Все про криптозлочини: відверта розмова зі кіберполіцейським

Посада: начальник управління Департаменту кіберполіції Національної поліції України.

Народився: 15 листопада 1990 р. у місті Києві.

Освіта: магістр права, у 2013 році закінчив Національну академію внутрішніх справ з відзнакою.

Хобі: активний відпочинок у горах, електронна музика, аналітика за відкритими даними, web3 та NFT.

Євгеній Панченко: Біля 35% злочинів, пов’язаних з криптою — це побутове онлайн-шахрайство. Коли злочинець пропонує, наприклад, за вигідним курсом обміняти кошти або придбати за крипту автомобіль. Людина розраховується, а шахрай зникає.

Далі йдуть псевдоінвестиційні проєкти — біля 14%. Це більш складна схема, за якої шахраї пропонують вкласти гроші у крипту на начебто вигідних умовах. Такі злочинці обов’язково роблять сайт, де викладають свій так званий інвестиційний проєкт. Їх план — зібрати якомога більше коштів, а потім зникнути. Механізм документування такого злочину непростий. Адже такі шахраї, звичайно, будуть говорити, що вони сподівалися на успіх проєкту. Але, на жаль, успішним він не став і це не їхня провина, ніяких шахрайських намірів вони не мали. 

Євгеній Панченко: Так, і, наприклад у США власникам криптобірж вже пред'являють підозри та обвинувачення. Йдеться про неналежне управління компанією. Якщо була певна інвестиційна платформа і інвестовано достатньо коштів, то де ж результат? Всі в боргах, а кошти вкладників втрачено.

Але повернемося до України. Є ще один тип криптозлочинів — це шахрайство, пов'язане зі збором допомоги начебто жертвам війни. Управління, яким я керую, відстежує та аналізує злочинні транзакції за дорученням колег з Нацполіції. Ми надаємо повний спектр аналітики щодо віртуальних активів. І останнім часом до нас почали звертатися майже всі підрозділи та органи Нацполіції. Наразі з віртуальними активами пов'язано багато злочинів — від онлайн крадіжок до жорстоких вбивств та викрадень людей.

Євгеній Панченко: Четверта позиція у світі — ця цифра зовсім не дивна і я поясню, чому. За даними Chainalysis, Україна на 4 місці глобального рейтингу популярності криптоактивів. Логічно, що маючи один з найбільших попитів на віртуальні активі, Україна отримує й відповідний рівень криптозлочинності.

Головна ідея криптовалюти, яку закладав Сатоші — це децентралізація та безпека для власників. Бо саме вони безпосередньо зберігають криптоактиви. Виходячи навіть із цих двох особливостей, стає зрозуміло, що розслідувати злочини з віртуальними активами дуже складно. Це не крадіжка в магазині, де людина вкрала та побігла, потрапила на камери відеоспостереження чи була зупинена іншими громадянами. Тут треба велика та потужна команда аналітиків, яка вміє працювати з блокчейном та криптовалютами. 

Ще один важливий момент — питання допомоги третьої сторони, яка зазвичай відсутня у криптовалютних транзакціях. Що я маю на увазі? Скажімо, неможливо уявити фінансове розслідування без участі банків чи платіжних систем. А нам зазвичай необхідна допомога криптоплатформ. Ми звертаємося до таких компаній у рамках повноважень, наданих судом чи слідчими органами. Коли таких третіх осіб немає, процес розслідування дуже уповільнюється.      

 

Євгеній Панченко: Таких випадків за останні три роки у нас було лише кілька. Враховуючи, що за цей період розслідувано сотні злочинів, це дуже низький відсоток. Але якщо така ситуація виникла, треба звернутися зі своїми поясненнями та зустрічною заявою до правоохоронних органів. Всі заяви будуть об'єднані в рамках одного провадження та отримають компетентну оцінку. Це може навіть посприяти швидкому закриттю справи. Адже якщо є заява про вчинення злочину, постає задача знайти умовного підозрюваного. Коли ж він звертається до правоохоронців самостійно, одразу маємо обидві сторони конфлікту. Припустимо, у людей була довга історія бізнес-відносин, не було конфліктів, проте стався збій чи проблемна ситуація. У такому випадку можна запобігти її розгляду у кримінально-правовому полі та вирішити спір у порядку цивільного судочинства. 

Євгеній Панченко: Формування умовного портрету злочинця — це профайлінг. Як правоохоронець я не маю права давати такі судження. Єдине, що можу сказати, кіберзлочинці — доволі обізнані, освічені та ерудовані. Вони слідкують за останніми тенденціями ринку, щоб розуміти, які вектори зараз популярні серед гравців, які важелі можна використати у своїх шахрайських схемах. Зазвичай ми маємо справу із сучасними, прогресивними людьми, які тримають руку на пульсі подій.    

Євгеній Панченко: Це питання перебуває на контролі керівництва Департаменту кіберполіції, зокрема Юрій Виходець, начальник Департаменту, особисто бере участь у багатьох міжнародних групах кооперації. Ми прагнемо позбавити росію можливості користуватися таким потужним ресурсом, як віртуальні активи, у злочинних цілях. Тому просуваємо питання, щоб санкції включали обмеження доступу до платформ, які здійснюють управління криптоактивами, тобто до бірж та обмінників. 

Але треба враховувати, що міжнародна юстиція має свої особливості. За допомогою ОБСЄ та UNODC ми подаємо відповідним структурам ЄС та США наші пропозиції щодо санкційних обмежень. Ці потужні європейські платформи надають нормативно-консультативну підтримку, допомагають систематизовувати наші власні напрацювання. Так ми отримуємо не тільки національні результати протидії ворогу, але й виходимо на міжнародний рівень.

Одна з останніх історій стосується Ірану. Між цією країною та росією створюються двосторонні відносини обміну, аж до розробки унікальних інструментів на кшталт стейблкоїна. І ми рухаємо внутрішні механізми та даємо пропозиції, на яких етапах можна вплинути санкціями, рішеннями, кримінальними впровадженнями, щоб завадити переходу підсанкційних економік у криптосферу. Адже через фінансові санкції крипта поступово стає для росії ледь не єдиним шляхом отримання грошової підтримки ззовні. Ми маємо цей шлях надійно відстежувати та робити проактивні заходи для його ліквідації.