгалтерську книгу, але не в паперову, а в електронну. Кожен новий блок зберігає всю інформацію про попередній. Такий формат передавання інформації гарантує цілісність та достовірність даних, що зберігаються у блокчейні. Будь-яка спроба несанкціонованого доступу (окрім атаки 51%, про що мова піде далі) з метою додати нові або модифікувати вже збережені дані у будь-якому з блоків завершиться фіаско. Усі внесені зміни будуть скасовані через механізм автоматичного коригування, завдяки синхронізації даних з сусідніми блоками. Саме тому рішення, побудовані на блокчейн-технологіях, гарантують достовірність, невразливість до змін та цілісність інформації, тим самим дбають про збереження довірчих відносин між усіма учасниками електронних угод.

Блокчейн може використовуватись у різних сферах економіки, а не лише в криптовалютній індустрії. Де саме, ми вже розповідали раніше.

Це механізм, який дбає про справедливість розподілу винагороди та безпеку даних у децентралізованому середовищі. Алгоритм встановлює певні незмінні правила, що надають усім учасникам мережі можливість домовитися про єдиний критерій визначення правди, навіть якщо деякі учасники спробують махлювати. Фактично алгоритм консенсусу – це автоматичний арбітр, який дозволяє заробляти тим, хто грає за правилами, та залишає поза грою шахраїв та зловмисників. 

Найбільш розповсюдженими алгоритмами є Proof-of-Work (PoW) та Proof-of-Stake (PoS). Про те, які у них відмінності, сильні та слабкі сторони дізнавайтесь з нашого огляду. Окрім PoW та PoS, існує безліч інших екзотичних алгоритмів консенсусу, які використовують різні блокчейни. Але всі алгоритми мають єдину місію – забезпечити справедливу конкуренцію на ринку і не допустити зловживань чи монополії якоїсь однієї ноди чи пулу.

Транзакції потрапляють у блоки завдяки нодам (вузлам мережі). На ноди покладена функція валідації транзакцій та перевірки їх правдивості і легітимності, а також загальна підтримка роботи мережі. Певні блокчейни надають право створювати ноди будь-кому, хто має бажання та ресурси, а інші – висувають певні вимоги, щоб отримати право стати одним із валідаторів. Вимагати у потенційних власників ноди можуть таке: пройти процедуру KYC, тримати на балансі певну кількість монет чи мати найвищу репутацію. Кожен блокчейн формує свій перелік вимог до власників нод та валідаторів, тому критерії можуть бути дуже різними. Нодами можуть бути будь-які комп’ютери чи сервери, на яких інстальоване певне програмне забезпечення для розгортання ноди, створено некастодіальний гаманець для зберігання віртуальних активів або відбувається майнінг криптовалюти (PoW).

Блокчейнами Layer 1 називають оригінальні, материнські блокчейни, типу Bitcoin, Ethereum, NEO, Monero та інші. Рішення Layer 2 — це спроба врахувати недоліки блокчейну першого рівня, виявлені в процесі його експлуатації.  Завдяки Layer 2 вирішуються проблеми повільних транзакцій, високих комісій та поганого масштабування. Саме з цим пов’язана проблема, яка отримала назву «трилема блокчейну» і яку мають подолати рішення Layer 2 та садчейни.

Це термін, який означає спробу порушити цілісність та достовірність даних блокчейну. Така атака можлива лише з монетами, що мають малу ринкову капіталізацію та невеликі обсяги торгів. Задіяти таку атаку до криптовалют, що мають значну ринкову капіталізацію, буде вкрай складно, бо це може коштувати мільярди доларів США. Саме блокчейн робить її малоймовірною. Щоб здійснити «атаку 51%», зловмисник повинен контролювати потужності більші  ніж у решти учасників мережі мінімум на 1%, тому така атака і отримала назву «51%». З біткоїном здійснити таке практично неможливо, хіба що у цьому буде зацікавлена найбагатша людина планети як, наприклад, Ілон Маск. Але він, на щастя, захоплений Dogecoin. І слава Богу! 

Характеристики блокчейну зазвичай оцінюють за такими параметрами:

Найближчим часом на вебсайті GNcrypto з’явиться окремий розділ з реєстром різних блокчейнів. У вас буде змога порівняти їх усіх за зазначеними вище характеристиками. Слідкуйте за оновленнями!