G7 узгоджують принципи щодо зниження ризиків ШІ
На ринку штучного інтелекту знову постало питання про впровадження т.зв. водяних знаків і додаткових перевірок. Країни Великої сімки — Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія і США — запропонували технологічним компаніям звернути увагу на 11 керівних принципів застосування ШІ. Їх дотримання наразі залишатиметься добровільним.
Ідея додаткового маркування ШІ-контенту (як текстового, так і зображень, відео тощо) зависла в повітрі досить давно. Головний аргумент щодо необхідності запровадження таких маркерів — це захист авторських прав. Але є також інші чинники, як-от протидія розміщенню маніпулятивного, фейкового контенту, запобігання незаконному використанню біометричних даних і т. д.
Водночас рішення, яке запропонували G7, самим запровадженням "водяних знаків" для ШІ-контенту не обмежилося. Країни поставили перед собою ширше завдання уніфікації та об'єднання різних підходів до регулювання сфери штучного інтелекту. Як основну мету представники найбільших економік світу назвали зниження ризиків, властивих системам ШІ, і одночасний розвиток інноваційного потенціалу цієї сфери. Інакше кажучи, країни G7 від самого початку задекларували дуалістичний аспект ШІ-технології: вона і "двигун прогресу", і потенційне джерело серйозних проблем.
А далі вони спробували знайти баланс між пристрастю до інновацій і суворим контролем.
11 керівних принципів за авторством G7 охоплюють широкий спектр заходів, що покликані забезпечити відповідальну розробку та впровадження технологій штучного інтелекту. До них належать, наприклад, зовнішнє тестування продуктів штучного інтелекту перед розгортанням, публічне розкриття заходів безпеки та надійні механізми контролю захисту інтелектуальної власності. Також до переліку принципів входять необхідність інвестицій у дослідження безпеки ШІ та пріоритетність розв'язання проблем охорони здоров'я, освіти та кліматичної кризи. І, власне, ідентифікація контенту, створеного ШІ.
З-поміж інших є і пункт про необхідність ухвалення міжнародних стандартів регулювання ШІ-галузі. І ось тут, як кажуть, трапила коса на камінь. Країни Великої сімки зробили серйозний крок у створенні єдиного підходу до регулювання, але розбіжності за деякими пунктами все одно залишилися.
Зокрема, США виступають проти будь-якого нагляду над дотриманням перелічених принципів. Тобто Америка — за добровільний підхід щодо підтримання напрацьованих G7 засад. Ось і на національному рівні адміністрація Байдена начебто активно просуває регулювання ШІ. Але необхідність отримувати схвалення Конгресу на всі ухвалені рішення значною мірою гальмує регуляторний процес. Таким чином, урядові установи та регуляторна система пасуть задніх у секторі ШІ-індустрії, що стрімко розвивається.
У Європі до цього питання ставляться інакше. ЄС наполягає на впровадженні жорсткого моніторингу та контролю за дотриманням правил Великої сімки правил і публічного викриття порушників. Найімовірніше, саме ЄС зможе першим на урядовому рівні запровадити загальні зобов'язання для розробників ШІ. Мова про AI Act, або Закон про ШІ. Він перебуває на заключній стадії обговорення і, цілком можливо, буде затверджений уже до кінця 2023 року.
Зазначені розбіжності свідчать, наскільки складно буде впровадити регулювання ШІ в глобальному масштабі. Адже поки що йдеться лише про сім країн, до переліку яких не входить, наприклад, Китай.
