Особливості регулювання криптовалют в Іспанії
У Європейському союзі кожна країна має право самостійно визначати правила, які застосовуються до криптовалют. В Іспанії наразі склалася парадоксальна ситуація: прозорого законодавства ще немає, проте рішучі кроки щодо оподаткування вже зроблені.
Правовий статус криптовалют в Іспанії
У 2021 році уряд Іспанії вніс до національного законодавства Директиву щодо боротьби з відмиванням коштів, яка була схвалена Європейською радою у 2018 році. Тоді ж королем Іспанії Філіпом VI та генеральними кортесами (парламентаріями) було прийняте та затверджене визначення, що віртуальна валюта — це цифровий еквівалент вартості, не емітований і не гарантований центральним банком чи державним органом.
Крім того, було ухвалено Закон 11/2021, де чітко прописані обов'язки тих, хто надає фінансові послуги, пов'язані з цими цифровими активами, наприклад послуги з обміну або зберігання в централізованих гаманцях.
Усі оператори криптовалют (біржі) повинні виконати три умови, щоб мати право працювати в Іспанії:
- зареєструватися як оператор криптовалюти в ЦБ Іспанії;
- ідентифікувати своїх клієнтів через процедуру KYC;
- перевіряти походження коштів, які надходять в обіг (AML).
Оподаткування криптовалют в Іспанії
Оподаткування отриманого прибутку в Іспанії регулюється переважно двома правилами: податком на прибуток з населення (IRPF) (від 19% до 45%, залежно від розміру доходу) та податком на додану вартість (ПДВ). Але за рішенням Суду Європейського союзу операції з криптовалютою з 2023 року звільняються від сплати ПДВ. Це пов’язано з тим, що віртуальні валюти тепер розглядають як актив для передачі вартості, а не як товар чи послугу.
Але це не стосується майнінгу та стейкінгу, які вважаються економічною діяльністю без ознак торгівлі.
Оскільки цифрові активи в Іспанії вважаються нематеріальними активами, вони додатково оподатковуються податком на приріст капіталу (від 19% до 26%). Отже, коли фізична особа продає криптовалюти та отримує прибуток, це має бути задекларовано як дохід. Податкова ставка, що застосовується, залежатиме від розміру чистого доходу.
Крім того, до криптовалют застосовують так званий податок на багатство (від 0,2% до 2,5%), який є доповненням до податку на прибуток. Він включає всі активи, що доступні для приватних осіб.
Його сплата регулюється автономними спільнотами, в які об’єднані іспанські провінції.
Кожна автономна спільнота встановлює межу вартості чистих активів (включно з цифровими), починаючи з якої цей податок має бути нарахований. Наприклад, у Андалусії це $640 000, а в Астурії — $550 000.
Збитки, отримані від криптовалютних операцій та майнінгу, також зазначаються у податкових деклараціях, щоб зменшити річний прибуток, отриманий від інших активів.
В Іспанії немає мінімального порогу для оподаткування криптовалют, як в Італії чи Польщі. Навіть дохід у $10 від ейрдропу чи реферальної програми має бути задекларований.
До 2023 року роздрібні учасники ринку ігнорували подання криптодекларацій. Але з березня 2024 року це порушення каратиметься штрафом у розмірі від €5000 до €10 000. У разі несвоєчасного подання декларації штраф становитиме €1500.
Поки що незрозуміло, як перевірятимуть чесність платників податків, адже закон, який зобов'язує біржі надавати інформацію про своїх клієнтів, набуде чинності лише з 2024 року.
Загалом можна сказати, що Іспанія, як і більшість європейських країн, не може похвалитися логічністю крипторегулювання. І хоча місцеві регулятори стверджують, що випереджають графік імплементації стандартів MiCA, це явне перебільшення: правил щодо регулювання NFT і DeFi в Іспанії не було і досі немає.
