Як зрозуміти, що вам не потрібен блокчейн?
У 2017 році Карл Вюст і Артур Гервайс видали наукову роботу «А чи потрібен вам блокчейн?». Її суть є доволі простою: визначити, коли блокчейн потрібен, а коли — ні. А також з’ясувати, якщо не потрібен, то чим його можна замінити у традиційному ІТ. Розбираємося з критеріями, за якими можна визначати «корисність» блокчейну в проєкті.
Коли блокчейн справді корисний?
Блокчейн для криптовалюти — як корінець у книги. Він утримує та об’єднує все: блоки, записи транзакцій, код смартконтрактів. Фактично це база даних, що не має власника, але доступ до якої отримують одночасно всі учасники. Але повний спектр можливостей блокчейну потрібен далеко не завжди. Іноді це просто пункт у наборі унікальних властивостей нового стартапу.
Давайте розберемося у видах блокчейнів, які використовуються на практиці
Публічний відкритий блокчейн (Public Permissionless). Дані доступні для широкого загалу, і будь-хто може записувати нові блоки, підтримувати роботу мережі, ставши нодою, майнером або валідатором. Так, наприклад, працює Біткоїн: код блокчейну перебуває у відкритому доступі, а доповнення для нього можуть розробляти всі охочі.
Роботу публічного блокчейну підтримують за винагороду його учасники. Записи в такому реєстрі зберігаються відкрито: будь-хто може прочитати їх. Великі зміни стаються після досягнення консенсусу серед учасників або після випуску нового стандарту на кшталт ERC-20, ERC-751, ERC-1155 або BRC-20.
Приватний інклюзивний блокчейн (Private Permissioned). Буває двох видів: відкритий і закритий. Головна властивість такого блокчейну — можливість призначати або вибирати тих, чиє слово буде останнім під час перевірки транзакції. При цьому обов’язковою умовою є збереження децентралізованості.
Така мережа може зберігатися у різних користувачів по частинах, але підтверджувати чи спростовувати правильність цих частин буде заздалегідь обране коло осіб чи учасників ланцюга. Ноди та валідатори у таких мережах обираються з інвесторів, ділових партнерів чи акціонерів компанії, які безпосередньо беруть участь у рішеннях щодо розвитку проєкту. Дані ізолюють від зовнішнього спостереження або змінюють за допомогою шифрування.
Діаграма для вибору блокчейну за моделлю Birch-Brown-Parulava. Джерело: chyp.com
Чекліст відмінностей між типами блокчейнів. Джерело: blockonomi.com
Люксембурзька торгова палата також використовує блокчейн як основу системи безпеки і запустила проєкт FundDLT — систему прозорого та доступного реєстру, в якому можна зручно відстежувати розподіл інвестицій за різними проєктами.
Як обрати альтернативу блокчейну і чи варто це робити?
Головна користь блокчейна — прозорість та незмінність. Ці два фактори дозволяють застосовувати блокчейн для управління ланцюжками постачання в агробізнесі, дозволяючи виключати недобросовісних учасників. Прозорість дає можливість усім зацікавленим особам відстежувати шлях товару до полиці в режимі реального часу. Кожен товар у такому блокчейні записується в блок разом із необхідними документами, що прискорює проходження перевірок під час завантаження чи передавання. Саме таке завдання виконують платформи IBM Food Trust, AgriDigital та Agriota E-Marketplace.
Обираючи блокчейн, зважають на те, як і з якими даними він має працювати. Наприклад, за допомогою діаграми від DHS S&T США можна відсіяти нежиттєздатні сценарії використання блокчейну. Відповідно до цієї моделі прийняття рішень особисту чи чутливу інформацію, на кшталт логінів чи паролів, краще тримати на окремій зашифрованій віртуальній машині. Окремо слід згадати «аудитопридатність»: блокчейн, як принцип дизайну, — це база даних, яку не можна змінити без згоди 51% учасників. Це полегшує організацію аудиту, автоматизуючи частину перевірок та дозволяючи безлічі учасникам одночасно працювати з однією і тією самою інформацією чи завданням.
Блокчейн працює як довірче середовище. Незмінність — це основа дизайну DLT-реєстрів, таких як блокчейн, яка допомагає об’єднувати безліч учасників та зберігати інформацію одночасно. Ця властивість буде корисною для «аудитопридатності» блокчейну: знаючи, що інформація в блоках незмінна, до них додається документація, яка необхідна під час перевірки товару або бізнес-процесу, якщо його можна перевести у програмну логіку. Оскільки доступ до ланцюга є у всіх його учасників, то це прискорює проходження перевірок, якщо аудиторські компанії перебувають у тій самій блокчейн-мережі, як це працює в системі Chainalysis Reactor.
Діаграма підбору альтернативи блокчейну. Джерело: csrc.nist.gov:8202
Закритий блокчейн також можна використовувати для створення ордербуку (книги ордерів, або «стакан ордерів»). DEX-майданчики з власним чейном і торговим терміналом здатні реалізувати лімітний ордербук. Ця надбудова допомагає виконувати торгові ордери між двома гаманцями у різних блокчейнах безпосередньо і зі швидкістю, яка властива CEX-майданчикам. Так само працюють dYdX, 1inch, Oku.Trade та протокол Serum. Робота в закритому режимі дозволяє реалізовувати права доступу всередині блокчейну так, щоб уникнути зовнішнього втручання, маніпуляцій курсом, підробки ордерів або транзакцій.
Як зрозуміти, коли блокчейн насправді не потрібен?
Коли мова заходить про спеціалізовані завдання, для яких існує готове або робоче рішення, що не потребує переваг блокчейну. Наприклад, для зберігання особистої інформації використовуються зашифровані бази даних, MYSQL буде краще працювати з неструктурованими даними, а банки даних можуть впоратися зі зберіганням історії змін для подальших аудитів не гірше за ланцюжок блоків.
Чим замінити блокчейн? Діаграма. Джерело: comptia.com
Блокчейн використовується для роботи в середовищі з низьким рівнем довіри
Це такі мережі, де учасники можуть не знати один одного, але їм потрібні механізми, які забезпечать рівний рівень довіри для всіх. Так працюють гібридні чейни, які поєднують сильні сторони приватних і публічних блокчейнів: від приватних вони беруть модель управління та розподілу ролей, а від публічних — можливість аудиту та перевірки даних у ланцюжку блоків.
Іноді блокчейн замінюється на іншу DLT
Серед іншого, блокчейн — децентралізована база даних з незмінними записами. Ця особливість властива й іншим DLT-системам: DAG, Holochain, Hashgraph та Tempo (Radix). Експерименти в області P2P-обміну даними проводили в різний час BitTorrent і Chia, де місце на диску служило приводом для PoW-майнінгу.
Використання блокчейну передбачає велику кількість учасників
Наприклад, коли учасників менше 100, то немає сенсу будувати ще один блокчейн. Збільшення кількості учасників виправдовує використання блокчейну, особливо коли необхідно мати можливість перевіряти їхні дії. Розширення мережі вимагатиме використання множинних довірених нод для збереження пропускної здатності. Зазвичай у таких випадках використовують готовий «скелет» корпоративного блокчейну на основі Hedera Hashgraph або Polkadot.
