Едвард Сноуден: колишній агент ЦРУ та захисник конфіденційності
У 2013 році Едвард Сноуден опублікував понад 1,5 млн секретних документів. Він викрив факт нагляду за громадянами більш як 60 країн, що швидко спровокувало глобальний резонанс.
Батьки Сноудена працювали на уряд: мати обіймала посаду секретаря в окружному суді США, а батько — офіцер берегової охорони. Тож не дивно, що з таким родоводом Сноуден уже у 23 роки потрапив на роботу в ЦРУ (Центральне розвідувальне управління).
Коли в десятому класі Едвард захворів на мононуклеоз (гостре вірусне захворювання, спричинене вірусом Епштейна-Барр), він тимчасово перестав відвідувати школу. Однак і після одужання не повернувся до навчання. Замість цього майбутній агент ЦРУ захопився інформаційними технологіями в місцевому громадському коледжі.
Як відомо, спецпризначенцем він не став. Його переконання щодо цілей цієї війни швидко розвіялися: «Більшість людей, які нас навчали, здавалося, захоплювалася лише вбивством арабів, а не допомогою будь-кому». Тому, зазнавши травми ніг на навчаннях, військову кар'єру Сноудена було скінчено.
Після армії Едвард став охоронцем у Мерилендському університеті, який співпрацював з АНБ (Агентством національної безпеки). Незважаючи на відсутність профільної освіти, Сноуден продемонстрував здібності до технологій, і 2006 року його найняло ЦРУ.
У 2007 році ЦРУ скерувало Едварда до Женеви, Швейцарія. Там майбутній вигнанець став свідком вербування швейцарського банкіра для отримання секретної банківської інформації. За словами Сноудена, оперативники ЦРУ напоїли банкіра та переконали того сісти за кермо. Коли банкіра заарештували за водіння напідпитку, таємний агент, який намагався потоваришувати з ним, запропонував свою допомогу, що зрештою закінчилося вербуванням.
Пізніше Сноуден розповів, що саме після цього інциденту почав міркувати про крадіжку урядових секретів.
У 2009 році Сноуден звільнився з ЦРУ та перейшов на роботу до компаній-посередників АНБ: у Dell, а пізніше — у Booz Allen Hamilton. Він працював у Токіо, Мериленді та на Гаваях, де й розпочав роботу, яка згодом зробила його однією з найсуперечливіших особистостей у світі.
Назбиравши необхідний матеріал, Сноуден узяв відпустку (вигадавши легенду про діагностовану епілепсію) і 20 травня 2013 року вирушив до Гонконгу. Там він зустрівся з журналістами The Guardian і The Washington Post, а також режисером-документалістом Лорою Пойтрас. Кадри, зняті в той період, пізніше з'явилися в Citizenfour — документальному фільмі, що присвячений Сноудену.
Пізніше світ дізнався: Сноуден викрав 1,7 млн секретних файлів.
5 червня The Guardian розкрила перші матеріали, отримані від Сноудена. Особистість Едварда не розголошували до 9 червня, поки він за власного бажання не зняв маски. По-перше, він не бачив у своїх діях нічого незаконного, а по-друге — не хотів, щоб уряд чинив тиск на журналістів.
США звинуватили Сноудена в крадіжці державної власності, а також у двох випадках порушення закону США про шпигунство. Едварда звинувачували в несанкціонованому переданні інформації, що є складовою державної оборони, та навмисному переданні секретної розвідувальної інформації неуповноваженій особі.
Сноуден провів 40 днів у московському аеропорту, намагаючись виторгувати притулок у різних країнах. Після того як 27 країн відмовили йому, він оселився в росії, де й перебуває донині.
У серпні 2014 року, коли закінчився строк дії тимчасового притулку Сноудена, російський уряд видав йому трирічну посвідку на проживання. Її було продовжено ще двічі, а у вересні 2022 року Сноуден став громадянином росії.
Коли в десятому класі Едвард захворів на мононуклеоз (гостре вірусне захворювання, спричинене вірусом Епштейна-Барр), він тимчасово перестав відвідувати школу. Однак і після одужання не повернувся до навчання. Замість цього майбутній агент ЦРУ захопився інформаційними технологіями в місцевому громадському коледжі.
Молодий Едвард Сноуден у 2006 році. Джерело: arstechnica.com
Зосередимося на 2004 році. США на чолі з президентом Джорджем Бушем-молодшим розв'язали війну в Іраку. Як ідейний американець Сноуден іде на військову службу та проходить підготовку спецпризначенців. Через деякий час він так описує це рішення: «Я хотів брати участь у війні в Іраку, тому що відчував, що зобов'язаний як людина допомогти звільнити інших від пригноблення».
Як відомо, спецпризначенцем він не став. Його переконання щодо цілей цієї війни швидко розвіялися: «Більшість людей, які нас навчали, здавалося, захоплювалася лише вбивством арабів, а не допомогою будь-кому». Тому, зазнавши травми ніг на навчаннях, військову кар'єру Сноудена було скінчено.
Після армії Едвард став охоронцем у Мерилендському університеті, який співпрацював з АНБ (Агентством національної безпеки). Незважаючи на відсутність профільної освіти, Сноуден продемонстрував здібності до технологій, і 2006 року його найняло ЦРУ.
Кар'єра в ЦРУ та АНБ
У ЦРУ Сноуден опікувався питаннями інформаційної безпеки. Розуміння інтернету й талант до комп'ютерного програмування дали йому змогу швидко піднятися кар'єрними сходами. Незабаром після початку роботи він отримав доступ до інформації рівня Top Secret.
У 2007 році ЦРУ скерувало Едварда до Женеви, Швейцарія. Там майбутній вигнанець став свідком вербування швейцарського банкіра для отримання секретної банківської інформації. За словами Сноудена, оперативники ЦРУ напоїли банкіра та переконали того сісти за кермо. Коли банкіра заарештували за водіння напідпитку, таємний агент, який намагався потоваришувати з ним, запропонував свою допомогу, що зрештою закінчилося вербуванням.
Пізніше Сноуден розповів, що саме після цього інциденту почав міркувати про крадіжку урядових секретів.
У 2009 році Сноуден звільнився з ЦРУ та перейшов на роботу до компаній-посередників АНБ: у Dell, а пізніше — у Booz Allen Hamilton. Він працював у Токіо, Мериленді та на Гаваях, де й розпочав роботу, яка згодом зробила його однією з найсуперечливіших особистостей у світі.
Розголос інформації
Під час роботи в офісі АНБ на Гаваях у 2013 році Сноуден дедалі більше переймався тим, як АНБ шпигувало за звичайними громадянами через їхні телефонні та інтернет-дані. Він вирішив діяти й протягом наступних шести місяців став збирати секретні документи організації.
Назбиравши необхідний матеріал, Сноуден узяв відпустку (вигадавши легенду про діагностовану епілепсію) і 20 травня 2013 року вирушив до Гонконгу. Там він зустрівся з журналістами The Guardian і The Washington Post, а також режисером-документалістом Лорою Пойтрас. Кадри, зняті в той період, пізніше з'явилися в Citizenfour — документальному фільмі, що присвячений Сноудену.
Постер документального фільму Citizenfour. Джерело: youtube.com
Едвард передав журналістам тисячі секретних документів, найважливіші з яких охоплювали:
- існування PRISM — програми зі збору даних, яка, як повідомляється, давала АНБ та іншим урядовим органам доступ до серверів Google, Facebook, Microsoft і Apple;
- існування Temporа — програми збору даних, створеної АНБ і його аналогом у Великій Британії;
- постанова суду, що зобов'язує телекомунікаційну компанію Verizon передати метадані (такі як набрані номери й тривалість дзвінків) мільйонів своїх абонентів;
- відомості про злом китайських операторів мобільного зв'язку та отримання доступу до SMS їхніх абонентів.
Пізніше світ дізнався: Сноуден викрав 1,7 млн секретних файлів.
5 червня The Guardian розкрила перші матеріали, отримані від Сноудена. Особистість Едварда не розголошували до 9 червня, поки він за власного бажання не зняв маски. По-перше, він не бачив у своїх діях нічого незаконного, а по-друге — не хотів, щоб уряд чинив тиск на журналістів.
США звинуватили Сноудена в крадіжці державної власності, а також у двох випадках порушення закону США про шпигунство. Едварда звинувачували в несанкціонованому переданні інформації, що є складовою державної оборони, та навмисному переданні секретної розвідувальної інформації неуповноваженій особі.
Притулок у росії
Після зустрічі з журналістами Сноуден мав намір покинути Гонконг і вирушити через росію в Еквадор, де він хотів би попросити притулку. Але, коли його літак приземлився в москві, все пішло не за планом: уряд США анулював його паспорт, і Едвард залишився замкненим в аеропорту.
Сноуден провів 40 днів у московському аеропорту, намагаючись виторгувати притулок у різних країнах. Після того як 27 країн відмовили йому, він оселився в росії, де й перебуває донині.
У серпні 2014 року, коли закінчився строк дії тимчасового притулку Сноудена, російський уряд видав йому трирічну посвідку на проживання. Її було продовжено ще двічі, а у вересні 2022 року Сноуден став громадянином росії.
Висновки
Сноуден і справді особистість контроверсійна: хтось вважає його зрадником, а дехто — героєм. Серед перших, наприклад, колишній президент США Дональд Трамп, а серед інших — криптоентузіасти. Хоч би як там було, його робота справила серйозний вплив на громадськість. Люди переконалися в тому, що за ними стежать, і отримали інструкцію щодо запобігання нагляду.
Вплив одкровень Сноудена на інтернет-користувачів. Джерело: statista.com
Станом на вересень 2024 року Едвард все ще перебуває в росії. Він виступає за збереження конфіденційності в інтернеті, веде соцмережі та з'являється на різних конференціях (звісно ж, у форматі онлайн). Наприклад, він був спікером на Bitcoin 2024 і вже заявлений на TOKEN2024.
Крім цього, Сноуден брав участь у створенні Zcash — криптовалюти, що орієнтована на конфіденційність. Він значився в компанії під псевдонімом Джон Доббертін, проте 2022 року розкрив свою особистість.
