Особливості регулювання криптовалют у Болгарії

У Болгарії криптовалюти не є законним платіжним засобом, але вони й не заборонені. У 2022 році в країні був ухвалений закон, що регулює операції з віртуальними активами. Наразі він оцінюється регуляторами як оптимальний і не потребує доопрацювання згідно з регламентом MiCA.

Відповідно до цього закону, криптовалюти вважаються фінансовими інструментами, і їх обіг регулюється Комісією з цінних паперів та бірж Болгарії. Вона уповноважена реєструвати всі криптовалютні біржі та інші компанії, що займаються операціями із цифровими активами.

Крім того, закон вимагає від фізичних та юридичних осіб, які здійснюють операції з криптовалютами, надавати регулятору інформацію про транзакції, сума яких перевищує €5000.

Водночас Закон не бере до  уваги  різницю між взаємозамінними токенами та NFT, а також між токенами безпеки та службовими. Наразі всі вони є просто фінансовими активами.

Щоб отримати право на торгівлю чи обмін цифровими активами, компанія повинна мати:

• статутний капітал не менше 200 000 левів (близько €100 000);
• досвід роботи у сфері фінансових послуг щонайменше 5 років;
• систему управління ризиками, що відповідає вимогам болгарської SEC;
• систему внутрішнього контролю та обліку клієнтських активів.

• Crypto.bg — криптовалютна біржа;
• Bitcoin.bg — платформа, що надає послуги зі зберігання та обміну криптовалют;
• Blockchain.bg — компанія-розробник ПЗ для блокчейну.

І, звісно, майже всі найбільші європейські, американські та азіатські криптобіржі обслуговують болгарських громадян.

Будь-які операції з криптовалютами в Болгарії обкладаються лише податком на прибуток. Поняття «віртуальна валюта» (або криптовалюта) не має визначення ні в Законі про податок на прибуток з населення, ні в Законі про податок на додану вартість, ні в жодному іншому правовому акті.

1. Дохід від продажу цифрових активів (а також їх обміну, дарування та отримання у спадок) оподатковується за ставкою 10%.
2. Дохід від майнінгу та стейкінгу оподатковується за ставкою 15% (за умови продажу отриманих у процесі активів).
3. Дохід від надання послуг, які пов'язані з криптовалютами (наприклад, брокерські, консультаційні послуги чи криптокредитування), оподатковується за ставкою 15%.

Базою оподаткування вважається отриманий протягом року дохід після відрахування належного податку. Тобто, отримавши прибуток €2000 та маючи ставку 10%, річний податок до сплати становитиме €180.

Але, навіть зважаючи на порівняно невисокі відрахування, є винятки, якими охоче користуються дрібні підприємці:

1. Прибуток від продажу оподатковується, якщо він перевищує 1000 левів на рік (близько €500).
2. Прибуток від майнінгу оподатковується, якщо він перевищує 5000 левів (близько €2500).
3. Прибуток від надання послуг, пов'язаних з криптовалютами, оподатковується, якщо він перевищує 10 000 левів (близько €5000).
4. Прибуток від виграшів у криптоказино, якщо він не перевищує 100 левів (близько €50), вважається малозначним і теж не потребує декларування.

Крім того, болгарське законодавство зважає на те, чи є криптодіяльність основною справою чи її можна розцінити як хобі. Якщо у людини, що торгує на біржі, укладено робочий договір на повний робочий день з нецифровою компанією, майже неможливо довести, що вона отримує дохід як професійний криптоінвестор і має додатково сплачувати корпоративний податок.

Ухилення від податків або несвоєчасне декларування караються сплатою штрафу у розмірі від 10 до 30% від суми непогашених зобов'язань.

Така проста та прозора система оподаткування дає можливість швидко зареєструвати і без проблем вести криптобізнес у Болгарії.

Але це не гарантує відсутності проблем із місцевими правоохоронними органами. На підтвердження тому — кейс компанії Nexo.